Рішення № 41989565, 17.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р.Справа № 922/5333/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорбудсервіс", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків про стягнення 60854,34 грн. за участю представників:

позивача - Дерев'янко Д.В. за довіреністю № б/н від 04.12.2014 р.

відповідача - Перхун Ю.М. за довіреністю № 1787 від 11.12.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Декорбудсервіс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 60854,34 грн., з яких основна заборгованість за договором підряду № 01-38/13 від 29.05.2014 р. - 52776,00 грн.; 4352,18 грн. - пеня; 518,62 грн. - 3% річних; 3207,54 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 24.11.2014 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.12.2014 р. о 10:40.

Представники сторін до початку судового засідання призначеного на 09.12.2014 р., через канцелярію господарського суду 09.12.2014 р. за вх.№ Д754/14, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 08.12.2014 р. за вх. № 43944, надав документи згідно супровідного листа, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 09.12.2014 р. за вх. № 44218, надав документи згідно клопотання, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 09.12.2014 р. за вх. № 44216, надав відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно відзиву представник відповідача просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості за договором підряду № 01-38/13 від 29.05.2014 р. у розмірі 52776,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору; стягнути з відповідача на користь позивача 870,44 грн. пені, 518,62 грн. 3% річних та збитків від інфляції у сумі 3201,97 грн. При цьому, представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказував, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат була допущена арифметична помилка, у зв'язку з чим сума інфляційних втрат становить 3201,97 грн. Також, представник відповідача просив суд зменшити розмір нарахованої пені за спірним договором на 80% на підставі ст. 233 ГК України.

У судовому засіданні призначеному на 09.12.2014 р. була оголошена перерва до 17.12.2014 р. о 10:20.

Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 17.12.2014 р. за вх.№ Д785/14, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 17.12.2014 р. за вх. № 45577, надав письмові пояснення щодо інфляційних втрат та зменшення розміру нарахованої пені за спірним договором на 80%, які судом долучені до матеріалів справи. Згідно них представник позивача вказував, що всі заперечення відповідача проти позовних вимог є безпідставними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині стягнення 4352,18 грн. пені; 518,62 грн. 3% річних та 3207,54 грн. інфляційних втрат. Провадження у справі щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 52776,00 грн. просив припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 870,44 грн. пені, 518,62 грн. 3% річних та збитків від інфляції у сумі 3201,97 грн. Провадження у справі щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 52776,00 грн. просив припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

29.05.2014 р. між сторонами був укладений договір підряду № 01-38/13 (надалі - договір).

На підставі п. 1.1., п.3.1. п.4.3. вищезазначеного договору підряду підрядник (позивач) зобов'язався на свій ризик виконати з використанням свого матеріалу і своїми засобами ремонт покрівлі будівлі ЦхТП № 7 за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Леніна, 32 в строк до 31.08.2014 р., а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 4.2. договору для виконання вищезазначених робіт замовник сплачує в безготівковій формі підряднику аванс у розмірі 30 % від вартості робіт протягом 10 банківських днів після підписання договору.

Остаточний розрахунок за виконані роботи, відповідно до п. 4.4. договору проводиться на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (КБ-2В, КБ-3) протягом 15 банківських днів з дати підписання вказаних актів замовником.

На виконання вищезазначених умов договору позивач вчасно та в повному обсязі виконав вищезазначені ремонтні роботи на загальну суму 79966,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за червень 2014 р. від 27.06.2014 р. (форма № КБ-3) та Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 р. від 27.06.2014 р. (форма № КБ-2В) на суму 71 521, 20 грн. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за липень 2014 р. від 31.07.2014 р. (форма № КБ-3) та Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 р. від 31.07.2014 р. (форма № КБ-2В) на суму 8445,60 грн.

Відповідач частково виконав свої обов'язки по оплаті вищезазначених виконаних ремонтних робіт, сплативши позивачеві 05.06.2014 р. суму у розмірі 27190,80 грн. Отже, станом на день подачі даної позовної заяви основна заборгованість відповідача перед позивачем складала суму у розмірі 52776, 00 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною четвертою ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що відповідачем в процесі розгляду справи була сплачена позивачу сума заборгованості у розмірі 52776,00 грн. (платіжні доручення № 17659 від 05.12.2014 р. та № 17658 від 05.12.2014 р.), суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивачів суми заборгованості за договором у розмірі 52776,00 грн. на підставі п.1-1. ч.1. ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, перевіривши розрахунки позивача інфляційних та 3% річних, судом було встановлено, що дані розрахунки є вірними, а сума 3% річних у розмірі 518,62 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 3207,54 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.6.5. договору при несвоєчасній оплаті фактично виконаних робіт згідно п. 4.4. договору підрядник має право вимагати від замовника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми яка підлягає оплаті за кожний день прострочення.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 80% і враховуючи те, що позивач проти такого зменшення у судовому засіданні заперечував, та враховуючи те, що позивач та відповідач є комерційними підприємствами, які несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені на 80%.

Проте, судом було перевірено розрахунок пені позивача, та встановлено, що даний розрахунок є не вірним, а з відповідача підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 4326,67 грн.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4326,67 грн. пені; 518,62 грн. 3% річних та 3207,54 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, та те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1826,27грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 230, 231, 232, 233, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 52776,00 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, буд. 7/9, ідентифікаційний код 25614660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорбудсервіс" (61050, м. Харків, вул.. Сомівська, буд. 12-Б, оф. 33-36, ідентифікаційний код 33291910) 4326,67 грн. пені; 518,62 грн. 3% річних; 3207,54 грн. інфляційних втрат та суму сплаченого судового збору у розмірі 1826,27 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 22.12.2014 р.

Суддя Д.О. Доленчук