Ухвала суду № 41989918, 22.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 грудня 2014 року Справа № 916/3491/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрека Б.М.,суддів:Губенко Н.М., Селіваненка В.П., Стратієнко Л.В., Черкащенка М.М.,розглянувши заявуКомунального підприємства "Міський інформаційний центр"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 11.09.2014у справі№ 916/3491/13за позовомКомунального підприємства "Міський інформаційний центр"доПриватного підприємця ОСОБА_6простягнення 9 150,58 грн. та зобов'язання повернути місце,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" звернулося до господарського суду Одеської області із позовом (з урахуванням змін) про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_6 6 242,82 грн. боргу, 289,01 грн. пені, 912,87 грн. неустойки за прострочення повернення місця для розташування спеціальної конструкції, 1705,88 грн. неустойки за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу та зобов'язання відповідача повернути позивачеві за актом прийому-передачі місце для розташування спеціальної конструкції, що перебуває у комунальній власності і знаходиться у АДРЕСА_1, привівши його в належний стан.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.02.2014 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 426,49 грн. боргу, 14,10 грн. пені; зобов'язано відповідача повернути позивачеві за актом прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності у АДРЕСА_1, привівши це місце в первісний стан; у решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2014 скасовано частково; позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 5816,33 грн. боргу, 254,40 грн. пені; зобов'язано відповідача повернути позивачеві за актом прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності у АДРЕСА_1, привівши це місце в первісний стан; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2014 у даній справі постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 залишено без змін.

Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.09.2014 у справі № 916/3491/13, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 02.11.2011 у справі № 35/16-10-5536 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 11.09.2014 у справі № 916/3491/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості, пені, та зобов'язання повернути за актом прийому-передачі місце для розташування спеціальної конструкції і відмови у задоволенні позову про стягнення неустойки за прострочення повернення місця для розташування спеціальної конструкції, та за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених судом обставин справи про те, що: спеціальна конструкція для розміщення зовнішньої реклами була встановлена на фасаді будинку до укладання договору; відповідач належним чином не виконував свої договірні зобов'язання, плату за користування місцями розміщення спеціальних конструкцій вчасно не вносив; строк дії спірного договору сторонами визначено до 31.12.2013, а відтак нарахування і стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення місця розміщення спеціальних конструкцій за період в межах дії спірного договору, є необґрунтованим; сторони у спірному договорі не визначили розмір неустойки за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу, а тому відсутні підстави для її стягнення.

Водночас у постанові від 02.11.2011 у справі № 35/16-10-5536 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення неустойки за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за договором та за прострочення повернення місця за договором, витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції і зобов'язання повернути за актом прийому-передачі місце, що знаходиться в комунальній власності, з огляду на встановлені обставини справи про те, що відповідач в порушення умов договору без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку розмістив спеціальні конструкції на місцях, переданих у користування за цим договором та, оскільки договір припинив свою дію і позивач за власний рахунок має здійснити демонтаж спеціальних конструкцій, то останній має право на відшкодування спірних витрат.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суди касаційної інстанції дійшли відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" у допуску справи № 916/3491/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Б. Грек Судді Н. Губенко В. Селіваненко Л. Стратієнко М. Черкащенко