Рішення № 41991147, 01.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/22245/14 01.12.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 23 321,73 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

Від позивача - Усенко А.М. дов. №506 від 20.05.2014р.

Від відповідача - не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 23 321,73 грн., крім того просили судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом Договору добровільного страхування наземного транспорту №17/025/2.1.5.1 від 01.04.2013, укладеного між позивачем і страхувальником. Позивачем на підставі вказаного Договору було виплачено страхове відшкодування в сумі 23 831,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2014 порушено провадження у справі №910/22245/14 та призначено розгляд справи на 05.11.2014.

31.10.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання з додатками №08-03-12 від 31.10.2014, відповідно до якого просили розглядати справу без участі відповідача за наявними документами в матеріалах справи.

05.11.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від дирекції Моторного (транспортного) бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/22245/14 від 17.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 розгляд справи №910/22245/14 відкладався на 01.12.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 01.12.2014 з'явився, надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду, пояснення по суті справі, відповідно до яких просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 01.12.2014 не з'явилися, проте у матеріалах справи наявне клопотання відповідача про розгляд справи без його участі.

Відповідно до абзацу 3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/22245/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.12.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» (далі - Позивач, Страховик) та п. Вовченко Галиною Іванівною (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №17/025/2.1.5.1 (далі - Договір), відповідно якого Страховик застрахував майнові інтереси Вигодонабувача - Приватного акціонерного товариства «Idea Bank», пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «DAEWOO Nexia 1.5GL» (далі - застрахований ТЗ), державний реєстраційний номер BA1465BB.

17.06.2013 по вул. Волкова у м. Кіровограді відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ, під керуванням п. Вовченка Івана Івановича та транспортного засобу «DAEWOO Sens 1.3», із державним реєстраційним номером BA1673AT, під керуванням п. Сінченко Володимира Петровича.

Факт ДТП підтверджується розширеною довідкою про ДТП №9216492, наданої ВДАІ Кіровського РВ в м. Кіровограді (засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12.07.2013 у справі №405/6036/13-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил дорожнього руху України водієм п. Сінченко Володимира Петровича у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом накладення штрафу в сумі 340,00 грн.

Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до звіту №201кр про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, матеріальний збиток, спричинений власнику транспортного засобу у результаті його пошкодження при ДТП складає 24 550,73 грн.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Позивач на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №17/025/2.1.5.1 від 01.04.2013, заяви про виплату страхового відшкодування №6434 від 04.07.2013, листа Вигодонабувача №16.1-05/51909 від 18.07.2014 щодо зарахування страхового відшкодування на розрахунковий рахунок ФОП «Малихін О.М.», страхового акту №17/28643/2.1.5.1 від 03.02.2014 здійснив на користь ФОП Малихіна Олександра Михайловича перерахування коштів для здійснення ремонту в сумі 23 831,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням №150 від 03.02.2014, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

За правилами, встановленими ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, Позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від Відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.

Згідно витягу з бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди транспортним засобом «DAEWOO Sens 1.3», із державним реєстраційним номером BA1673AT, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» за заявою п. Сінченко Володимира Петровича, що підтверджується Полісом серії АВ №8458981 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 50000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння ДТП транспортним засобом «DAEWOO Sens 1.3», із державним реєстраційним номером BA1673AT, керував саме п. Сінченко Володимир Петрович (Страхувальник за Полісом серії АВ №8458981).

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, підстава для цивільно-правової відповідальності п. Сінченко Володимира Петровича за заподіяння шкоди транспортному засобу «DAEWOO Nexia 1.5GL», державний реєстраційний номер BA1465BB, настала.

Судом встановлено, що до Позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та Страховиком за полісом АВ №8458981 (Відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

Позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, 24.02.2014 звернувся до Відповідача із претензією на виплату страхового відшкодування №1174 від 19.02.2014, що підтверджується відмітною органу поштового зв'язку №02081028247333. Однак, Відповідач зазначену претензію залишив без належної відповіді, реагування, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача не провів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом враховано умови Полісу добровільного страхування Серії АВ №8458981, відповідно до якого встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 50 000,00 грн. та франшизу у розмірі 510,00 грн. У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, Позивач набув право на відшкодування суми страхового відшкодування у розмірі 23 321,73 грн. (23 831,73 грн. - 510,00 грн.).

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Відповідачем не надано доказів на спростування тверджень Позивача, а відтак строк виконання Відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої транспортному засобу «DAEWOO Nexia 1.5GL», державний реєстраційний номер BA1465BB, станом на день звернення Приватного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до суду за захистом своїх прав настав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є законними та обгрунтованими стосовно стягнення 23 321,73 грн., вказана сума заборгованості була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню з Відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої прийнято рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А; код ЄДРПОУ 20842474) суму страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 23 321,73 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 12.12.2014.

Cуддя А.В.Яковенко