Постанова № 41991843, 17.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 грудня 2014 року 10:20 справа №826/19626/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за поданням

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві

(02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3)

до

Приватного підприємства “Вегал”

(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б)

про

стягнення коштів за податковим боргом

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15 грудня 2014 року о 09:35 год. (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі по тексту – заявник, ДПІ у Дарницькому районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Приватного підприємства “Вегал” (далі по тексту – відповідач, ПП “Вегал”), в якому, з урахуванням подальшого зменшення позовних вимог, просить стягнути з рахунків відповідача суму податкового боргу у розмірі 7 923,31 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративні справі №826/19626/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 16 грудня 2014 року представник заявника вимоги подання підтримав, відповідач свого представника до суду не направив, хоча був повідомлений належним чином шляхом надсилання телефонограми.

Враховуючи неприбуття представника відповідача, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 16 грудня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ПП “Вегал” зареєстровано Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією як юридична особа, код ЄДРПОУ 32769658, та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Дарницькому районі.

За даними заявника ПП “Вегал” має заборгованість (недоїмку) з податку на додану вартість у розмірі 7 923,31 грн.

Враховуючи факт несплати відповідачем вказаної заборгованості ДПІ у Дарницькому районі вважає, що зазначена заборгованість є податковим боргом, який має бути стягнутий за процедурою, визначеною у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового заперечення проти позову не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що подання заявника стягнення коштів за податковим боргом є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати ПП “Вегал” суми податкового зобов’язання, визначеної згідно з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Дарницькому районі від 29 серпня 2014 року №0033041501 на суму 170,00 грн. та від 29 серпня 2014 року №0033051501 на суму 8 160,00 грн.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Суд встановив, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі від 29 серпня 2014 року №0033041501 та №0033051501 отримано представником позивача 15 вересня 2014 року, що підтверджується відповідною відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи; доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем матеріали справи не містять; таким чином, сума податкового зобов’язання у розмірі 8 330,00 грн. (8 160,00 грн. + 170,00 грн.) є узгодженою.

Доказів сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8 330,00 грн. протягом 10 календарних днів, наступних за днем її узгодження, відповідачем до суду не надано, а тому вказана сума вважається податковим боргом.

Як зазначає заявник, у зв’язку із наявністю у картці особового рахунку переплати з податку на додану вартість у розмірі 406,96 грн., сума податкового боргу зменшилась і, відповідно, становить 7 923,31 грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Так, ДПІ у Дарницькому районі 13 жовтня 2014 року надіслано ПП “Вегал” листом з повідомленням про вручення податкову вимогу від 28 травня 2014 року №587-25 на суму податкового боргу у розмірі 50 377,99 грн.; вказану податкову отримано представником відповідача 15 жовтня 2014 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд звертає увагу, що на момент вирішення спору докази сплати відповідачем спірної суми податкового боргу матеріали справи не містять.

За приписом пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з частиною третьою статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Таким чином, подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України може бути внесено протягом 24 годин з моменту спливу 60 днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги.

Враховуючи що податкова вимога від 28 травня 2014 року №587-25 надіслана відповідачу 13 жовтня 2014 року, наступні 60 днів спливають 12 грудня 2014 року, відповідно, строк у 24 години, протягом яких до суду повинно бути внесено подання про стягнення коштів за податковим боргом з урахуванням вихідних днів, починає перебіг з 00 год. 00 хв. 15 грудня 2014 року та закінчується о 00 год. 00 хв. 16 грудня 2014 року.

Заявник звернувся до адміністративного суду з поданням 15 грудня 2014 року, тобто, в межах встановленого строку, що дозволяє здійснити стягнення коштів за податковим боргом на підставі відповідного подання та у порядку, передбаченому частиною третьою статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ДПІ у Дарницькому районі доведено наявність у відповідача податкового боргу та підстав для його стягнення, а тому вимоги подання про стягнення з ПП “Вегал” податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7 923,31 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 – 163, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Подання Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Вегал” (ідентифікаційний код 32769658; 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7 923,31 грн. (сім тисяч дев’ятсот двадцять три гривні тридцять одна копійка).

3. Допустити негайне виконання постанови.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко