Ухвала суду № 41990220, 27.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Київ К/9991/31286/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012

у справі № 2а/2370/3534/2011

за позовом Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад»

до Державної податкової інспекції у м. Черкаси

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт №934/23-2/14312329 від 07.04.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9, п. 5. 10 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.2 п. 8.2, пп. 8.4.6, 8.4.8 п. 8.4 ст. 8, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вищезазначеного акта фіскальним органом прийнято податкове повідомлення рішення прийнято податкове повідомлення рішення №0001282301 від 20 квітня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 101518 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Дитячий оздоровчий табір «Лісова казка»створено, як відокремлений структурний підрозділ ДП НВК «Фотоприлад». Та перебуває на обліку в Золотоніській ОДПІ з 16.05.2001 року.

Відповідно до п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку є субєкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 зазначеного Закону філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у п. 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, є самостійними платниками податку на прибуток. Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Враховуючи, що відповідачем заява про сплату консолідованого податку на прибуток до відповідача не подавалась, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що Дитячий оздоровчий табір «Лісова казка» є самостійним платником податку на прибуток.

Відповідно до пп. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі й утримувалися за рахунок такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації), зокрема: дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.

При цьому, норми зазначеного підпункту стосуються витрат на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності об'єктів соціальної інфраструктури, які перебувають на балансі платника податку не для здійснення господарської діяльності з метою отримання доходу, а для соціальних цілей.

Відповідачем доведено, що Дитячий оздоровчий табір «Лісова казка» використовувався позивачем з метою отримання доходу, а не для соціальних цілей, оскільки позивач здійснював реалізацію путівок у табір, тобто здійснював діяльність спрямовану на надання платних послуг щодо відпочинку та оздоровлення дітей, що підтверджується також Довідкою з ЄДРПОУ №332526 про реєстрацію такої діяльності в органах державної статистики з присвоєнням відповідного коду по Класифікатору видів економічної діяльності.

Суди попередніх інстанцій встановили, неможливість здійснення господарських операцій позивача з ПП. «Інтерагрофорум», ТОВ «Бізнесальянс», ТОВ «Т-Груп», ПП. «Мегаторгсервіс», ПП. «Торгкомерс» .

Колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, щодо правомірності донарахування позивачу податкового зобов'язання.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 у справі № 2а/2370/3534/2011 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» відхилити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 у справі № 2а/2370/3534/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко