Ухвала суду № 41990759, 11.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року м. Київ К/800/51172/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Цуркана М.І.,

секретар судового засідання: Руденко Н.В.,

за участю:

представники позивача Рябко С.О., Махлай О.О,

представника відповідача Попович О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Готельний комплекс «Турист» Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Готельний комплекс «Турист» Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Готельний комплекс «Турист» Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (надалі - позивач, підприємство) звернулось до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (надалі - відповідач, Інспекція), в якому просило:

визнати протиправними дії відповідача під час проведення 3 вересня 2013 року позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та щодо складання акту 6 вересня 2013 року перевірки, протоколів від 6 вересня 2013 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та щодо складання акту від 6 вересня 2013 року перевірки, протоколів від 6 вересня 2013 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 6 вересня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанов відповідача від 11 вересня 2013 року № 388/13, № 389/13 і № 390/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що перевірку відповідачем проведено безпідставно, а оскаржувані припис, протоколи та постанови є такими, що суперечать чинному законодавству та, як наслідок, порушують права та інтереси позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, відповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.

Інспекцією проведено позапланову перевірку підприємства щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 6 вересня 2013 року. Встановлено, що на вулиці Раїси Окіпної, 2 у Дніпровському районі міста Києва збудований у 1987 році 27-ми поверховий готельний комплекс (об'єкт відноситься до V категорії складності).

Готельний комплекс, площею 18270,8 кв.м., належить Українському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" на підставі свідоцтва про право власності.

Земельна ділянка знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 30 січня 2004 року з Київською міською радою строком на 25 років.

Перевіркою встановлено наступні порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності:

- станом на 3 вересня 2013 року проводяться будівельні роботи з реконструкції окремої нежитлової та житлової частини (номерного фонду) під офіси на 3-му та 4-му поверхах будівлі готельного комплексу, без документів, що надають право на виконання таких робіт;

- на 20-му поверсі будівлі готельного комплексу проведено реконструкцію житлової частини (номерного фонду), шляхом об'єднання двох суміжних номерів, що експлуатуються без прийняття в експлуатацію;

- на 3-му, 4-му, 24-му та 25-му поверхах виконано частково реконструкцію житлової частини (номерного фонду) під використання приміщень під офіси, що експлуатуються без прийняття в експлуатацію;

- влаштовані додаткові приміщення у вестибюлях 4-го, 20-го та 25-го поверхів без завдання на проектування, чим порушено підпункт 6.1.1 п. 6.1 розділу 6 ДБН В.2.2-20:2008 "Будинки і споруди. Готелі".

6 вересня 2013 року відповідачем складено припис, яким, починаючи із 6 вересня 2013 року, заборонено експлуатацію реконструйованої житлової частини (номерного фонду) і нежитлової частини будівлі готельного комплексу та зупинено виконання будівельних робіт з реконструкції окремої нежитлової і житлової частин (номерного фонду) під офіси на 3-му та 4-му поверхах будівлі готельного комплексу, а також зобов'язано позивача у строк до 10 жовтня 2013 року усунути виявлені у ході перевірки порушення у сфері містобудівної діяльності, про що повідомити відповідача у строк до 10 жовтня 2013 року.

6 вересня 2013 року відповідачем складено протоколи, а 11 вересня 2013 року - оскаржувані постанови № 388/13, № 389/13 і № 390/13, якими позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абзацом 6 пункту 6 частини другої, пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у загальному розмірі 2 116 215,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про законність підстав для проведення перевірки Дочірнього підприємства "Готельний комплекс "Турист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" та вказав, що акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 30 вересня 1987 року не підтверджує прийняття в експлуатацію приміщень готельного комплексу після здійснення їх реконструкції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із вищенаведеними висновками з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України N 687-XIV від 20 травня 1999 року «Про архітектурну діяльність» (надалі - Закон N 687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533 (надалі - Порядок № 533).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 533 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Пунктом 5 Порядку № 533 передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 7Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку № 533 встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач дотримався вимог законодавства щодо проведення даної перевірки, а саме.

Позапланова перевірка позивача була проведена на підставі звернення Громадської організації «Ліга благоустрою киян» від 29 серпня 2013 року.

Відповідно до повідомлення від 3 вересня 2013 року про проведення перевірки позивача було повідомлено про намір Інспекції провести перевірку дотримання позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності. Також в акті перевірки зазначено, що перевірку позивача проведено у присутності представника позивача - Доскач Р.А.

Відповідно до статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Частиною першою статті 37 Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною другою статті 39 Закону встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, законодавством передбачено, що будівельні роботи з будівництва об'єктів, які мають IV іV категорії складності, повинні проводитись за умови наявності у замовника відповідного дозволу. Проте, у матеріалах справи даний дозвіл відсутній, а акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 30 вересня 1987 року, на який посилалось підприємство, - не є дозволом на здійснення будівельних робіт з реконструкції, що проводились у 2013 році.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач під час прийняття оскаржуваних постанов та припису діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи касаційної скарги наведених висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведених вище правових норм.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновків, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні касаційної скаргу Дочірнього підприємства «Готельний комплекс «Турист» Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур».

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Кравцов О.В.

Судді Єрьомін А.В.

Цуркан М.І.