Ухвала суду № 41990876, 10.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року м. Київ К/9991/21580/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012

у справі № 2а-5182/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югторгпром»

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Югторгпром» (надалі - ТОВ «Югторгпром», позивач) до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (надалі - ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002382301 від 30.03.2011.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність винесення оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.03.2011 ДПІ в м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002382301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 89,00 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року - 42,00 грн., за листопад 2010 року - 47,00 грн.

Передумовою зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість став акт № 2833/23-4/32468088 від 21.03.2011 позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за грудень 2010 року.

Перевіркою зафіксовано порушення позивачем пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»), що призвело до завищення податкового кредиту за жовтень-листопад на суму 88,40 грн. внаслідок неправильного включення до складу податкового кредиту податкових накладних поза межами періоду, в яких вони були виписані.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нараховано податковий кредит з податку на додану вартість, були складені контрагентом - Сімферопольською міською електричною мережею Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» у серпні та жовтні 2010 року відповідно. Фактично податкові накладні були отримані позивачем у наступних періодах: податкова накладна № 50095/10/5701/110 від 31.10.2010 отримана 22.11.2010; податкова накладна № 3322/10/5701/110 від 27.08.2010 отримана 08.10.2010, що підтверджується завіреними належним чином копіями Реєстрів отриманих та виданих податкових накладних № 10/2010 за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 та № 11 за період з 01.11.2010 по 30.11.2010.

За приписами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу викладених правових норм вбачається, що закон не передбачає обов'язку платника податку збільшувати податковий кредит з настанням однієї з подій, вказаних у пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки визначення податкового кредиту у відповідному податковому періоді цілком є правом платника податку, яке він реалізовує шляхом віднесення до його складу податкових накладних, в тому числі після їх отримання від контрагентів.

Колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність порушень при включенні позивачем сум податку на додану вартість у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні. Відтак, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про завищення ТОВ «Югторгпром» податкового кредиту за жовтень-листопад 2010 року на суму 88,40 грн.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що судові рішення по справі ухвалено відповідно до приписів матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі № 2а-5182/11/0170 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис) А.М. Лосєв Судді:(підпис) Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна