Ухвала суду № 41989945, 23.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 грудня 2014 року Справа № 26/168/2011 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л.розглянувши касаційну скаргу ПрАТ "Луганська вугільна компанія"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.06.2014 у справі про оскарження дій № 26/168/2011 господарського суду Луганської області відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській областіза позовомПрАТ "Луганська вугільна компанія"до ДП "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська" Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Українипростягнення заборгованостіВ С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга від 28.11.2014 (вх. ВГСУ № 17565/2014 від 19.12.2014) не відповідає вимогам процесуального закону та підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з частиною третьою ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова господарського суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята 03.06.2014, таким чином строк на касаційне оскарження цієї постанови закінчився 23.06.2014.

Касаційну скаргу подано 02.12.2014 (конверт цінного поштового відправлення Київ54 0105408409302), тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.

Скаржник просить відновити пропущений строк з огляду на те, що не мав можливості отримати доступ до судового рішення як через апеляційний господарський суд, так і через єдиний державний реєстр судових рішень в мережі інтернет, а з оскаржуваним судовим рішення ознайомився лише 27.11.2014.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Суд касаційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника про неможливість ознайомитися з судовим рішенням до 27.11.2014 з таких підстав.

Скаржник був ініціатором апеляційного оскарження судового рішення та не доводить, що йому не було відомо про призначення до розгляду його апеляційної скарги на 03.06.2014р.

Особа, яка вимагає судового захисту передусім повинна була бути зацікавленою вжити всіх залежних від неї дій для реалізації наданих процесуальним законом прав, в тому числі щодо ознайомлення з результатом судового провадження, яке така особа ініціює.

За змістом ст. 22 ГПК України скаржник вправі ознайомлюватися з матеріалами справи, а згідно з ст. 87 ГПК України вправі звернутися до суду та отримати процесуальні документи.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду скаржник участі не брав, що вбачається з копії оскаржуваної постанови, на обставини, що унеможливили його участь в судовому засіданні апеляційного господарського суду не посилається.

Скаржник не доводить, що в період 03.06.-27.11.2014 вживав заходів для ознайомлення з результатами розгляду його апеляційної скарги та отримання оскаржуваної постанови, як і не доводить обставин, які унеможливили вжиття таких заходів.

Таким чином, об'єктивних обставин, що обґрунтовують існування перешкод, які б перешкоджали скаржнику своєчасно користуватися належними процесуальними правами не доведено.

Суд також критично оцінює доводи про відсутність можливості ознайомитися з судовим рішенням через мережу інтернет у зв'язку з відсутністю електропостачання.

Так, скаржник посилається, що 27.11.2014 ознайомився з судовими рішеннями через доступ до єдиного державного реєстру судових рішень в мережі інтернет, однак доказів, що не міг цього зробити в період 03.06.-27.11.2014 суду не доводить, як і обставин, що зумовили вжиття таких заходів лише 27.11.2014 та не дозволяли зробити це раніше.

Таким чином, об'єктивних обставин, що обґрунтовують існування перешкод, які б перешкоджали скаржнику своєчасно користуватися належними процесуальними правами не доведено.

Суб'єктивна поведінка заявника, яка не обумовлена відповідними дійсними істотними перешкодами не визнається судом об'єктивними обставинами, які впливають на своєчасне вчинення процесуальних дій по оскарженню судового рішення.

За таких обставин суд не визнає причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважними та у відновленні пропущеного строку відмовляє.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Сплачений згідно квитанції від 02.12.2014 судовий збір в сумі 609 грн. підлягає поверненню заявнику скарги.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 86, 107-109, п. 5 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити приватному акціонерному товариству "Луганська вугільна компанія" у відновленні пропущеного строку на оскарження.

Касаційну скаргу ПрАТ "Луганська вугільна компанія" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2014 у справі № 26/168/2011 господарського суду Луганської області не приймати до розгляду і повернути.

Повернути на користь приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" з Державного бюджету України рахунок № 31211254700007, банк - ГУ ДКСУ у м. Києві, банк -ГУ ДКСУ у м. Києві, одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код банку - 820019, код за ЄДРПОУ- 38004897, 609 (шістсот дев'ять) грн. судового збору.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун