Рішення № 41991154, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19462/14 17.12.14

За позовом Комунального підприємства по утриманню господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва

до Фізичної особи-підприємця Саленка В'ячеслава Георгійовича

про стягнення 13 853, 62 грн. та звільнення нежитлового приміщення

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Гулевець О.В.

Бондаренко Г.П.

Представники:

від позивача: Євдокименко В.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Саленка В'ячеслава Георгійовича про стягнення заборгованості за договором № 332/0626 від 30.10.2013 р. у розмірі 13 853, 62 грн. та зобов'язання Фізичної особи-підприємця Саленка В'ячеслава Георгійовича звільнити приміщення загальною площею 25,00 кв.м. за адресою: м. Київ вул. Сабурова, 9/61 та передати його по акту приймання-передачі Комунальному підприємству «Житлорембудсервіс». Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором № 332/0626 від 30.10.2013 р. щодо оплати вартості комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 р. порушено провадження у справі № 910/19462/14, та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.10.2014 р. за участю повноважних представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. призначено колегіальний розгляд даної справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. визначено колегіальний склад суді для розгляду справи № 910/19462/14 - Пригунова А.Б. (головуюча), Гулевець О.В. та Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. дану справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2014 р.

У даному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому суд відзначає, що ухвала суду направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.12.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2013 р. між Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством по утриманню господарства «Житлорембудсервіс» та Фізичною особою підприємцем Саленко В'ячеславом Георгійовичем укладено договір оренди № 332/0626 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, за умовами якого на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 13.05.2013 р. № 148, та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.06.2013 р. № 364, позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти нежиле приміщення площею 25,00 кв.м за адресою м. Київ, вул. Сабурова, 9/61, для розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Відповідно п.п. 3.1., 3.2. договору відповідач сплачує орендну плату на підставі методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 р. № 34/6250. Розмір орендної плати згідно розрахунку орендної плати, що є не від'ємною частиною цього договору становить 667, 96 грн. розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Згідно п. 3.5. договору орендна плата сплачується на рахунок балансоутримувача, за яким майно закріплено на праві господарського відання чи оперативного управління.

Відповідно до п.п. 3.5, 3.6 договору орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно не пізніше двадцятого числа поточного місяця. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди.

Пунктом 3.8. договору визначено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі не входить до складу орендної плати та сплачується відповідачем окремо на підставі договорів, укладених з балансоутримувачем або організаціями, що надають такі послуги.

Згідно з п. 4.1 договору передача приміщення здійснюється представниками сторін на підставі акту-приймання-передачі, протягом десяти календарних днів з моменту підписання договору № 332/0626, акт приймання-передачі підписується сторонами.

Пунктом 4.15. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний після припинення дії договору протягом 30-ти календарних днів передати майно по акту приймання-передачі позивачу.

Згідно п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату оренди відповідач сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0, 5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожен ден прострочення, але не більш розміру встановленого законодавством України.

Договір, згідно п. 9.1., є укладеним з моменту його підписання сторонами та діє з 19.07.2013 р. до 18.07.2014 р.

За актом приймання-передачі від 30.10.2013 р. позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення площею 25,00 кв.м. за адресою м. Київ вул. Сабурова, 9/61.

Крім того, 19.07.2013 р. між Комунальним підприємством по утриманню господарства «Житлорембудсервіс» та Фізичною особою підприємцем Саленко В.Г. укладено договір № 0626 про відшкодування витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу, за умовами якого позивач зобов'язався надавати комунальні послуги нежилого приміщення площею 25.00 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Сабурова, 9/61, а відповідач - сплачувати суму коштів на виконання послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Згідно п. 2.2.3 договору відповідач зобов'язується вносити плату за надані послуги не пізніше двадцятого числа наступного за звітним місяця. При несвоєчасній оплаті послуг відповідач зобов'язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Договір, згідно з п. 5.1., діє з 19.07.2013 р. до 18.07.2014 р.

29.07.2014 р. Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до Фізичної особи-підприємця Саленка В'ячеслава Георгійовича з листом від 28.07.2014 р. про відмову від договору 332/0626 від 30.10.2013 р. на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України, у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за договором протягом 3-х місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, лист Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації відповідачем одержано 08.08.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем допущено порушення умов договору № 332/0626 від 30.10.2013 р в частині розрахунків за оренду приміщення, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з вересня 2013 року до серпня 2014 року у розмірі 11 442, 04 грн., а також заборгованість з відшкодування комунальних послуг та плати за землю зв вказаний період у розмірі 245, 83 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

При цьому, позивач зазначає, що договір № 332/0626 від 30.10.2013 р. є розірваним у зв'язку з відмовою орендодавця від нього, а відтак - нежитлове приміщення площею 25,00 кв.м. за адресою м. Київ вул. Сабурова, 9/61 підлягає поверненню Комунальному підприємству по утриманню господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

У відповідності до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

За умовами договору № 332/0626 від 30.10.2013 р. та № 0626 від 20.10.2013 р. строк оплати оренди приміщень та комунальних послуг встановлений не пізніше двадцятого числа поточного місяця та не пізніше двадцятого числа наступного за звітним місяця відповідно.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу Украйни зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, приймаючи до уваги, що 29.07.2013 р. орендодавець - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, відмовилась від договору № 332/0626 від 30.10.2013 р. та вищевказаний лист одержано відповідачем 08.08.2014 р., з огляду на приписи ст. 782 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вищевказаний договір є розірваним саме з 08.08.2014 р.

При цьому, за умовами договору орендна плата сплачується Фізичною особою підприємцем Саленко В'ячеславом Георгійовичем до моменту фактичної передачі приміщення орендодавцю, в той час, як матеріали справи не містять доказів передачі відповідачем спірних приміщень за актом приймання-передачі.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості за оренду приміщення за період з 01.11.2013 р. до 31.08.2014 р. у розмірі 11 442, 04 грн. та 245, 83 грн. - з відшкодування комунальних послуг та плати за землю за період з 01.09.2013 р. до 31.08.2014 р.

Крім того, відповідач просить стягнути з відповідача 1 067, 74 грн. - інфляційних втрат, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 198, 61 грн. та 899, 35 грн. - пені.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на те, що ст. 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Тож, оскільки відповідачем допущено прострочення оплати оренди приміщень та сплати комунальних послуг, приймаючи до уваги що відповідачем не надано суду доказів вжиття заходів для уникнення порушення умов договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

За розрахунком позивача за період з 21.10.2013 р. (дата виникнення заборгованості за відповідним платежем) до 01.09.2014 р. (дата визначна позивачем самостійно) розмір інфляційних втрат становить 1 067, 74 грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі -198, 61 грн.

Пеня позивачем нарахована за період з березня 2014 року до вересня 2014 року та становить 899, 35 грн.

В той же час, суд відзначає, що згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Тобто, пеня нараховується на за будь-які шість місяців заборгованості, а за шість місяців, які слідують з наступного від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, судом здійснено розрахунок пені за період з 21.10.2013 р. (дата виникнення заборгованості за відповідним платежем) до 01.09.2014 р. з урахуванням граничного термін нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за кожним платежем.

В той же час, розмір пені, визначений судом, не перевищує заявлену позивачем до стягнення суму, а відтак - вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 899, 35 грн.

Що ж до вимог позивача про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Саленка В'ячеслава Георгійовича звільнити приміщення загальною площею 25,00 кв.м. за адресою: м. Київ вул. Сабурова, 9/61 та передати його по акту приймання-передачі Комунальному підприємству «Житлорембудсервіс», суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Вищевказані положення відображені також в умовах договору № 332/0626 від 30.10.2013 р., яким передбачено, що відповідач зобов'язаний після припинення дії договору передати майно по акту приймання-передачі.

Таким чином, оскільки договір 332/0626 від 30.10.2013 р. розірвано у зв'язку з відмовою орендодавця, суд вважає вимоги позивача про повернення орендованого майна обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених вимог та наведених обґрунтувань, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства по утриманню господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саленка Вячеслава Георгійовича (02222, м. Київ, вул. Драйзера, 20-А, кв. 155, ідентифікаційний номер 2559902598) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 31776030) заборгованість у розмірі 11 687, 87 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят сім грн. 87 коп.) грн., 1 967, 79 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят сім грн. 79 коп.) грн. - інфляційних втрат, 198, 61 (сто дев'яносто вісім грн. 61 коп.) грн. - 3 % річних, 899, 35 (вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 35 коп.) грн. - пені та 1 872, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.12.2014 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Гулевець О.В.

Бондаренко Г.П.