Постанова № 41991855, 18.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 грудня 2014 року 16:30 справа №826/18280/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Делта Спорт"доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньО Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Делта Спорт" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ДЦ Делта Спорт") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 серпня 2014 року №112826552210 та №112926552210.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року відкрито провадження у справі №826/18280/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 11 грудня 2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 14 серпня 2014 року №112826552210 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення ґ ТОВ "ДЦ Делта Спорт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 13 769 196,00 грн., в тому числі за основним платежем - 9 179 464,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 589 732,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 14 серпня 2014 року №112926552210 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "ДЦ Делта Спорт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 14 493 891,00 грн., в тому числі за основним платежем - 9 662 594,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 831 297,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 24 липня 2014 року №671/26-55-22-10/32554627 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Делта Спорт" код за ЄДРПОУ 32554627 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.010.2012 по 31.12.2013" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновках акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 9 179 464,00 грн.; пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 9 662 594,00 грн., у тому числі квітень-червень, жовтень-грудень 2013 року.

Встановлені в акті перевірки порушення мотивовані наступним: за даними актів податкових перевірок та актів про неможливість проведення зустрічної звірки, складених відносно контрагентів позивача - ТОВ "Скайлайн Компані" та ТОВ "ТПА "Україна", встановлено відсутність останніх за місцезнаходженням, порушення ними норм податкового законодавства в частині формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, не підтверджено взаємовідносини вказаних підприємств з контрагентами-постачальниками, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій; згідно відомостей отриманої постанови про призначення позапланової документальної перевірки встановлено обставини щодо контрагентів позивача - ТОВ "Ельф" та ТОВ "Ромуалінвест", а саме: допитана директор ТОВ "Ромуалінвест" - ОСОБА_2, пояснила про непричетність до фінансово-господарської діяльності підприємства; ТОВ "Ельф" не знаходиться за податковою адресою; згідно повідомлення громадянки ОСОБА_3, яка вказана у довідці форми №1ДФ, підприємство ТОВ "Ельф" їй не знайоме.

Наведена інформація, на думку відповідача, свідчить, що документи фінансово-господарської діяльності, складені ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "ТПА "Україна", ТОВ "Ельф" та ТОВ "Ромуалінвест", не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку, відповідно, позивач не мав права відображати витрати та суми податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

Позивач вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, виходячи з наступного: господарські операції з підприємствами-постачальниками підтверджені первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ "ДЦ Делта Спорт" дотримано передбачені умови для формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, позивач не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни постачальниками; контрагенти-постачальники на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ "ДЦ Делта Спорт" є обґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "ДЦ Делта Спорт" та його контрагентами - ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "ТПА "Україна", ТОВ "Ельф" та ТОВ "Ромуалінвест", мету придбання та обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "ДЦ Делта Спорт" (покупець) та ТОВ "Скайлайн Компані" (продавець) укладено договір поставки товару від 26 квітня 2013 року №Сф-26-04, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари, кількість, асортимент та ціни якого зазначені у видаткових накладних; постачання товару здійснюється продавцем в місце поставки та з періодичністю, що визначаються сторонами у кожному випадку окремо.

На виконання умов вказаного договору протягом квітня-червня 2013 року постачальник поставив позивачу товар (одяг, взуття, аксесуари) на загальну суму 9 261 248,12 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

ТОВ "Скайлайн Компані" виписало для ТОВ "ДЦ Делта Спорт" податкові накладні, датовані квітнем-червнем 2013 року, на загальну суму 9 261 248,12 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 543 541,76 грн.

17 травня 2013 року між ТОВ "ДЦ Делта Спорт" (покупець) та ТОВ "ТПА "Україна" (Торгівельно-Промисловий Альянс "Україна") (продавець) укладено договір поставки товару №Укр17-05/13, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари, кількість, асортимент та ціни якого зазначені у видаткових накладних; постачання товару здійснюється продавцем в місце поставки та з періодичністю, що визначаються сторонами у кожному випадку окремо.

Згідно з видатковими накладними протягом травня, червня 2013 року постачальник поставив позивачу товар (одяг, взуття, аксесуари) на загальну суму 6 179 927,46 грн.

ТОВ "ТПА "Україна" виписало ТОВ "ДЦ Делта Спорт" податкові накладні, датовані травнем та червнем 2013 року, на загальну суму 6 179 927,46 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 029 987,92 грн.

11 жовтня 2013 року між ТОВ "ДЦ Делта Спорт" (покупець) та ТОВ "Ельф" (продавець) укладено договір поставки товару №11-10/2013, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари, кількість, асортимент та ціни якого зазначені у видаткових накладних; постачання товару здійснюється продавцем в місце поставки та з періодичністю, що визначаються сторонами у кожному випадку окремо.

Згідно з видатковими накладними протягом жовтня-грудня 2013 року постачальник поставив позивачу товар (одяг, взуття, аксесуари) на загальну суму 29 574 919,98 грн.

ТОВ "Ельф" виписало ТОВ "ДЦ Делта Спорт" податкові накладні, датовані жовтнем-груднем 2013 року, на загальну суму 29 574 919,98 грн., у тому числі податок на додану вартість - 4 929153,33 грн.

18 листопада 2013 року між ТОВ "ДЦ Делта Спорт" (покупець) та ТОВ "Ромуалінвест" (продавець) укладено договір поставки товару №1811/2013РМ, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари, кількість, асортимент та ціни якого зазначені у видаткових накладних; постачання товару здійснюється продавцем в місце поставки та з періодичністю, що визначаються сторонами у кожному випадку окремо.

Згідно з видатковими накладними протягом листопада, грудня 2013 року постачальник поставив позивачу товар (одяг, взуття, аксесуари) на загальну суму 12 959 464,26 грн.

ТОВ "Ромуалінвест" виписало ТОВ "ДЦ Делта Спорт" податкові накладні, датовані листопадом, груднем 2013 року, на загальну суму 12 959 464,26 грн., у тому числі податок на додану вартість - 2 159 910,71 грн.

Оплата за поставлені послуги здійснювалась позивачем в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують наявні в матеріалах справи платіжні доручення та довідки банку.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зміст акта перевірки свідчить, що відповідачем не встановлено відсутність на момент перевірки у ТОВ "ДЦ Делта Спорт" відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд звертає увагу, що висновки акта перевірки про те, що первинні документи, виписані ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "ТПА "Україна", ТОВ "Ельф" та ТОВ "Ромуалінвест", не мають юридичної сили, є безпідставними, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства контрагентами-постачальниками чи їх відсутність за податковою адресою не позбавляють правового значення виписаних ними первинних документів.

Крім того, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували доводи про порушення вимог податкового законодавства контрагентами-постачальниками та про непричетність посадових осіб до фінансово-господарської діяльності підприємств.

Разом з тим, матеріали справи підтверджують, що первинні документи, складені у межах спірних господарських операцій, відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі обов'язкові реквізити.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "ДЦ Делта Спорт" здійснює діяльність у роздрібної торгівлі, зокрема позивач реалізує через мережу магазинів спортивний одяг, взуття та аксесуари.

Для здійснення своєї господарської діяльності позивач орендує складське приміщення площею 2593,48 кв. м. та офісне приміщення площею 36,00 кв. м. по вул. Чорноморській, 1 у м. Києві на підставі договору оренди від 15 вересня 2011 року №44, укладеного з ПАТ "Галант", та орендує приміщення для розміщення закладів торгівлі на підставі договорів оренди та суборенди, що укладені з ТОВ "Паретон", наприклад, по вул. Хрещатик, 30, вул. Червоноармійській, 23 у м. Києві, по вул. Жукова, 2 в м. Одесі.

Матеріали справи свідчать, що товари у ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "ТПА "Україна", ТОВ "Ельф" та ТОВ "Ромуалінвест" позивач придбавав з метою продажу через роздрібну мережу магазинів, що підтверджується зокрема звітами з роздрібного продажу товару та сертифікатами відповідності Державної системи сертифікації УкрСЕПРО.

Як зазначає позивач придбаний товар поставлено постачальниками на склад, що розташований по вул. Чорноморській, 1 у м. Києві; роботи по розвантаженню вказаного товару виконувались працівниками позивача, а доставка зі складу до місць продажу здійснювалась власним транспортним засобом та транспортними засобами виконавців за укладеними договорами підряду, наприклад, з ТОВ "Українські логістичні системи", на підтвердження чого в матеріалах справи наявні копії відповідних договорів транспортно-експедиційного обслуговування, наказів про прийняття на роботу комірників та вантажників, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Наведене вказує, що ТОВ "ДЦ Делта Спорт" здійснювало витрати на придбання у ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "ТПА "Україна", ТОВ "Ельф" та ТОВ "Ромуалінвест" товарів для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Так само відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що підприємства-контрагенти не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та не вчиняли фактичних дій, спрямованих на виконання таких зобов'язань.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача та постанову про призначення перевірки оскільки ймовірні порушення податкового законодавства постачальником не є підставою для нівелювання права покупця на віднесення до складу валових витрат вартості придбаних товарів за умови реальності господарських операцій.

При вирішенні спору суд також враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "ТПА "Україна", ТОВ "Ельф" та ТОВ "Ромуалінвест" були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також придбання товарів з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "ТПА "Україна", ТОВ "Ельф" та ТОВ "Ромуалінвест" товарів безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "ТПА "Україна", ТОВ "Ельф" та ТОВ "Ромуалінвест", були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно формував податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "ТПА "Україна", ТОВ "Ельф" та ТОВ "Ромуалінвест", тому висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а тому збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 14 серпня 2014 року №112826552210 та №112926552210 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ДЦ Делта Спорт" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Делта Спорт" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 14 серпня 2014 року №112826552210 та №112926552210.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Делта Спорт" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко