Рішення № 41991128, 28.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17291/14 28.11.14За позовом Приватного підприємства "Автомагістраль"

До Служба автомобільних доріг у Київській області

Про стягнення 3 657 428,36 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Корзаченко В.М. - представник

Від відповідача Майданік В.В. - представник

Суть спору:

Приватне підприємство "Автомагістраль" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Служби автомобільних доріг у Київській області про стягнення 3 657 428, 36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 порушено провадження у справі № 910/17291/14, розгляд справи призначено на 05.09.2014.

01.09.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримана заява про уточнення позовних вимог.

07.10.2014 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про витребування доказів.

В судове засідання 07.10.2014 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 07.10.2014 представник відповідача з?явився, підтримав своє клопотання про витребування доказів у позивача, а саме 1) загальний журнал робіт по об'єкту з поточного середнього ремонту з ліквідації зсуву укосу земляного полотна автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на км 92+600 (праворуч) згідно договору № 49Д-13 від 23.08.2013, 2) журнал операційного контролю по об'єкту з поточного середнього ремонту з ліквідації зсуву укосу земляного полотна автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на км 92+600 (праворуч) згідно договору № 49Д-13 від 23.08.2013, 3) журнал ущільнення земельного полотна по об'єкту з поточного середнього ремонту з ліквідації зсуву укосу земляного полотна автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на км 92+600 (праворуч) згідно договору № 49Д-13 від 23.08.2013, 4) акти закриття прихованих робіт по об'єкту з поточного середнього ремонту з ліквідації зсуву укосу земляного полотна автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на км 92+600 (праворуч) згідно договору № 49Д-13 від 23.08.2013.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Суд приходить до висновку про необхідність витребування у позивача вищезазначені докази.

Ухвалою суду від 07.10.2014 відкладено розгляд справи на 28.11.2014, витребувано у позивача докази.

28.10.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

21.11.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про уточнення позовних вимог у справі про стягнення заборгованості за фактично виконані роботи та штрафних санкцій, відповідно до якої просить стягнути із відповідача на користь позивача 3666741,09 грн.

В судове засідання 28.11.2014 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по справі, просив задовольнити позовні вимоги із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

В судове засідання 28.11.2014 представник відповідача з'явився, надав суду відзив на позовну заяву відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.

В судовому засіданні 28.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2013 між позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником, було укладено договір № 49Д-13 на послуги з поточного середнього ремонту з ліквідації зсуву укосу земляного полотна автомобільної дороги М-05 Київ - Одеса на км 92+600 (праворуч), (далі - Договір).

Предметом договору сторони визначили, що виконавець зобов'язався у 2013 році надати замовникові послуги з ліквідації зсуву укосу земляного полотна автомобільної дороги М-05 Київ - Одеса на км 92+600 (праворуч), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 3.1 Договору, визначено ціну у розмірі 6 381 879,60 грн.

Відповідно до п. 4.1-4.2 Договору розрахунки проводяться замовником шляхом поетапної оплати за надані послуги, при надходженні коштів з державного бюджету та інших джерел фінансування від головного розпорядника коштів. Замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за надані послуги на підставі акту наданих послуг (форма №КБ-2в), довідки про вартість наданих підрядних послуг (форма № КБ-3) підписаного уповноваженими представниками сторін. Акти (форми № КБ-2в та №КБ-3) надання послуг готує виконавець і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення звітного періоду. Уповноважений представник замовника протягом трьох днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично наданих обсягів робіт.

Приписами п. 5.1 Договору сторонни погодили, що строк надання послуг складає:

початок: дата підписання договору;

- закінчення: грудень 2013.

Відповідно до п. 6.1.2 замовник зобов'язаний приймати надані послуги згідно з формами атку № КБ-2в та № КБ-3;

Позивач зазначає, що виконавцем зазначені у Договорі послуги були своєчасно надані та через усілякі зволікання відповідача з підписанням Актів наданих послуг, представником ПП «Автомагістраль» 08 квітня 2014 року на адресу Замовника було надіслано відповідну вимогу і Акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень (ф. КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3), які були підписані виконавцем 08 квітня 2014 року на загальну суму 3 345 055 гривень 20 копійок. Однак зі сторони Замовника зобов'язання за договором не виконуються, підписані Акти та Довідки на адресу Виконавця не повернуті.

Відповідач заперечує проти зазначеного позивачем, та зазначив, що ознайомившись та опрацювавши докази додані до позовної заяви, а саме акти наданих послуг зо квітень 2014 та довідки про вартість наданих підрядних послуг за квітень 2014, відповідач вважає їх неналежними доказами, оскільки роботи (послуги) згідно Договору, у квітні 2014, не виконувались, а форми КБ-2в та КБ-3 оформлені згідно порядку що на момент такого оформлення втратив чинність. Крім того відповідач зазначив, що є державною організацією та належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, і є отримувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування. В зв'язку із чим зазначає про відсутність прострочення виконання зобов'язання , оскільки кошти з державного бюджету на погашення заборгованості станом на 28.11.2014 на рахунок відповідача не надходили, у зв'язку із чим строк виконання зобов'язання не настав.

Однак, заперечення відповідача, що ґрунтуються на відсутності бюджетного фінансування та ненадходженні бюджетних коштів відповідачу , як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, судом до уваги не беруться, з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Згідно ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати підрядних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати зазначених робіт, відповідач мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не чекати виконання підрядних робіт.

Аналогічна правова позиція наведена в Постановах Вищого господарського суду №914/1760/13 від 13.11.2013р., №913/851/13 від 05.08.2013р., рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та Оглядовому листі Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду" № 01-06/374/201 від 18.02.2013р.

Також, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 вказується на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи яка фінансується з державного бюджету, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. {

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а ч. 2 цієї статті передбачає відповідальність боржника перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства "Автомагістраль" про стягнення заборгованості за договором в розмірі 3298567,20 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення трьох відсотків річних в сумі 51511,44 грн. та інфляційних втрат в сумі 316662,45 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань

Враховуючи викладене а також те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3 % річних в розмірі 51 511,44 грн. та суми інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 316 662,45 грн., а відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 26345736) на користь Приватного підприємства "Автомагістраль" (07351, Київська область, Вишгородський район, с. Синяк, вул. Леніна, 68, код ЄДРПОУ 31481658) основну заборгованість у розмірі 3298567 ( три мільйони двісті дев'яносто вісім тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 51 511 (п'ятдесят одну тисячу п'ятсот одинадцять) грн.. 44 коп., інфляційні втрати у розмірі 316 662 ( триста шістнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн.. 45 коп., судовий збір у розмірі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.12.2014.

Суддя Л. В. Прокопенко