Рішення № 41991364, 15.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24221/14 15.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Скайбуд М»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд»треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голубнича Ольга Василівна; 2) відділ державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції у Тернопільській області; 3) відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Тернопільській областіпровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та про його скасування

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача -не з'явилися;від відповідача -Бічук С.Ф. (представник за довіреністю);від третіх осіб - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайбуд М» (далі - позивач або ТОВ «Скайбуд М») звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (далі - відповідач або ТОВ «Український лізинговий фонд») про визнання виконавчого напису, вчиненого 16.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівниою, зареєстрованого в реєстрі за № 1615 (далі - спірний виконавчий напис), таким, що не підлягає виконанню та про його скасування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме - без доказів спливу тридцяти днів з моменту надіслання лізингодавцем лізингоодержувачу письмової вимоги про усунення порушень договору фінансового лізингу. На обґрунтування зазначеного твердження позивач зазначив, що не отримував від відповідача жодних повідомлень чи письмових вимог щодо неналежного виконання укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 836/02/13-В від 19.02.2013 в частині сплати лізингових платежів.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що посилання позивача на недотримання 30-ти денного строку спростовуються фактичними обставинами справи, оскільки 03.07.2014 відповідач надіслав на адресу позивача лист-вимогу щодо сплати заборгованості, який був одержаний останнім 11.07.2014. У зв'язку із невиконанням вказаної вимоги, відповідач листом від 02.09.2014 повідомив позивача про відмову від договору фінансового лізингу та вимагав повернути предмет лізингу. Остання вимога була отримана позивачем 15.09.2014, але не була виконана добровільно. Отже, спірний виконавчий напис було вчинено з дотриманням вимог законодавства.

Ухвалою суду від 05.11.2014 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничу Ольгу Василівну (далі - Нотаріус);

- відділ державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції у Тернопільській області.

Останній надіслав на адресу суду лист від 18.11.2014 за № 18955/07-40/8, у якому повідомив про передачу виконавчого провадження з виконання спірного виконавчого напису до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Тернопільській області (далі - Відділ примусового виконання рішень), а тому ухвалою суду від 26.11.2014 Відділ примусового виконання рішень було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Треті особи пояснень щодо суті спору не надали, у судові засідання не з'являлись, хоча про дати, час та місце проведення судових засідань були повідомлені належним чином.

За клопотанням позивача розгляд справи відкладався.

У судове засідання, призначене на 15.12.2014, представник позивача повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення даного судового розгляду був повідомлений завчасно (з 08.12.2014), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення органом поштового зв'язку (вих. № 01030 3111771 6).

Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача та третіх осіб не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне повторно відкладати розгляд справи та здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2013 року між ТОВ «Український лізинговий фонд» (лізингодавець) та ТОВ «Скайбуд М» (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №836/02/13-В (далі - Договір лізингу), відповідно до якого предметом лізингу є напівпричіп BODEX KIS 3W, 2013 року випуску, загальною вартістю 377520,00 грн., у т.ч. ПДВ 62920 грн.

Специфікація предмета лізингу визначена у додатку № 2 до Договору лізингу.

Згідно з пунктом 5 Договору лізингу строк лізингу становить 60 місяців з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

У додатку № 1 до Договору лізингу сторони передбачили графік внесення лізингових платежів, у якому встановили розміри, а також дати нарахування та оплати лізингових платежів.

Додатком № 3 до Договору лізингу є Загальні умови договору фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 1.1 Загальних умов Договору лізингу, лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння і користування з правом викупу майно (Предмет лізингу), найменування і характеристики якого вказані в Специфікації (додаток №2 до Договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу, оплачувати лізингові платежі, зазначені в Графіку внесення лізингових платежів (додаток № 1 до Договору), а також інші платежі відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Загальних умов Договору лізингу, всі платежі за Договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставлення та отримання рахунків лізингодавця. У разі необхідності, рахунки на оплату можуть надаватися лізингодавцем по факсу та/або на e-mail лізингоодержувача. Лізингові платежі включають: платежі в погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу і винагороду (комісію) лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу.

Згідно з пунктом 2.4 Загальних умов Договору лізингу, всі чергові лізингові платежі лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати не пізніше дати, встановленої для їх оплати відповідно до графи 2 Графіка платежів в сумі, зазначеній у графі 6 Графіка платежів.

Датою здійснення лізингового платежу вважається дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок лізингодавця (пункт 2.7 Загальних умов Договору лізингу).

Пунктом 11.1 Загальних умов Договору лізингу передбачено, що дія договору припиняється повним виконанням сторонами його умов, а також в інших випадках, передбачених Договором та чинним законодавством.

Так, відповідно до пункту 11.2 Загальних умов Договору лізингу лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір (відмовитися від цього Договору) та вилучити Предмет лізингу у випадках, коли ліингоодержувач, зокрема, не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) і/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше 30 (тридцяти) днів від настання строку платежу, встановленого Графіком платежів або Загальними умовами.

Згідно з пунктом 11.3 Загальних умов Договору лізингу в разі виникнення будь-якого з підстав, передбачених пунктами 11.2.1-11.2.8 цих Загальних умов, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути існуючі порушення або достроково викупити Предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу, розраховану відповідно до статті 8 Загальних умов.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Скайбуд М» своїх зобов'язань за Договором лізингу в частині сплати 22.05.2014 та 22.06.2014 чергових лізингових платежів, 03.07.2014 ТОВ «Український лізинговий фонд» звернулось до лізингоодержувача з листом-вимогою вих. № 141-УПК від 30.06.2014, у якому просило сплатити заборгованість за укладеним між сторонами Договором лізингу в загальній сумі 22163,24 грн. (з яких: 19582,84 грн. борг за лізинговими платежами; 292,71 грн. пеня та 2287,69 грн. штраф) та попередило, що у випадку несплати вказаної заборгованості або викупу предмета лізингу протягом 20 днів з дати направлення вказаного листа-вимоги, ТОВ «Український лізинговий фонд» буде змушене,зокрема, відмовитись від Договору лізингу.

Вказаний лист-вимога був відправлений на адресу позивача, вказану в Договорі лізингу, а саме: 48271, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Коцюбинці, вул. Містечок, 21 А, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком поштового відділення.

У разі, якщо протягом 20 календарних днів від дати направлення лізингоодержувачу повідомлення згідно пункту 11.3 Загальних умов, лізингоодержувач не усуне визначені в повідомленні порушення або не викупить Предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу згідно пункту 8.5 Загальних умов, лізингодавець направляє на юридичну адресу лізингоотримувача цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) і повернення Предмета лізингу із зазначенням терміну та місця його передачі лізингодавцю. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій кошт, протягом терміну, передбаченого в повідомленні, повернути Предмет лізингу лізингодавцю за адресою, вказаною в повідомленні. При цьому у разі відмови лізингоодержувача від передачі (повернення) Предмета лізингу лізингодавцю, лізингодавєць має право самостійно вилучити Предмет лізингу з місця зберігання/знаходження або ремонту без будь-яких дозволів лізингоодержувача (у тому числі, але не виключно, у беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або відповідного рішення суду) з покладанням на лізингоодержувача понесених витрат (пункт 11.4 Загальних умов Договору лізингу).

Матеріали справи свідчать про те, що у зв'язку з невиконанням ТОВ «Скайбуд М» вимог лізингодавця, викладених у вищевказаному листі-вимозі вих. № 141-УПК від 30.06.2014, 03.09.2014 відповідач направив на вищевказану адресу позивача повідомлення № 508-УПК від 02.09.2014 про відмову від Договору лізингу, у якому вимагав протягом семи днів з моменту направлення даного повідомлення повернути предмет лізингу.

Зазначене повідомлення про відмову від Договору лізингу було отримане позивачем 15.09.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (вих. № 04205 1903797 0).

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову (частина 3 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Зважаючи на те, що позивач не виконав вимог, зазначених відповідачем у повідомленні про відмову від Договору лізингу вих. № 508-УПК від 02.09.2014, останній скористався свої правом щодо безспірного вилучення предмету лізингу та звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни із заявою б/н від 15.09.2014 про вчинення виконавчого напису на Договорі лізингу у зв'язку з несплатою лізингоодержувачем належним чином лізингових платежів більш ніж 30 днів.

Отже, посилання позивача на те, що спірний виконавчий напис був вчинений всупереч умовам Договору лізингу, спростовуються вищевказаними матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що до вищевказаної заяви від 15.09.2014 відповідач надав Нотаріусу, зокрема:

- довідку про стан взаєморозрахунків станом на 15.09.2014;

- Договір лізингу;

- лист-вимогу вих. № 141-УПК від 30.06.2014;

- доказ відправки листа-вимоги позивачу;

- повідомлення про відмову (розірвання) від договору вих. № 508-УПК від 02.09.2014;

- доказ відправки повідомлення про відмову (розірвання) від договору позивачу;

- завірену копію неоплачених рахунків.

Судом встановлено, що на підставі вищевказаних документів Нотаріусом 16.09.2014 було вчинено спірний виконавчий напис, яким зобов'язано ТОВ «Скайбуд М» повернути ТОВ «Український лізинговий фонд» майно - BODEX KIS 3WS, 2013 року випуску; шасі № SU90333GHDSBU1073, реєстраційний номер АА7667ХО, вартістю 377520 грн., що передане в користування на підставі Договору лізингу та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі за період з 22.06.2014 по 15.09.2014 у розмірі 39249,57 грн.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Як встановлено судом, спірний виконавчий напис не містить вимог щодо стягнення грошової заборгованості.

У даному випадку йдеться про іншу відповідальність боржника, а саме про обов'язок повернути предмет лізингу.

Таким чином, згідно з вимогами статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус мав встановити безспірність саме обов'язку повернути предмет лізингу.

У абз. 2, 3 пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» роз'яснено, що спори про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК України. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК України, статей 1 і 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Водночас слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Таким чином, господарські суди не перевіряють правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні, оскільки нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт підлягають окремому оскарженню до суду.

Господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність кредитора, права на повернення предмета лізингу, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, за яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

Згідно з частиною 2 статті 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.5 глави 16 Порядку про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5; зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595) безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому Переліку.

Згідно з пунктом 1 зазначеного Переліку для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Крім того, пунктом 8 цього Переліку передбачено, що за договорами лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис був вчинений Нотаріусом на підставі заяви про вчинення виконавчого напису б/н від 15.09.2014, розрахунку заборгованості та пені по сплаті лізингових платежів станом на 15.09.2014, довідки про стан взаєморозрахунків станом на 15.09.2014, несплачених рахунків-фактур № 30414 від 23.06.2014 на суму 6497,38 грн. № 35624 від 22.07.2014 на суму 6386,47 грн., № 40343 від 22.08.2014 на суму 14788,44 грн. та № 40344 від 22.08.2014 на суму 11577,28 грн., Договору лізингу, листа-вимоги вих. № 141-УПК від 30.06.2014 (разом з описом вкладення в цінний лист №0420512759865, фіскальним чеком № 3244 поштового відділення та повідомленням про вручення № 04205 1275986 5), повідомлення про відмову (розірвання) від Договору лізингу вих. № 508-УПК від 02.09.2014 (разом з описом вкладення в цінний лист №0420519037970, фіскальним чеком № 2788 поштового відділення та повідомленням про вручення № 04205 1903797 0).

Отже, суд дійшов висновку, що нотаріус отримав всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, визначені пунктом 8 Переліку.

Таким чином, доводи позивача про невідповідність поданих документів Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є необґрунтованим.

Як зазначалось вище, згідно з вимогами статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус мав встановити безспірність обов'язку повернути предмет лізингу.

Судом встановлено, що Нотаріус, враховуючи вище наведені фактичні обставини справи, встановив наявність у позивача заборгованості за лізинговими платежами, а також те, що Договір лізингу був правомірно розірваний відповідачем в односторонньому порядку. Відтак, згідно зі статтею 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» обов'язок позивача повернути предмет лізингу є безспірним.

При цьому суд зазначає, що розмір грошового боргу, вказаний у спірному виконавчому написі, має інформативний характер, оскільки в даному випадку за виконавчим написом повертається лише предмет лізингу, а не сама заборгованість.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач у позові, є безпідставними, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2014

СуддяСташків Р.Б.