Ухвала суду № 41990482, 24.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року м. Київ К/9991/62670/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011

у справі №2а-7872/10/1070

за позовом Гостомельського споживчого товариства Київської області

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 позов задоволено. Визнано нечинним рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002222350/0/3200 від 09.09.2010.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 30.07.2010 по 27.08.2010 та за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт №1518/23-2/01754178 від 31.08.2010.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, а саме: встановлено не оприбуткування (неповне, несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів на загальну суму 15142 грн. 03 коп., не всі структурні підрозділи Гостомельського споживчого товариства до каси підприємства, в повному обсязі, здавали готівкою виручку, яка проведена через РРО.

На підставі акта перевірки, відповідачем 09.09.2010 прийнято рішення №0002222350/0/3200 про застосування до Гостомельського споживчого товариства Київської області штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з абзацом третім пункту 2.6 Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Порушення, що виникають у сфері використання готівкових коштів, господарюючими суб'єктами регулюються вищезгаданим Указом Президента України та відносяться до адміністративно-фінансових санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з актом перевірки №1518/23-2/01754178 від 31.08.2010 порушення по не оприбуткуванню (неповне, несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів мало місце в період з 11.02.2008 по 13.08. 2009.

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановивши, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004, на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95, здійснено відповідачем після закінчення одного року з дня його вчинення, тобто поза межами строків встановлених ст.250 ГК України, дійшли вірного висновку що це є підставою для скасування оспорюваного рішення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційних скаргах немає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун