Рішення № 41991691, 15.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21682/14 15.12.14

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спортмастер-Україна"доПриватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Мава"простягнення 653918,20 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЄлісєєв В.В. - представник; від відповідача не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортмастер-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Мава" про стягнення 653918,20 грн. за попереднім договором щодо укладення договору оренди нерухомого майна №17-04/07/2012 від 04.07.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами попереднього договору щодо укладення договору оренди нерухомого майна №17-04/07/2012 від 04.07.2012, між сторонами не було укладено основний договір оренди нерухомого майна, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення перерахованих ним коштів у розмірі 596636,93 грн. відповідно до умов попереднього договору.

Крім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8679,84 грн. та 57281,27 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 порушено провадження у справі №910/21682/14 та призначено розгляд справи на 11.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, не поданням ним витребуваних судом документів та поданим ним клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 20.11.2014.

Ухвалою від 20.11.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, невиконанням відповідачем вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 15.12.2014. Крім цього, суд, цією ж ухвалою за клопотанням представника позивача у відповідності до вимог ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду спору на 15 днів.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 15.12.2014, з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується наявним у справі клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, а також повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103031723101 від 21.10.2014, про отримання відповідачем 28.10.2014 ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 та №0103030715059 від 24.11.2014, про отримання відповідачем 26.11.2014 ухвали суду від 20.11.2014.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19571831 від 10.11.2014 та вказано в позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортмастер-Україна" (орендар) та Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Мава" (орендодавцем) було укладено попередній договір щодо укладення договору оренди нерухомого майна №17-04/07/2012 (попередній договір), за умовами п. 1.1 якого, сторони зобов'язуються не пізніше 31.03.2013 за умови отримання орендодавцем свідоцтва про право власності на будівлю, документів, відповідно до п.1.1.1 цього договору та інших необхідних для передачі приміщення в оренду документів відповідно до умов цього договору укласти договір оренди нерухомого майна на умовах, викладених сторонами в додатку №2 до цього попереднього договору.

Згідно умов п. 3.2. цього договору, сторони погодили, що на підтвердження дійсного взаємного наміру сторін щодо укладання основного договору, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю платіж у розмірі 1193273,86 грн., що складає 149299,20 доларів США на дату підписання сторонами попереднього договору, а саме: орендар зобов'язаний сплатити протягом 5 робочих днів з дати укладення цього попереднього договору перераховує на банківський рахунок орендодавця перший транш 596636,93 грн., що складає еквівалент 74649,60 доларів США та не пізніше 5 робочих днів з дати підписання сторонами акту допуску до приміщення для виконання опоряджувальних робіт - другий транш 596636,93 грн., що складає еквівалент у розмірі 74649,60 доларів США станом на дату підписання цього договору. Сторони домовились, що сума платежу повертається протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами основного договору. В разі розірвання цього договору з вини орендодавця він зобов'язується повернути платіж орендарю в повному обсязі.

Пунктом 3.3. визначено, що зобов'язання, що встановлено цим попереднім договором припиняється, якщо основний договір не буде укладений протягом строку, визначеного п.1.1. цього ж договору або сторони не досягнуть згоди щодо пролонгації цього строку.

Про точну дату, місце і час нотаріального посвідчення основного договору орендодавець зобов'язаний не пізніше ніж за 10 календарних днів повідомити орендаря у письмовій формі (п.3.4.).

Відповідно до п. 3.6. цього договору, орендар вправі розірвати попередній договір в односторонньому порядку письмово попередивши про це орендодавця зокрема у разі відмови орендодавця або неможливості укладання через відсутність документів, зазначених в п.1.1. цього попереднього договору або ухилення орендодавця від підписання основного договору в строк, зазначений в п.1.1. цього договору, якщо прострочення підписання такого основного договору складе більше 15 календарних днів тощо.

Пунктом 3.7. даного договору встановлено, що у випадку відмови від укладення чи не укладення орендодавцем основного договору відповідно до передбачених цим попереднім договором умов, крім випадків коли така відмова чи не укладення є наслідком порушення цього попереднього договору орендарем, орендодавець зобов'язаний повернути орендареві платіж, сплачений орендарем відповідно до умов цього договору у повному обсязі протягом 7 днів з дати відповідної письмової вимоги.

Відповідно до виписки банку з рахунку позивача, останній перерахував 13.07.2012 відповідачу 596636,93 грн. згідно договору №17-04/07/2012 від 04.07.2012.

27.03.2014 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення - вимогу за вих.№03-26/2014-3 від 26.03.2014, в якій позивач повідомив відповідача про порушення умов попереднього договору та просив його повернути платіж у розмірі 596636,93 грн. Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0222204459218, відповідачем було отримано повідомлення - вимогу 28.03.2014.

Відповідно до довідки АТ «Сбербанк Росії» за період з 13.07.2012 по 04.12.2014 на рахунок позивача кошти від відповідача не надходили.

Статтею 182 Господарського кодексу України визначено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

Стаття 635 Цивільного кодексу України передбачає, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, як свідчать матеріали справи, між сторонами не було укладено основний договір у строк, який визначений у попередньому договорі та не було досягнуто згоди щодо пролонгації цього строку, у зв'язку з чим позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про повернення перерахованих ним на виконання умов попереднього договору коштів у розмірі 596636,93 грн. відповідно до умов п.3.7. попереднього договору, а відповідач повинен був повернути кошти протягом 7 днів з дати відповідної письмової вимоги, яку він отримав 28.03.2014.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факту наявності заборгованості відповідач не спростував, доказів її погашення суду не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 596636,93 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8679,84 грн. та 57281,27 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений попереднім договором строк свого обов'язку по поверненню перерахованих позивачем коштів належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання починаючи з 05.04.2014 (28.03.2014 відповідачем було отримано повідомлення - вимогу позивача за вих.№03-26/2014-3 від 26.03.2014, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №0222204459218 + 7 днів відповідно до умов договору), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перерахував належні до сплати 3% річних та витрати з урахуванням індексу інфляції за період з 05.04.2014 по 26.09.2014 (дата, яка самостійно визначена позивачем у розрахунку до позовної заяви). За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 8581,76 грн. та 57281,27 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 596636,93 грн. заборгованості, 3% річних у розмірі 8581,76 грн. та 57281,27 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім цього, стягненню з позивача на користь Державного бюджету України підлягає недоплачена сума судового збору у розмірі 173,60 грн., оскільки позивач невірно визначив ціну позову та суму судового збору, розраховану виходячи із заявлених позивачем вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Мава" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код 30023933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортмастер-Україна" (01123, м. Київ, бул. Л.Українки, 28, ідентифікаційний код 34880125) заборгованість у розмірі 596636 (п'ятсот дев'яносто шість тисяч шістсот тридцять шість) грн. 93 коп., 3 % у розмірі 8581 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн. 76 коп., витрати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 57281 (п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 27 коп., судовий збір у розмірі 13249 (тринадцять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 99 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортмастер-Україна" (01123, м. Київ, бул. Л.Українки, 28, ідентифікаційний код 34880125) на користь Державного бюджету України 173 (сто сімдесят три) грн. 60 коп. недоплаченої суми судового збору.

6. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.12.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова