Рішення № 41990036, 17.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2014 р.Справа № 916/4044/14

За позовом: Шабівської сільської ради

до відповідача: малого приватного підприємства "Витязь"

про стягнення 92 601,33 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Соловенко О.М., довіреність від 01.10.2014р.

У відповідності до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувались перерви з 03.11.2014р. до 14 год. 40 хв. 19.11.2014р., з 19.11.2014р. до 12 год. 20 хв. 01.12.2014р., з 01.12.2014р. до 12 год. 20 хв. 04.12.2014р., з 04.12.2014р. до 11 год. 30 хв. 17.12.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Шабівська сільська рада, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до малого приватного підприємства "Витязь" про стягнення 92 601,33 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2014р. позовну заяву (вх.№4137/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/4044/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-5537/14 від 01.12.2014р.) судом було задоволено, у зв'язку з чим строк розгляду справи було продовжено до 17.12.2014р.

04.12.2014р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру заявлених позовних вимог (вх.№2-2610/14), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 7 204,79 грн., яку судом прийнято до розгляду.

Представник позивача, в судове засідання, призначена на 17.12.2014р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника Скотикайло А.М. на розписці про оголошення перерви в судовому засіданні від 04.12.2014р.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник відповідача в усному порядку заявлені позовні вимоги визнає, подав заперечення на позов (вх.№28730/14 від 31.10.2014р.).

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

29 серпня 2003р. між Шабівською сільською радою (Орендодавець) та малим приватним підприємством "Витязь" (Орендар) було укладено договір оренди майна, що належить до комунальної власності Шабівської сільської ради, згідно умов п.1.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно будов та майно центральної котельної с. Шабо, 4-х бойлерних, систем теплових комунікацій, загальною остаточною вартістю 666 283 гр. 39 коп. Майно передається в оренду з метою збереження будівель та майна центральної котельної села шабо, для подальшого використання їх при будівлі газопроводу в селі Шабо.

Відповідно до п.2.1. Договору орендна плата за майно визначається на підставі рішення Шабівської сільської ради №191-ХХ1У від 21.08.2003 року - 50 (п'ятдесят) гривень в місяць.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що Орендна плата вноситься Орендарем 01 грудня - 31 грудня поточного року в розмірі 600 (шістсот) гривень, виходячи із суми щомісячної плати, з врахуванням індексу інфляції, на рахунок Шабівської сільської ради.

Умовами п.3.2. Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Цей Договір укладений строком на 5 (п'ять) років та діє з моменту підписання. Дія цього Договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого майна;

- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду (п.п.8.1., 8.8. Договору).

На виконання умов вищенаведеного договору оренди, позивачем було передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно будов та майно центральної котельної с. Шабо, 4-х бойлерних, систем теплових комунікацій.

Пунктом 6 Рішення Шабівської сільської ради №617-У від 25.07.2008р. "Про хід виконання рішення сільської ради №533-У від 28.03.2008 року "Про заходи щодо передачі в оренду приміщень будівель і споруд котельні села Шабо" продовжено термін дії договору оренди майна комунальної власності Шабівської сільської ради від 29.08.2003 року, який укладений на п'ять років, між Шабівською сільською радою і МПП "Витязь" до 01.02.2009 року, з внесенням орендної плати МПП "Витязь" за оренду майна центральної котельні села Шабо, балансоутримувачу цього майна - Шабівському виробничому управлінню житлово-комунального господарства.

При проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності ВУЖКГ с. Шабо, яке є комунальним підприємством Шабівської сільської ради було встановлено, що відповідачем орендна плата сплачена не в повному обсязі.

Рішенням Шабівської сільської ради №842-У від 30.03.2009р. "Про продовження терміну дії договору оренди приміщень будівель і споруд котельні села Шабо" продовжено термін дії договору оренди майна комунальної власності Шабівської сільської ради від 29.08.2003 року, який укладений на п'ять років, до 01.06.2009р.

Рішенням Шабівської сільської ради №570-VI від 11.10.2013р. "Про втрату чинності та розірвання договору оренди майна комунальної власності сільської ради будівлі котельної по вулиці Шанцера 14 "б" в селі Шабо" вирішено:

- вважати таким, що втратила чинність дія договору оренди майна комунальної власності сільської ради будівлі котельної по вулиці Шанцера, 14 "б" в селі Шабо від 29.08.2003 року з 29.08.2013 року

- розірвати договір від 29.08.2013 року між Шабівською сільською радою та МПП "Витязь"

14 січня 2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією №10, відповідно до якого просив в добровільному порядку здійснити оплату орендних платежів, яка відповідачем була залишена без розгляду.

Приймаючи до уваги те, що відповідач безпідставно не здійснює оплату орендних платежів, за ним утворився борг в розмірі 92 601,33 грн. позивач був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання щодо оплати орендних платежів не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена, з врахуванням часткової оплати в розмірі 7 204,79 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає суми заборгованості з орендної плати встановлена судом в сумі 7 204,79 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні Шабівської сільської ради є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повній мірі.

Відповідно до приписів статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з оплати судового збору в сумі 1 827,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Шабівської сільської ради - задовольнити повністю.

2. Стягнути з малого приватного підприємства "Витязь" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна, буд. 29, код ЄДРЮОФОП 22487540) на користь Шабівської сільської ради (67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Леніна, буд. 63, код ЄДРЮОФОП 04378043) 7 204 (сім тисяч двісті чотири) грн. 79 коп. - заборгованості, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 22.12.2014р.

Суддя О.В. Цісельський

Повне рішення складено 22 грудня 2014 р.