Постанова № 41990992, 18.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року № 813/7974/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представник позивача - не прибув,

представника відповідача Коливашка Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області до публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про стягнення заборгованості, -

встановив :

управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області (далі - УПФУ в Сокальському районі) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" (далі ПАТ "Львівська вугільна компанія") про стягнення заборгованості у сумі 7835,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за вересень - жовтень 2014 року становить 7835,22 грн. Оскільки станом на день звернення до суду відповідач не відшкодував фактично понесених витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, просить суд їх стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання від 15.12.2014 року вх. № 43994 про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, в яких визнав факт наявності податкового боргу та зазначив, що причиною існування заборгованості є важкий фінансовий стан публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", викликаний тривалою дією Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств поливно-енергетичного комплексу".

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками №1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список № 1, список № 2).

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В разі зміни розміру пенсії або настання обставин, що впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного Фонду України повідомляють про це підприємство у місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

ПАТ "Львівська вугільна компанія" зареєстроване як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду 35879807, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

УПФУ у Сокальському районі Львівської області було призначено пенсії на пільгових умовах працівникам ПАТ "Львівська вугільна компанія", здійснено доставку та виплату таких.

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пенсіонерам за списком № 1 відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень -жовтень 2014 року та факт їх понесення управліннями Пенсійного фонду України підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Докази направлення та отримання відповідачем даних розрахунків наявні в матеріалах справи.

Позивач також долучив документи, що підтверджують наявність підстав для призначення пільгової пенсії працівнику ПАТ "Львівська вугільна компанія" ОСОБА_2, зокрема: копію довідки про розмір пільгових пенсій, копію розпорядження про призначення пенсії, копію заяви про призначення пенсії, копію довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, копію трудової книжки.

Згідно з ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача в сумі 7835,22 грн не погашена, позовні вимоги УПФУ в Сокальському районі є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то відповідно до статті 94 КАС України, такі стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" (80086, Львівська область, Сокальський район, с. Сілець, код ЄДРПОУ 35879807) на користь управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області (80000, Львівська область, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 11, код ЄДРПОУ 22382924) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 7835 (сім тисяч вісімсот тридцять п'ять) гривень 22 копійки.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Постанова у повному обсязі складена 23.12.2014 року.