Постанова № 41991959, 17.05.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2010 року /10:27/ Справа № 2а-1546/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Жучковій Н.С., за участю представника позивача Свідерського К.Є., представника відповідача Ілляшенка В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі»

до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.03.2010р. №0000052300/0 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 165384 грн. 75 коп. та перерахування штрафу в сумі 49615 грн. 43 коп.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Дніпрорудненські теплові мережі» (далі - КП «Дніпрорудненські теплові мережі») звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області (далі - ДПІ у Василівському районі) про визнання протиправним та частковим скасуванням податкового повідомлення - рішення від 10.03.2010р. №0000052300/0 у сумі 215000,18 грн., з яких за основним платежем 165384,75 грн. та штрафу 49615,43 грн. У позовній заяві зазначено, що КП «Дніпрорудненські теплові мережі» відобразило у податковому обліку у третьому кварталі 2009р. вартість здійснених поліпшень основних засобів, отриманих підприємством на праві оперативного управління та вилучених за рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п.8.4.8 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто обгрунтовано.

У судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач з позовом не згоден, вважає, що податкове повідомлення - рішення від 10.03.2010р. №0000052300/0 у сумі 215000,18 грн. винесено законно, оскільки позивачем порушені вимоги п.п.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з чим неправомірно відображено в податковому обліку у третьому кварталі 2009р. вартість здійснених поліпшень основних засобів, отриманих підприємством на праві оперативного управління та вилучених за рішенням органу місцевого самоврядування.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Василівському районі Запорізької області в період з 25.01.2010р. по 12.02.2010р. проведено планову виїзну перевірку КП «Дніпрорудненські теплові мережі» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 26.02.2010р. №40/23/32597943.

На підставі Акту перевірки від 26.02.2010р. №40/23/32597943 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 10.03.2010р. №0000052300/0.

Через незгоду з цим рішенням КП «Дніпрорудненські теплові мережі» звернулось з адміністративним позовом до суду.

25.12.2003р. Дніпрорудненською міською радою було прийнято Рішення №40 «Про надання комунального майна в оперативне управління» згідно якого:

«2. Майно територіальної громади міста надати комунальним підприємствам «Дніпрорудненські теплові мережі» та «Дніпрорудненський водоканал» в оперативне управління без права розпорядження ним

3. Майно надається підприємствам з урахуванням зносу:

3.1. КП «Дніпрорудненські теплові мережі» - 3 млн. 261 тис. 47,85 (три мільйони двісті шістдесят одна тисяча сорок сім) грн.».

Здійснюючи поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних фондів, закріплених на праві оперативного управління, КП «Дніпрорудненські теплові мережі» формувало балансову вартість відповідної групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на вартість такого поліпшення за правилами, встановленими п.п.8.3.2. п.8.3. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення балансової вартості групи основних фондів на початок розрахункового кварталу.

25.06.2009р. Дніпрорудненською міською радою було прийнято Рішенням №56 «Про передачу майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, комунальному підприємству «Дніпрорудненські теплові мережі» згідно якого:

«1. Вилучити із оперативного управління майно територіальної громади міста, надане комунальному підприємству «Дніпрорудненські теплові мережі» на підставі рішення ХІІІ сесії Дніпрорудненської міської ради четвертого скликання від 25 грудня 2003 року №40 «Про надання комунального майна в оперативне управління», залишковою вартістю 1535314,56 грн. (один мільйон п'ятсот тридцять п'ять тисяч триста чотирнадцять гривень 56 коп.) …

2. Визначити статутний фонд комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі» в розмірі 11969724,65 грн. (одинадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 65 коп.) грн.

3. Керівництву комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі» внести зміни до статуту і викласти п.3.3 розділу 3 статуту в наступній редакції: «Статутний фонд підприємства становить 11969724,65 (одинадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 65 коп.) грн.

4. Передати комунальному підприємству «Дніпрорудненські теплові мережі» в господарське відання майно в якості внеску до статутного фонду на суму переданих основних засобів за вартістю, визначеною рішенням виконавчого комітету від 23 червня 2009 року №169 «Про затвердження звіту про оцінку майна, що перебуває на балансі КП «Дніпрорудненські теплові мережі» в сумі 11065361,65 (одинадцять мільйонів шістдесят п'ять тисяч триста шістдесят одна гривня 65 коп.) грн. …

5. Начальнику відділу обліку та звітності - головному бухгалтеру апарату виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Мариненко І.О. в термін до 30 червня 2009 року здійснити прийом-передачу майна згідно п.п. 1, 4 даного рішення відповідно до вимог ведення бухгалтерського обліку та звітності».

На виконання вказаного Рішення Дніпрорудненської міської ради від 25.06.2009р. №56 КП «Дніпрорудненські теплові мережі» 26.06.2009р. основні фонди залишковою вартістю 1535314,56 грн. були передані Дніпрорудненській міській раді згідно авізо, акту прийняття-передачі.

У п.1 Наказу КП «Дніпрорудненські теплові мережі» від 26.06.2009р. №176/02 «Про ліквідацію в податковому обліку основних засобів І групи» вказано «ліквідувати в податковому обліку створену балансову вартість поліпшень (ремонти, реконструкція, модернізація) основних засобів отриманих в оперативне управління згідно рішення Дніпрорудненської міської ради №40 від 25.12.2003 року».

26.06.2009р. складено Акт ліквідації основних засобів у податковому обліку по КП «Дніпрорудненські теплові мережі» згідно Наказу №176/02 від 26.02.2009р.

В акті перевірки від 26.02.2010р. №40/23/32597943 зазначено, що:

«… при поверненні основних фондів з оперативного управління Дніпрорудненській міській раді, підприємство балансову вартість групи 1 яка створена підприємством при здійсненні поліпшень основних фондів які знаходились в оперативному управлінні прирівняло до нуля та збільшило валові витрати декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 3 квартали 2009р. на суму 664050 грн.» (стор. 13 акту).

«Оскільки при поверненні безоплатно наданих основних фондів які знаходились в оперативному управлінні без права власності, ця операція не відповідає вимогам п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та не вважається продажем так як основні фонди не являлися власністю КП «Дніпрорудненські теплові мережі» перевіркою встановлено порушення п.8.4.3. п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тим самим завищено валові витрати всього 661539 грн., за п. 2009р. в сумі 661539 грн., 3 кв. 2009р. на суму 661539 грн.» (стор. 14-15 акту).

На прибуток, що підлягає оподаткуванню - 661539 грн. відповідачем нарахована сума податку 165385 грн. (стор. 19 акту).

Таким чином, сума 165384,75 грн. - на яку просить позивач зменшити податкове зобов'язання за основним платежем визначене у податковому повідомленні - рішенні від 10.03.2010р. №0000052300/0 - є обґрунтованою, оскільки розрахунок вірний: 661539 грн. х 25% = 165384,75 грн. Виходячи з вищевказаного розрахунку, розрахунок позивача по нарахуванню штрафних (фінансових) санкцій також є вірним.

Податкове повідомлення - рішення від 10.03.2010р. №0000052300/0 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 165384,75 грн. та нарахування штрафу в сумі 49615,43 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню оскільки:

Відповідно до п.п. 8.4.3. п.8.4. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

Згідно з п.8.4.8. п.8.4. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.

У п.п.8.4.11. п.8.4. ст.8 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що для цілей цього пункту (п.8.4.):

- до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи;

- до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Відповідно до п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Відповідач дійшов вірного висновку, що операції з безоплатного надання товарів (у тому числі основних фондів) не вважаються продажем, так як не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Однак, оскільки операції з безоплатного надання основних фондів не вважаються продажем, то до спірних правовідносин не можна застосовувати, а також не можна й говорити про порушення, п.п. 8.4.3. п.8.4. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 8.4.3. п.8.4. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У зв'язку з тим, що основні фонди вилучені у КП «Дніпрорудненські теплові мережі» з незалежних від нього обставин, то такі основні фонди для нього підлягають ліквідації.

У такому випадку КП «Дніпрорудненські теплові мережі», відповідно до п.п.8.4.8. п.8.4. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вправі збільшити валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Поліпшення основних фондів (ремонти, реконструкція, модернізація) здійснені позивачем, як свідчать матеріали справи та повідомили представники сторін, не можуть бути відокремлені від майна.

Таким чином, позивачем обґрунтовано застосовано п.8.4.8. п.8.4. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відображено цю операцію у податковому обліку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що заявлені КП «Дніпрорудненські теплові мережі» до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.03.2010р. №0000052300/0 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 165384,75 грн. та нарахування штрафу в сумі 49615,43 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 94, 158-163 КАС України; п.1.31 ст.1, п.п.8.4.3., п.п.8.4.8., п.п.8.4.11. п.8.4. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.03.2010р. № 0000052300/0 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 165384 грн. 75 коп. та нарахування штрафу в сумі 49615 грн. 43 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова виготовлена у повному обсязі 25.05.2010 р.

Суддя О.О. Прасов