Постанова № 41989603, 23.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р. Справа № 5023/1242/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - Алісултанова І.Б. (довіреність від 15.09.2014 р. № 01-42юр/8327) та Солдатенко А.М. (довіреність від 24.03.2014 р. № 01-42юр/2710);

відповідача - Ворона І.А. (довіреність від 11.11.2014 р. № 242/810);

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1771Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 10 травня 2012 року у справі № 5023/1242/12

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків;

до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківська міська рада, м. Харків;

про стягнення коштів у розмірі 19154287,82 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року АК "Харківобленерго" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з КПКГ "Харківкомуночиствод" вартості електричної енергії в сумі 17209349,02 грн., 3% річних - 433377,33 грн., пені - 1087781,04 грн., інфляційних втрат - 310923,45 грн., плати з компенсації перетікання реактивної енергії - 112856,98 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.05.2012 р. у справі № 5023/1242/12 (суддя Пономаренко Т.О.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 17209349,02 грн. вартості електричної енергії, 112856,98 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії, 433377,33 грн. 3% річних, 310923,45 грн. інфляційних витрат та 326334,31 грн. пені. В частині стягнення пені в сумі 761446,73 грн. відмовлено, у зв'язку із частковим задоволенням клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% та зменшення розміру пені на 70%. Також за клопотанням відповідача надано відстрочку виконання рішення до 01.08.2012 р.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій (з урахуванням уточненої апеляційної скарги від 30.10.2014 р. за вх. № 9755) просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Посилається на те, що заборгованість по сплаті вартості електроенергії, спожитої у попередні місяці, на яку позивачем нараховані 3% річних, інфляційні витрати та пеня, на момент винесення рішення була спірною та знаходилась на розгляді в Господарському суді Харківської області (справи № 5023/4029/11, № 33/234-10, № 5023/010/11, № 5023/538/11, № 5023/1310/11, № 5023/2085/11, № 5023/3424/11, № 5023/4149/11, № 5023/5356/11, № 5023/6526/11, № 5023/7340/11, № 5023/7763/11, № 5023/8869/11), тому станом на момент винесення оскаржуваного рішення неможливо було встановити базу нарахування заявлених у справі санкцій, що свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Зазначає, що вартість спожитої електроенергії була списана на підставі укладених між сторонами Договорів № 18/21 від 21.08.2012 р., № 26/21 від 21.08.2012 р. та № 517Е/184 від 29.10.2012 р. про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялись та постачались населенню, яка виникла, у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та\або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Також відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням (вх. № 9756 від 30.10.2014 р.) в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про надання відстрочення виконання рішення до 01.10.2015 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 р. за клопотанням відповідача провадження у справі № 5023/1242/12 зупинено до вирішення пов*язаної з нею справи № 5023/4029/11, апеляційне провадження по якій зупинено до завершення процесу реорганізації КП «Вода».

При повторному розподілі автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями, у зв'язку з припиненням повноважень судді Кравець Т.В., суддею-доповідачем у справі № 5023/1242/12 визначено суддю Пелипенко Н.М.

Розпорядженням секретаря судової палати № 1 від 29.09.2014 р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

Згідно п. 3.8 ч. 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 р. № 8 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі зміни складу суду, розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 р. у справі № 5023/1242/12, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі та, враховуючи клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі, апеляційне провадження у справі № 5023/1242/12 поновлено, розгляд скарги призначено на 04.11.2014 р. о 10:00 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 р. у справі № 5023/1242/12, у зв'язку з відсутністю в судовому засіданні представника третьої особи, з метою повного та всебічного розгляду справи, розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.11.2014 р. о 12:30 год.

Розпорядженням секретаря судової палати № 1 від 11.11.2014 р., у зв'язку з відрядженням судді Тихого П.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 р. у справі № 5023/1242/12 розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.11.2014 р.

Представник позивача 24.11.2014 р. за вх. 11045 надав суду пояснення по справі, в якому зазначив, що на теперішній час у відповідача не погашеними залишились пеня в сумі 1087781,04 грн., 3% річних в сумі 433377,33 грн. та інфляційні витрати в сумі 310923,45 грн., які були нараховані на несплачену суму боргу з електричної енергії, що була спожита за попередні періоди, та надав розрахунки заборгованості по пені, 3% річних та інфляційним витратам, які були долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача 25.11.2014 р. за вх. № 11153 надав суду докази в обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі та 26.11.2014 р. за вх. 11258 надав додаткове пояснення до уточненої апеляційної скарги, в якому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Надані докази та пояснення були долучені до матеріалів справи.

Третя особа надала суду пояснення до апеляційної скарги (вх. 11167 від 25.11.2014 р.), в якому погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 р., з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.12.2014 р., запропоновано відповідачу надати заперечення щодо наданого представником позивача пояснення за вх. 11045 від 24.11.2014 р. та контррозрахунок вимог в частині пені, інфляційних витрат та 3% річних.

На виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 27.11.2014 р. представник відповідача 05.12.2014 р. за вх. № 12382 надав відзив на пояснення позивача від 24.11.2014 р. за вх. 11045, в якому уточнив апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені та припинити провадження в частині стягнення вартості електричної енергії та КРЕ.

В судовому засіданні 16.12.2014 р. представник апелянта просить задовольнити уточнену апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені та припинити провадження в частині стягнення вартості електричної енергії та КРЕ.

Представники позивача в судовому засіданні 16.12.2014 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечили, зазначили, що Договори № 18/21 від 21.08.2012 р., № 26/21 від 21.08.2012 р. та № 517Е/184 від 29.10.2012 р. про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення були укладені після прийняття оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення.

Представник третьої особи в судове засідання 16.12.2014 р. не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між АК "Харківобленерго" та КП "ВТП "Вода" був укладений договір від 03.01.2008 р. № 1.01 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 9.4 договору від 03.01.2008 р. № 1.01 про постачання електричної енергії, цей договір був пролонгований на наступні роки.

Додатковою угодою від 01.10.2011 р. до договору від 03.01.2008 р. № 1.01 про постачання електричної енергії сторони у основному договорі та в усіх додатках, які є його невід'ємною частиною, замінили слова "найменування Споживача Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" на слова "найменування Споживача Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", у зв'язку з реорганізацією КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" шляхом приєднання до КПКГ "Харківкомуночиствод" згідно Рішення Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 р. № 132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода".

Рішенням 12 сесії Харківської міської ради Харківської області 6 скликання від 23.12.2011 р. № 577/11 "Про перейменування Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", з метою забезпечення сталого функціонування інженерних систем водопостачання та водовідведення м. Харкова, покращення якості надання комунальних послуг, на підставі ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», перейменовано Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство «Харківводоканал».

З п. 2.1 Статуту КП «Харківводоканал» вбачається, що КП «Харківводоканал» є правонаступником КПКГ "Харківкомуночиствод" - відповідача (т. 4 а.с. 84-86).

Відповідно до умов договору від 03.01.2008 р. № 1.01 про постачання електричної енергії, позивач (постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (споживачеві) електричну енергію у відповідності з умовами договору, як різновид товару в обсягах, визначених розділом 5 згідно з визначеними цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами договору.

В частині 1 розділу 2 вказаного договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються користуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 6.33 Правил користування електричною енергією, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за N 93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Відповідно до п. 2.3.4 договору № 1.01 від 03.01.2008 р. про постачання електричної енергії, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії (КРЕ) між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 4а "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії".

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання по договору від 03.01.2008 р. № 1.01 про постачання електричної енергії в повному обсязі, в січні 2012 року здійснив відпуск електроенергії відповідачу в обсягах та у строки, передбачені цим договором, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання по вищезазначеному договору, вартість спожитої електроенергії та плату з компенсації перетікання реактивної енергії у визначеному договором порядку та встановлені цим договором строки не сплатив, внаслідок чого станом на 01.02.2012 р. у відповідача утворилась заборгованість за отриману в січні 2012 р. електричну енергію в сумі 17209349,02 грн. та 112856,98 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії.

Вказану заборгованість за отриману в січні 2012 р. електричну енергію на момент прийняття рішення судом першої інстанції відповідачем сплачено не було, тому висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 17209349,02 грн. вартості електричної енергії є обґрунтованим.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач - КП «Харківводоканал» надає послуги з водопостачання споживачам м. Харкова та Харківської області за затвердженим тарифом, який відповідач встановлювати не уповноважений, у зв'язку з чим виникала невідповідність фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».

Законом України «Про Державний Бюджет України на 2012 р.» та Постановою Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012 р. затверджено «Порядок та умови надання у 2012 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялись, транспортувались та постачались населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517 між учасниками розрахунків, в т.ч. за участі АК "Харківобленерго" та КП «Харківводоканал» були укладені договори «Про організацію взаєморозрахунків» № 18/21 від 21.08.2012 р., № 26/21 від 21.08.2012 р. та № 517Е/184 від 29.10.2012 р.(т. 3 а.с. 74-77, 79-81, 83-85).

Предметом цих договорів є організація проведення взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялись, транспортувались та постачались населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Так, в п. 7 Договору «Про організацію взаєморозрахунків» № 517Е/184 від 29.10.2012 р. учасники розрахунків погодили, що за рахунок коштів субвенції із Державного бюджету КП "Харківводоканал" на рахунок АК "Харківобленерго" перераховує кошти в сумі 293848597,36 грн. на погашення заборгованості за електричну енергію, в т.ч. згідно рішення суду від 10.05.2012 р. у справі № 5023/1242/12 на суму 17209349,02 грн.

В п. 18 Договору «Про організацію взаєморозрахунків» № 517Е/184 від 29.10.2012 р. сторони визначили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Платіжним дорученням № 7 від 21.12.2012 р. кошти в сумі 293848597,36 грн. були перераховані на рахунок АК "Харківобленерго" (т. 3 а.с. 78).

Позивач прийняв кошти, чим визнав виконання зобов'язань по сплаті за електроенергію на умовах, передбаченими Договорами про організацію взаєморозрахунків.

Отже, заборгованість за отриману в січні 2012 р. електричну енергію на суму 17209349,02 грн. була погашена на підставі Договору «Про організацію взаєморозрахунків» № 517Е/184 від 29.10.2012 р. після прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, тому підстави для скасування рішення в цій частині відсутні.

Крім того, перевіркою матеріалів справи встановлено, що заборгованість відповідача з плати з компенсації перетікання реактивної енергії в сумі 112856,98 грн. було погашено 19.06.2012 р. (тобто після прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції), що підтвердили представники позивача та представники відповідача в судових засіданнях та підтверджується актом звірки розрахунків за електричну енергію від 23.02.2012 р., який підписаний обома сторонами (т. 2 а.с. 97). Тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 112856,98 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії також відсутні.

Враховуючи вищезазначене, відсутні підстави для видачі Господарським судом Харківської області наказу про стягнення з відповідача 17209349,02 грн. заборгованості за отриману в січні 2012 р. електричну енергію та 112856,98 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії, у зв'язку з погашенням боргу в цій частині після прийняття оскаржуваного рішення Господарським судом Харківської області.

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1087781,04 грн., 3% річних в сумі 433377,33 грн. та інфляційні витрати в сумі 310923,45 грн., які були нараховані на несплачену суму боргу з електричної енергії, що була спожита у попередні періоди та не оплачена у порядку та строки визначені цим договором.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 4.2 договору № 1.01 від 03.01.2008 р. про постачання електричної енергії, у разі несвоєчасної оплати нарахувань обумовлених Договором, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%, зважаючи на наступне.

Можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, у випадку, коли розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, передбачена ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан обох сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачене право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що вони не є імперативними, тобто зменшення розміру неустойки є правом, а не обов'язком суду, та може бути застосоване на розсуд суду за наявності певних умов.

Суд при цьому враховує, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013).

З матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що відповідач - КП «Харківводоканал» надає послуги з водопостачання споживачам м. Харкова та Харківської області за затвердженим тарифом, який відповідач встановлювати не уповноважений, у зв'язку з чим виникла невідповідність фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Заборгованість перед позивачем виникла не з вини відповідача, а внаслідок несвоєчасної компенсації з державного бюджету різниці в тарифах, що підтверджується укладеними на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517 договорами «Про організацію взаєморозрахунків» № 18/21 від 21.08.2012 р., № 26/21 від 21.08.2012 р. та № 517Е/184 від 29.10.2012 р.

На підставі зазначеного, враховуючи незадовільний фінансовий стан відповідача та те, що заборгованість перед позивачем виникла не з вини відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим часткове задоволення клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені та зменшення розміру пені на 70%.

Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати вартості електроенергії, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що пеня позивачем була нарахована на суми заборгованості, які були предметом розгляду в інших справах. До матеріалів справи позивачем додано докладніший розрахунок пені (вх. 11045 від 24.11.2014 р.), з якого вбачається, що на момент винесення рішення судом першої інстанції у справі № 5023/1242/12 суми заборгованості, на які нарахована пеня, були спірні, оскільки справи знаходилась на розгляді в Господарському суді Харківської області (справи № 5023/6526/11, № 5023/7763/11, № 5023/8869/11, № 5023/111/12 та № 5023/1263/12), тому станом на момент винесення оскаржуваного рішення неможливо було встановити базу нарахування заявленої до стягнення пені в сумі 699568,66 грн.

Рішеннями Господарського суду Харківської області від 25.01.2012 р. у справі № 5023/9973/11 та від 21.09.2011 р. у справі № 5023/7340/11 було визначено суми заборгованості на час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції.

За таких обставин, враховуючи клопотання відповідача про зменшення пені, яке частково задоволено судом першої інстанції до 70%, до стягнення підлягає пеня в розмірі 116463,72 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів встановила, що 3% річних та інфляційних втрат були також позивачем нараховані на вартість електроенергії, яка на момент винесення рішення була спірною, оскільки справи знаходилась на розгляді в Господарському суді Харківської області та Харківському апеляційному господарському суді (справи № 5023/4029/11(н.р. 49/193-10), № 33/234-10, № 5023/010/11, № 5023/538/11, № 5023/1310/11, № 5023/2085/11, № 5023/3424/11, № 5023/4149/11, № 5023/5356/11, № 5023/6526/11, № 5023/7763/11, № 5023/8869/11, № 5023/9973/11, № 5023/111/12 та № 5023/1263/12). У зв'язку з викладеним, на момент винесення рішення судом першої інстанції до стягнення з відповідача підлягала сума 1279,52 грн. 3% річних та 2261,60 грн. інфляційних втрат.

Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє заявлене відповідачем клопотання (вх. № 9756 від 30.10.2014 р.) про надання відстрочення виконання рішення до 01.10.2015 р., у зв'язку з тим, що відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не навів обставин, які роблять неможливим виконання рішення з урахуванням задоволення судом клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу позивача частково задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення 326334,31 грн. пені, 433377,33 грн. 3% річних та 310923,45 грн. інфляційних витрат, та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 116463,72 грн. пені, 1279,52 грн. 3% річних та 2261,60 грн. інфляційних втрат. В іншій частині рішення залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.05.2012 р. у справі № 5023/1242/12 в частині стягнення 326334,31 грн. пені , 433377,33 грн. 3% річних та 310923,45 грн. інфляційних витрат скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2; розрахунковий рахунок 26005010041510 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931; код 03361715) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149; код ЄДРПОУ 00131954) на п/р 26003010050912, в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931) 116463,72 пені, 1279,52 грн. 3% річних та 2261,60 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Наказ про стягнення з відповідача 17209349,02 грн. заборгованості та 112856,98 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії не видавати, у зв'язку з погашенням боргу в цій частині.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 22.12.14 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.