Рішення № 41989510, 15.12.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2014 р. Справа № 909/167/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.

при секретарі судового засідання Мартиненко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заболотівської селищної ради, вул. С.Бандери, 3, смт. Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78315,

до відповідача: підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок", вул. І.Франка, 8, смт. Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область,78315,

про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000310 (І-ІФ №001906) від 09.02.2001та зобов'язання відповідача звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку відповідно до даного державного акта,

за участю представників сторін:

від позивача: голова селищної ради Танюк І.Д., посвідчення №1, представник Лукінів М.П., довіреність від 10.01.2013,

від відповідача: представник Драбчук В.С., довіреність від 18.04.2014,

встановив:

Заболотівська селищна рада звернулась з позовом до підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок" про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії 11-1Ф №000310 (1-1Ф №001906) від 09.02.2001, виданого Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки, та припинення права користування земельною ділянкою, площею 2,1526 кв.м, яка знаходиться в смт. Заболотів по вул. І. Франка, 8, Снятинського району, Івано-Франківської області.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2013 позов було задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 дане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2013 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2013 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи 18.11.2013 позивачем подано заяву про зміну предмету позову (а.с.3-а.с.10, том ІІІ), яка була прийнята судом. Тому предметом позову є вимога про визнання недійсним державного акту серії І-ІФ №001906 від 09.02.2001, виданого Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки, та зобов'язання підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок" звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №001906 від 09.02.2001, який виданий Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки, смт. Заболотів, та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №17, що була надана в постійне користування, площею 2,2134 га землі для обслуговування ринку, яка розташована по вул. Івана Франка, 8, смт. Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2014, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2014, позов було задоволено частково - зобов'язано відповідача звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №001906 від 09.02.2001; в частині визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ІФ №001906 від 09.02.2001, виданого Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки, провадження у справі припинено.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 11.09.2014 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2014 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що у судів попередніх інстанцій відсутні були правові підстави застосовувати положення Земельного кодексу України, зокрема ст. 27, в редакції, чинній на момент видачі спірного Державного акту від 09.02.2001, оскільки з 25.10.2001 набрав чинності новий Земельний кодекс України, а реорганізація Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки відбулась 18.11.2003, тобто на момент реорганізації діяв Земельний кодекс України в редакції від 25.10.2001 з новими підставами для припинення права користування земельною ділянкою. Враховуючи наведене, припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання даного державного акту недійсним з мотиву того, що цей акт є нечинним на підставі ст. 27 Земельного кодексу України в редакції на момент його видачі є неправомірним. Крім того, судом першої інстанції не розглянуто та взагалі не відреаговано на клопотання відповідача про застосування до вимоги про визнання недійсним державного акту від 09.02.2001 строку позовної давності. Таким чином, позовні вимоги в частині визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ІФ №000310 (І-ІФ №001906) від 09.02.2001 підлягають направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті. Колегія суддів зазначила, що оскільки позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ІІІ-ІФ №000310 (І-ІФ №001906) від 09.02.2001, яка була надана в постійне користування для обслуговування ринку, є похідними, то скасуванню підлягають рішення та постанова попередніх судових інстанцій і в цій частині.

За результатами автоматизованого розподілу вказану справу передано на розгляд судді Малєєвій О. В.

В судовому засіданні 11.12.2014 позивачем подано заяву (вх.№15907/14) про зміну предмету позову (а.с.47-а.с.54, том IV).

При розгляді даної заяви суд виходив з того, що ст. 22 ГПК України передбачено право позивача до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам ст.ст. 54, 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК.

З протоколу судового засідання вбачається, що 21.10.2014 було розпочато розгляд справи по суті, а тому подану 11.12.2014 заяву про зміну предмету позову слід залишити без розгляду. Таким чином розгляду підлягають позовні вимоги в тих межах, в яких вони були визначені при направлені справи на новий розгляд.

Згідно з ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 11.12.2014 оголошувалась перерва до 15.12.2014.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Заболотівської селищної ради від 17.01.2001 вилучено з користування Заболотівського коопзаготпрому 3,12 га землі та частину вилученої земельної ділянки площею 1,35 га надано в постійне користування Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки. Зазначає, що Заболотівський ринок Снятинської райспоживспілки набув право постійного користування на земельну ділянку площею 2,2134 га на підставі належно посвідченого державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №001906 від 09.02.2001. Надалі рішеннями Заболотівської селищної ради протягом 2002-2005 років за згодою землекористувача окремі частини земельної ділянки вилучались. Вказує, що в результаті реорганізації Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки створено підприємство райспоживспілки "Заболотівський ринок" шляхом виділення з райспожиспілки на базі майна спільного підприємства Заболотівський ринок, реорганізованого приєднанням до райспоживспілки відповідно до рішення зборів ради засновників спільних підприємств райспоживспілки від 04.06.2003 та постанов правління райспоживспілки від 29.05.2003 "Про створення підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок" з передачею йому прав та зобов'язань спільного підприємства Заболотівський ринок, які перейшли до райспоживспілки в результаті його реорганізації. Посилається на те, що підприємство Заболотівський ринок Снятинської райспоживспілки було реорганізовано, а тому втратило право користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №001906. Вважає, що підприємство райспоживспілки "Заболотівський ринок", яке засноване на приватній формі власності, не є правонаступником Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки і не має правових підстав для використання спірної ділянки. Повідомляє, що відповідач до Заболотівської селищної ради з заявою про надання права постійного користування на оспорювану земельну ділянку не звертався. Зазначає, що ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. Так як підприємство райспоживспілки "Заболотівський ринок" є підприємством споживчої кооперації, заснованої на приватній формі власності, то воно не може мати землю в постійному користуванні і повинне оформляти договір оренди земельної ділянки. Вказує, що відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 та постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011 у спорах, пов'язаних з правом власності або правом постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як рішення державним органів або органів місцевого самоврядування, на підставі яких видано державні акти, так і самі акти про право власності та право постійного користування. Зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування про передачу відповідачу спірної ділянки для постійного користування не приймалося, а тому просить визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Відповідно до ст. 212 ЗК України просить також зобов'язати відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд.

При розгляді заяви про застосування позовної давності просить виходити із положень ст. 391 ЦК України, відповідно до якої до вимог про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном позовна давність не застосовується. Вважає, в даному випадку має місце порушення прав власника у здійсненні повноважень у галузі земельних відносин, а тому позовна давність не підлягає застосуванню. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст.ст. 22, 23, 27, 90, 116, 125, 126, 141, 143, 152, 155, 211, 212 ЗК України.

Відповідач проти позову заперечив. Вказав, що підприємство райспоживспілки "Заболотівський ринок" є правонаступником Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки, оскільки відповідно до статут воно створене на базі майна підприємства Заболотівський ринок шляхом виділення із райспоживспілки, з передачею йому прав та зобов'язань підприємства Заболотівський ринок. Крім того, позивач зберіг за собою ідентифікаційний код юридичної особи, який належав Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки. Вказує, що відповідно до ЗУ "Про підприємства в Україні", який був чинним на момент реорганізації Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки, виділення є одним із способів реорганізації, а в разі реорганізації підприємства його права та обов'язки переходять до правонаступника. Таким чином, підприємство райспоживспілки "Заболотівський ринок", як правонаступник, набуло право постійного користування земельною ділянкою, яке належало Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки на підставі державного акту. При цьому, в ЗК України, який діяв на момент реорганізації Заболотівського ринку, не було передбачено такої підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, як реорганізація підприємства приватної форми власності. Вважає, що законом не встановлено обов'язку юридичної особи у випадку її реорганізації переоформляти право користування земельною ділянкою, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі №5-рп/2005 від 22.09.2005 набуття права власності на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні в загальному порядку, визначеному ст. 118 ЗК України, не передбачає встановлення обмеження щодо строків набуття цього права. Згідно з п. 2 постанови КМУ "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право користування земельною ділянкою" від 02.03.2002 раніше видані державні акти, зокрема, на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Вказує, що нормами законодавства, які діяли на момент реорганізації, не було передбачено автоматичного припинення права на землю, таке право припинялося на підставі відповідного рішення компетентного органу. Вважає, що оскільки відповідно до ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки це дії, які свідчать про використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у користування, а в даному випадку державний акт виготовлявся на підставі рішення Заболотівської селищної ради, а тому у суду немає правової підстави вважати зайняття відповідачем земельної ділянки самовільним, що кореспондується з позицією, висловленою у постанові Пленуму ВГС У №6 від 17.05.2011. Зазначає, що на спірній земельній ділянці наявне нерухоме майно, що належить на праві власності Снятинській райспоживспілці, а тому він не зможе привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, оскільки не вправі зносити нерухоме майно, яке йому не належить.

По вимозі про визнання державного акту недійснив пояснив, що, що оформлення та видача оспорюваного акту відбулись з урахуванням рішення Заболотівської селищної ради "Про розподіл території" №35 від 25.10.1994 та державного акту на право постійного користування землею І-ІФ №000310 від 17.10.1994, відповідно до якого в постійному користуванні Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки знаходилось 4,0099 га землі "в межах згідно з планом землекористування". Зазначає, що станом на 17.01.2001, на момент прийняття рішення про вилучення із землекористування ринку 3,12 га землі, у користуванні підприємства знаходилося 4,0099 га. Таким чином, залишок землі після вилучення 3,12 га складав 0,8899 га (4,0099 - 3,120). Оскільки цим же рішенням підприємству за рахунок вилученої землі надано в постійне користування 1,35 га, то сумарна площа землі, яка знаходиться в користуванні ринку, відповідає площі, визначеній оскаржуваним державним актом.

Аналогічні пояснення представники сторін дали в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України суд встановив наступне.

17.01.2001 Заболотівською селищною радою прийнято рішення "Про вилучення земельної ділянки у Заболотівського коопзаготпрому та надання її в постійне користування Заболотівському ринку з наданням дозволу на виготовлення акту на постійне користування земельною ділянкою", яким було вилучено з користування Заболотівського коопзаготпрому 3,12 га землі, що використовувалось під ринок (а.с.18, том І).

Цим же рішенням частину вилученої земельної ділянки площею 1,35 га надано в постійне користування Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки, а решта землі, площею 1,77 га, залишено в користуванні селищної ради.

Зазначеним рішенням на виділену земельну ділянку Заболотівському ринку надано дозвіл на виготовлення державного акту на право постійного користування землею.

На підставі даного рішення Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки, смт. Заболотів був виданий Державний акт на право постійного користування землею серії №001906 від 09.02.2001, відповідно до якого останньому передано в постійне користування 2,2134 га землі для обслуговування ринку (а.с.13-а.с.16, том І) - надалі "державний акт".

Згідно пояснень представника відповідача видача даного державного акту відбулась з урахуванням рішення Заболотівської селищної ради "Про розподіл території" №35 від 25.10.1994 та державного акту на право постійного користування землею І-ІФ №000310 від 17.10.1994 (а.с.139-а.с. 143, том І), відповідно до якого в постійному користуванні Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки знаходилось 4,0099 га землі.

В державному акті відмічено зміни в землекористуванні, зокрема, згідно рішення Заболотівської селищної ради від 04.10.2002 вилучено 0,005 га (а.с.14, том ІІІ), рішенням Заболотівської селищної ради від 25.03.2003 вилучено 0,0075 га (а.с.12, том ІІІ), рішенням Заболотівської селищної ради від 20.01.2005 вилучено 0,0108 га (а.с.23, том І) (згідно рішення від 14.07.2009 (а.с.61, том IV)), рішенням Заболотівської селищної ради від 19.04.2005 вилучено 0,027 га (а.с.22, том І), рішенням Заболотівської селищної ради від 19.12.2006 вилучено 0,0080 га (а.с.19, том І), рішенням Заболотівської селищної ради від 28.04.2009 вилучено 0,02 га (а.с.20, том І), рішенням Заболотівської селищної ради від 28.04.2009 вилучено 0,01 га (а.с.21, том І).

Крім того, відповідно до рішення Заболотівської селищної ради від 07.10.2004 вилучена земельна ділянка площею 0,0108 га, рішенням Заболотівської селищної ради від 24.07.2014 вилучена земельна ділянка площею 0,011 га (а.с.33, том IV), а також рішенням Заболотівської селищної ради від 24.07.2014 вилучена земельна ділянка площею 0,0182 га (а.с.29, том IV).

Сторонами не заперечується той факт, що на спірній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна. Відповідачем представлено план-схеми земельної ділянки по вул.Франка, 8а в селищі Заболотів Заболотівського ринку Снятинскої райспоживспілки по оскаржуваному державному акту із змінами станом на 21.11.2014 (а.с.24, а.с.62 том ІУ).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2003 у справі №5/43 (а.с.133, том IІІ) було задоволено позов Снятинської районної спілки споживчих товариств до Заболотівської селищної ради та визнано за позивачем право власності на основні засоби, що знаходяться на території Заболотівського ринку, а саме: продуктовий ринок, будинок приїжджих, вагова, контора-павільйон, м'ясо-молочна контрольна станція, молочний павільйон, гараж, павільйон "Ягода", криниця, приміщення заготівельного пункту, приміщення для худоби, садово-огородні будинки 6 шт; промисловий ринок: офіс ринку, піднавіс ринку, павільйон металічний, а також визнано недійсним рішення Заболотівської селищної ради від 17.01.2001, яким право власності на основні засоби було визнано за СП "Ринок" Заболотів. В даному рішенні суду встановлено, що поскільки СП "Ринок" засноване на колективній власності райспоживспілки та споживчих товариств і згідно з п.п. 14.2 Статуту СП "Ринок" - райспоживспілка, а не СП "Ринок" розпоряджається майном вказаного підприємства, то саме за цим слід визнати право власності на спірне майно.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1008063 від 15.07.2003 (а.с.132 т.Ш) на підставі даного рішення суду право власності на продуктово-промисловий ринок (Івано-Франківська область, Снятинський район, смт.Заболотів, вул.Франка, 8а) 07.07.2003 було зареєстровано за Снятинською районною споживчою спілкою. Технічні характеристики об'єкту відображені в технічному паспорті на продуктово-промисловий Заболотівський ринок, виготовлений Коломийським МБТІ станом на 10.01.2003, де власником вказано Снятинське районне споживче товариство (а.с.115-а.с.126, том ІІІ). В експлікації приміщень до даного технічного паспорту визначено приміщення, які знаходяться на земельній ділянці, а саме: контора-павільйон (літ. А), будинок приїжджих (літ. Б) та гараж (літ. В), приміщення для ВРХ (стайня) (літ. Г, Д) та вбиральня (літ. Ж), вагова (літ. Н), офіс ринку (літ. П), м'ясо-молочна контрольна станція (літ. Т), м'ясний павільйон (літ. З), навіс для ВРХ (літ. Ж), навіс (літ. К1, К2, К3, Л1, Л2, Л3, Л4, Л5, У), навіс металевий (літ. О, Р, С), криниця (літ. М) (а.с.127-а.с.131, том ІІІ).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №19327369 від 21.03.2014 (а.с.112-а.с.113, том ІІІ) право власності на продуктово-промисловий ринок (Івано-Франківська область, Снятинський район, смт.Заболотів, вул.Франка, 8а) 02.08.2012 зареєстровано за Снятинською райспоживспілкою у розмірі 911/1000 на підставі вказаного рішення суду, на підставі договору купівлі-продажу, 650, від 01.08.2012 право власності на частку 65/1000 даного об'єкта зареєстровано за Грицюком Юрієм Івановичем і на підставі договору купівлі-продажу, 645, від 01.08.2012 право власності на частку 24/1000 зареєстровано за Дранц Вадимом Любомировичем. 05.03.2013 згідно договору купівлі-продажу, 901, від 07.09.2012 право власності на 65/1000 зареєстровано за Битюком Володимиром Михайловичем.

Докази знаходження на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, які належать відповідачу - підприємству райспоживспілки "Заболотівський ринок" - відсутні. В судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт відсутності таких об'єктів, про що також свідчать письмові пояснення позивача (а.с.26, том IV).

При вирішенні позову в частині визнання недійсним державного акту суд виходить з того, що землекористувачем згідно даного державного акту було підприємство Заболотівський ринок Снятинського СТ.

В п. 1 статуту спільного підприємства "Ринок" Снятинської райспоживспілки, зареєстрованого 10.11.1995 (а.с.128-а.с.135, том І), було визначено, що Заболотівський ринок райспоживспілки є спільним підприємством засновників: Снятинської спілки споживчих товариств, Снятинського, Запрутянського, Джурівського, Заболотівського, Белинцівського, Красноставського, Стецівського споживчих товариств. Ринок заснований на колективній власності райспоживспілки та споживчих товариств. Відповідно до свідоцтва №22188955 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, виданого 24.03.1995 Заболотівському ринку, його організаційна форма була визначена як кооперативне підприємство (а.с.83, том І).

Із пункту 1.2. статуту відповідача - підприємства райспоживспілки Заболотівський ринок, затвердженого постановою правління райспоживспілки від 29.05.2003 та перереєстрованого Снятинською райдержадміністрацією 18.11.2003 за №820 (а.с.134-а.с.141, том ІІІ), вбачається, що підприємство Заболотівський ринок Снятинської райспоживспілки створене виділенням з райспоживспілки на базі майна спільного підприємства Заболотівський ринок, реорганізованого приєднанням до райспоживспілки, відповідно до рішення зборів Ради засновників спільних підприємств райспоживспілки від 04.06.2009 та постановою правління райспоживспілки №36 від 29.05.2003 "Про створення підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок", з передачею йому прав та зобов'язань спільного підприємства Заболотівський ринок, які перейшли до райспоживспілки в результаті його реорганізації.

Відповідно до ст. 25 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час створення відповідача) юридична особа діє на підставі статуту (положення). В ст. 37 ЦК УРСР було передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Із зміст п.1.2. статуту відповідача вбачається, що підприємство Заболотівський ринок, як землекористувач згідно спірного державного акту, було реорганізовано шляхом приєднання до райспоживспілки, а підприємство райспоживспілки Заболотівський ринок (відповідач) було створено шляхом виділення з райспоживспілки.

Хоча в п. 1.2. статуту відповідача і вказано, що дане підприємство створено шляхом виділення з райспоживспілки з передачею йому прав та зобов'язань спільного підприємства Заболотівський ринок, які перейшли до райспоживспілки в результаті його реорганізації, проте дане посилання не дає можливості встановити обсяг прав та обов'язків спільного підприємства Заболотівський ринок, які були передані відповідачу райспоживспілкою.

В ч. 6 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, чинній на час створення відповідача) було визначено, що при виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.

В п. 10 роз'яснення ВАСУ N 02-5/334 від 12.09.1996 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" зазначено, що у разі злиття, поділу, приєднання підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств визначається, якщо інше не передбачено законом чи постановою про реорганізацію, днем підписання передаточного або розподільного акта чи балансу (частина друга статті 37 Цивільного кодексу України), і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства. Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

В статуті відповідача відсутні записи про правонаступництво, відсутній розподільний акт чи баланс, а аналіз документів, що стосуються переходу прав на майно свідчить про те, що Снятинська райспоживспілка не передавала відповідачу повноваження власника нерухомого майна, яке розміщене на спірній земельній ділянці. За відповідачем не зареєстровано жодного речового право на нерухоме майно, яке знаходить на оспорюваній земельній ділянці, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 21.03.2014 (а.с.112-а.с.113, том ІІІ) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.31- а.с.32, том IV). Дані обставини не заперечив в судовому засіданні і представник відповідача.

Після видачі Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки 09.02.2001 державного акта рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2003 у справі №5/43 за позовом Снятинської районної спілки споживчих товариств визнано недійсним рішення Заболотівської селищної ради від 17.01.2001, яким право власності на основні засоби було визнано за СП "Ринок" Заболотів, і визнано за Снятинською районною спілкою споживчих товариств право власності на основні засоби, що знаходяться на території Заболотівського ринку. Оскільки на час реорганізації спільного підприємства Заболотівський ринок право власності на основні засоби, що знаходяться на території Заболотівського ринку, було визнано за райспоживспілкою, то з'ясуванню підлягало питання про те, яке майно належало спільному підприємству Заболотівський ринок, на базі якого згідно п.1.2. Статуту відповідача було створено Заболотівський ринок Снятинської райспоживспілки.

Для з'ясування питань правонаступництва представнику відповідача в судовому засіданні пропонувалось подати додаткові докази, однак він вказав на неможливість представлення інших документів, крім поданих, внаслідок їх відсутності. Із зібраних у справі доказів неможливо встановити, яке саме майно, і відповідно, які права і обов'язки Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки перейшли до Снятинської районної спілки споживчих товариств, які нею потім були передані в процесі виділення відповідачу.

Слід також відмітити, що у спеціальному витязі від 17.03.2014 (а.с.105-а.с.107, том ІІІ) та у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.11.2014 (а.с.55-а.с.57, том IV) щодо підприємства споживчої кооперації підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок" засновником вказано Снятинську райспоживспілку, а у графі "дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" зазначено, що відомості відсутні.

Викладене свідчить про відсутність доказів переходу до підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок" прав і обов'язків Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки згідно оспорюваного державного акта.

Оскільки відповідач не набув прав землекористування згідно оскаржуваного державного акту, то його слід визнати неналежним відповідачем по вимозі про визнання даного акта недійсним, що є підставою для відмови в позові.

При розгляді вимоги про зобов'язання підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок" звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку відповідно до державного акта було встановлено, що на вказаній земельній ділянці не знаходиться нерухоме чи інше майно, яке належить відповідачу, і він не здійснює користування нею. Дані обставини в судовому засіданні не заперечили і представники позивача. А тому в задоволенні даної вимоги слід відмовити.

За наведених обставин питання позовної давності не підлягають дослідженню і оцінці, оскільки позовна давність застосовується у випадку, коли встановлено порушення прав позивача.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43, 49, ст. 82 - ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Заболотівської селищної ради до підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок" про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №001906 (І-ІФ №000310) від 09.02.2001 та зобов'язання відповідача звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку відповідно до даного державного акта.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.14

Суддя Малєєва О. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Малєєва О. В. 22.12.14