Ухвала суду № 41990442, 18.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2014 р. м. Київ К/800/25042/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Карася О.В.

Островича С.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «АЛД-Строй»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013

у справі №2а/0470/8608/11

за позовом Приватного підприємства «АЛД-Строй»

до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АЛД-Строй» (далі по тексту - позивач, ПП «АЛД-Строй») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2011 №0000352302/0, №0000362302/0.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2011 позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Кримекодизайн» за період з 01.01.2008 по 26.01.2011, за результатами якої складено акт від 14.02.2011 №233/23-2/32905630.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог: ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 216, 228, 654, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «АЛД-Строй» та постачальником ТОВ «Кримекодизайн»; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПП «АЛД-Строй» завищено податковий кредит в податковій декларації за червень 2008 року на суму 23204,74 грн., та в податковій декларації за липень 2008 року на суму 28608,02 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 51812,76 грн., в тому числі за червень 2008 року на 23204,74 грн., за липень 2008 року на 28608,02 грн.; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ПП «АЛД-Строй» завищено валові витрати за 3 квартал 2008 року на суму 259063,78 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 9 місяців 2008 року у розмірі 64765,95 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 21.02.2011 було винесено податкові повідомлення-рішення: №0000352302/0 про збільшення суми податкового зобов'язання ПП «АЛД-Строй» з податку на прибуток в сумі 80957,44 грн., в тому числі за основним платежем - 64765,95 грн. та штрафними санкціями - 16191,49 грн.; №0000362302/0 про збільшення суми податкового зобов'язання ПП «АЛД-Строй» з податку на додану вартість в сумі 64765,95 грн., в тому числі за основним платежем - 51812,76 грн. та штрафними санкціями - 12953,19 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції та помилково не погодився суд апеляційної інстанції.

Судами встановлено, що між позивачем та ТОВ «Кримекодизайн» було укладено договір підряду №27/05.08-01 від 27.05.2008 на постачання на виконання будівельно-монтажних робіт з влаштування опалення, внутрішнього водопроводу та каналізації, сонячного колектора.

На підставі виконання даного договору ТОВ «Кримекодизайн» було виписано податкову накладну, були складені акти розміщення матеріалів та обладнання і акти про використання матеріалів та обладнання, акт про виконання робіт з влаштування опалення, внутрішнього водопроводу та каналізації, сонячного колектора.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (п. 1.32 ст. 1 цього Закону).

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

При чому, згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із ст. 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних у ТОВ «Кримекодизайн» підрядних робіт, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних на його адресу особою, яка має статус платника податку на додану вартість.

Фактичне виконання спірного договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Що стосується доводів податкового органу про нікчемність договору №27/05.08-01 від 27.05.2008 на виконання підрядних робіт, то відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачем не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій за спірним договором, узгодженості дій позивача з ТОВ «Кримекодизайн» з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника.

А тому, твердження відповідача про нікчемність договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Кримекодизайн», є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірної угоди інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 та залишення в силі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2011.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «АЛД-Строй» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2011.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)О.В. Карась (підпис)С.Е. Острович