Постанова № 41991479, 19.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2014 року 15:22 № 826/16259/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лайт»

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лайт» (надалі – позивач або ТОВ «Компанія «Лайт») з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – відповідач або ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Компанія «Лайт», здійснені на підставі акту від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563; зобов’язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які були відкориговані на підставі висновків, викладених в акті від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563; заборонити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати інформацію, викладену в акті від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що дії ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість на підставі акту від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563 є такими, що порушують права та законні інтереси позивача, оскільки, за твердженнями останнього, такі дії можуть мати для ТОВ «Компанія «Лайт» негативні наслідки, а саме: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, та відмову його контрагентів від подальших господарських відносин. Крім того, наголошено, що вказані дії спричинили реальні зміни майнового стану ТОВ «Компанія «Лайт» як платника податків.

У судове засідання 26.11.2014 року з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 26.11.2014 року не з’явився, явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про отримання повістки про виклик. Про причини неявки у дане судове засідання відповідач суду не повідомляв, клопотань чи заяв про розгляд справи без участі його представника або про відкладення судового засідання не заявляв.

При цьому, 11.11.2014 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі складеного акту перевірки не проводилося.

Суд у судовому засіданні 26.11.2014 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Лайт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «КАРІ України» (код ЄДРПОУ 37989494) за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, на підставі чого складено акт від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563 (надалі – акт перевірки).

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено висновки про наступні порушення з боку ТОВ «Компанія «Лайт»:

п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податкові зобов’язання на загальну суму 121 835,94 грн., в тому числі за березень 2014 року на суму 121 835,94 грн.;

п. 198.9 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит за перевіряємий період на суму 121 835,94 грн., в тому числі за березень 2014 року на суму 121 835,94 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов’язань з ПДВ ТОВ «Компанія «Лайт» на підставі вищезазначеного акту перевірки протиправними та такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, останній звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі – ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вбачається зі змісту наказу від 13.08.2014 року №1453 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Лайт» (код ЄДРПОУ 38506563) та акту перевірки, перевірка ТОВ «Компанія «Лайт» відбулася у формі виїзної перевірки на підставі положень пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, якими передбачено право контролюючого органу на проведення документальної позапланової перевірки, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В свою чергу, представником позивача наголошено на тому, що ТОВ «Компанія «Лайт» надало до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідь на запити контролюючого органу, з огляду на що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки.

Натомість, приписами п. 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

З огляду на викладене вище вбачається, що платник податків має право не допустити перевіряючих до перевірки у разі, коли віднайде підстави для цього, які визначені положеннями п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, що не заперечувалося позивачем під час судового розгляду справи, ТОВ «Компанія «Лайт» допущено посадових осіб ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до перевірки.

Таким чином, на думку суду, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, у зв'язку з чим за умови допуску до перевірки належним способом захисту прав, які платник податку вважає порушеними за результатами такої перевірки, є оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Водночас, у силу п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно положень ст.ст. 72, 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ – інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів – за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

В свою чергу, з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення, наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 року затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця (надалі – Методичні рекомендації №165).

Відповідно до п. 1.3 Методичних рекомендацій №165, під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» – «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Таким чином, з огляду на викладені вище правові норми, вбачається, що контролюючі органи, за загальним правилом, наділені правом на внесення зібраної ними в процесі їхньої діяльності інформації до програмних продуктів, зокрема, до підсистеми інформаційної системи «Податковий блок».

В той же час, суд звертає увагу, що позовна вимога ТОВ «Компанія «Лайт» про визнання протиправними дії ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Компанія «Лайт», здійснені на підставі акту від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563, виходячи із заявлених підстав позовних вимог, станом на момент розгляду справи судом не впливає на виникнення, зміну або припинення прав та обов’язків у позивача, тобто не спричиняє для останнього будь-яких юридичних наслідків, а, отже, у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.

При цьому, слід зазначити, що приписи КАС України не містять положень, які б давали позивачу право звертатися до суду із вимогою щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити або утриматися від вчинення в інтересах позивача певних дій, спрямованих на захист прав, порушення яких на момент постановлення судового рішення не відбулося, а тому твердження представника позивача про можливі негативні наслідки для ТОВ «Компанія «Лайт», які можуть проявитися у погіршенні його ділової репутації, як належного платника податків, та відмови його контрагентів від подальших господарських відносин, є необґрунтованими.

Крім того, доказів реальної зміни майнового стану ТОВ «Компанія «Лайт» як платника податків, про що зазначає представник позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог, останнім не надано, а з матеріалів справи не вбачається, з урахуванням того, що доказами, наявними у матеріалах справи, не підтверджено факту коригування відповідачем сум податкового кредиту та податкових зобов’язань ТОВ «Компанія «Лайт».

Щодо позовних вимог, які полягають у зобов’язанні відповідача вчинити певні, суд зазначає, що оскільки останні мають похідний характер від розглянутої вище позовної вимоги, позовні вимоги про зобов’язання ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які були відкориговані на підставі висновків, викладених в акті від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563, та заборонити ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві використовувати інформацію, викладену в акті від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563, задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок