Ухвала суду № 41989861, 08.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 грудня 2014 року Справа № 122/14б-06/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБакуліної С.В.,суддів:Волковицької Н.О., Грека Б.М., Добролюбової Т.В., Мачульського Г.М.,розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ввіко"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 20.08.2014у справі№ 122/14б-06/11про банкрутствоВідкритого акціонерного товариства "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001"за заявоюВідкритого акціонерного товариства "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001" в особі ліквідатора Коптєвої А.Є.до1. гр. Медведенко Ольги Олександрівни; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ввіко"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеле-інвест",провизнання договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду Київської області від 24.04.2006 у справі № 122/14б-06/11 Відкрите акціонерне товариство "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2013 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Коптеву А.Є.

У грудні 2013 року ліквідатор боржника звернувся до Господарського суду Київської області у межах справи про банкрутство ВАТ "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001" із заявою про визнання недійсним трьох договорів купівлі-продажу нерухомого майна боржника, а саме: від 11.03.2004, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001" та гр. Медведенко Ольгою Олександрівною; від 08.04.2004, укладеного між гр. Медведенко Ольгою Олександрівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ввіко"; від 07.04.2005, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ввіко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеле-інвест".

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2014 у справі № 122/14б-06/11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014, заяву ліквідатора задоволено; визнано недійсними з моменту укладення договори купівлі-продажу нерухомого майна: від 11.03.2004, укладений між ВАТ "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001" та гр. Медведенко О.О., від 08.04.2004, укладений між гр. Медведенко О.О. та ТОВ "Ввіко", від 07.04.2005, укладений між ТОВ "Ввіко" та ТОВ "Пеле-інвест".

Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2014 у даній справі змінено найменування судового акту Господарського суду Київської області від 28.02.2014 у справі № 122/14б-06/11 з "рішення" на "ухвалу"; ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 у справі № 122/14б-06/11 у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.03.2004, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001" та гр. Медведенко Ольгою Олександрівною, залишено без змін; ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 у справі № 122/14б-06/11 у частині визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.2004, укладеного між гр. Медведенко Ольгою Олександрівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ввіко", та договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.04.2005, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ввіко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеле-інвест", скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001" арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.2004, укладеного між гр. Медведенко Ольгою Олександрівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ввіко", та договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.04.2005, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ввіко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеле-інвест", відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ввіко" звернулося з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.08.2014 у справі № 122/14б-06/11, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви ліквідатора боржника - Відкритого акціонерного товариства "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001" щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 16.02.2011 у справі № 4/105-10 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 20.08.2014 у справі № 122/14б-06/11, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення заяви ліквідатора боржника в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.03.2004, укладеного між боржником та першим відповідачем, виходячи із встановлених судами обставин справи стосовно того, що: спірний договір укладено головою правління за відсутності відповідних повноважень на підписання такого договору від імені боржника, тобто за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності представника юридичної особи, що відповідно є підставою для визнання спірного договору недійсним; за вказаним договором було відчужено основні засоби боржника за ціною значно меншою їх реальної ринкової вартості; договір не був виконаний покупцем (першим відповідачем). При цьому суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів в частині задоволення заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.2004 та від 07.04.2005, прийняв нове рішення, яким у задоволенні заяви в цій частині відмовив, з огляду на те, що боржником в особі ліквідатора неправильно обрано спосіб захисту свого права відносно другого та третього відповідачів.

Водночас у постанові від 16.02.2011 у справі № 4/105-10 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів застави, іпотеки та змін до договорів, виходячи із встановлених судом обставин справи стосовно того, що позивачем вчинено всі необхідні дії, які свідчать про наступне схвалення укладених його керівником (головою правління) оспорюваних договорів, у тому числі - шляхом укладання договорів про внесення змін до договорів застави та іпотеки.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ввіко" у допуску справи № 122/14б-06/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя С. Бакуліна Судді Н. Волковицька Б. Грек Т. Добролюбова Г. Мачульський