Ухвала суду № 41989948, 10.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 грудня 2014 року Справа № 916/877/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.,суддів:Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Грека Б.М., Мачульського Г.М.,перевіривши заяву Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 13.08.2014у справі№ 916/877/14за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6доПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"про скасування оперативно-господарської санкції

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.05.2014 у справі № 916/877/14 задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"; скасовано оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування до сплати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 788 784,14 грн. згідно з рішенням комісії товариства з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом № 177 від 25.06.2013.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 916/877/14 вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 у справі № 916/877/14 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.08.2014 у справі № 916/877/14, у якій просить вказану постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.07.2014 у справі № 916/3130/13 та від 17.04.2013 у справі № 5017/3054/2012, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме п. 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 (далі - Методика), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У п. 2.5. Методики визначено, що у разі виявлення у споживача відповідних порушень, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) визначається за формулою, де потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судового рішення може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 13.08.2014 у справі № 916/877/14, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених місцевим судом обставин справи, що свідчать про відсутність підстав для застосування відповідачем пп. в) п. 2.5. Методики при визначенні недоврахованої енергії, оскільки відповідачем не зазначено про неможливість застосування в даному випадку пп. а) та б) п. 2.5. вказаної Методики, як того вимагають приписи пп. в) п. 2.5. Методики.

Водночас у постанові від 22.07.2014 у справі № 916/3130/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та реактивну електричну енергію. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про наявність підстав для застосування п. 2.5. Методики, зокрема факт втручання у покази приладів обліку.

Аналогічні факти зриву пломб встановлені судами при розгляді спору у справі № 5017/3054/2012, тому касаційна інстанція у постанові від 17.04.2013 визнала обґрунтованим застосування п. 2.5. Методики.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" у допуску справи № 916/877/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. Добролюбова Судді: С. Бакуліна Н. Волковицька Б. Грек Г. Мачульський