Постанова № 41989437, 18.12.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 130/2974/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заярний А. М.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

18 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії ,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Жмеринського міськрайонного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка та Жмеринському районі, в якому просила визнати дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринка та Жмеринському районі по відмові у врахуванні для перерахунку пенсії інших виплат, які складаються із сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби з 30.10.2006 року; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринка та Жмеринському районі Вінницької області зробити перерахунок пенсії та виплатити недоплачену пенсію з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення на вирішення соціально-побутових питань з 30 жовтня 2006 року і на подальший термін, а рішення суду допустити до негайного виконання.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06.10.2014 року позов ОСОБА_2 в частині здійснення перерахунку за період з 03.10.2006 року по 02.04.2014 року залишено без розгляду.

Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною відмову УПФУ у м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області щодо перерахунку пенсії призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про державну службу» з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб з 01.09.2014 року; зобов'язати управління ПФУ у м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.09.2014 року з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення 01.09.2014 року з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради Вінницької області від 26.08.2014 року за №1884/09-11/03 про складові заробітної плати, а в іншій частині позовних вимог відмовлено. Постанову суду допущено до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка з 10.07.2000 року перебуває на обліку в УПФУ в м. Жмеринці та Жмеринському районі, а з 31.10.2006 року відповідачем проведено розрахунок пенсії як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу».

29.08.2014 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі про проведення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням виплачених їй інших виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби).

За результатами розгляду зазначеної заяви, відповідач листом №45/П-7 від 12.09.2014 року повідомив про відмову у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що інші виплати, зазначені в довідці, не є складовими заробітної плати державного службовця, а тому не враховуються при розрахунку пенсії державного службовця.

Не погоджуючись з вищевказаною відмовою, ОСОБА_2 звернулася до суду за захистом порушених прав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, однак суд апеляційної інстанції не повністю погоджується з вказаним рішенням, зважаючи на наступне.

Дія Закону України «Про державну службу» поширюється і на працівників місцевого самоврядування, оскільки останні прирівнюються до відповідних посад державних службовців.

Згідно ст.37 Закону України "Про державну службу" (далі Закон №3723-XII), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 37-1 Закону №3723-XII передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

В статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначено, що виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-438а11.

У відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зробивши системний аналіз вищевказаних норм законодавства, колегія суддів вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії, оскільки останній діяв необгрунтовано, не врахувавши всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні помилково допущено винесену постанову до негайного виконання в частині стягнення за один місяць, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України встановлено вичерпний перелік постанов суду, які виконуються негайно, однак, в даному випадку прийнято рішення зобов'язального характеру.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачці з 01.09.2014 року, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У зв`язку зі зверненням позивачки до суду 03.10.2014 року та залишенням судом першої інстанції позовних вимог з 03.10.2006 року по 02.04.2014 року без розгляду, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що право позивачки на перерахунок пенсії підлягає захисту з 03.04.2014 року, в зв'язку з чим постанову суду в цій частині про відмову в позові слід скасувати.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак із помилковим застосуванням норм процесуального права, в зв'язку із чим оскаржувану постанову із-за даних підстав слід скасувати.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст. 195 КАС України, яким суду апеляційної інстанції надано право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області задовольнити частково .

Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 частково.

Визнати протиправною відмову УПФУ у м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області щодо перерахунку пенсії призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про державну службу» з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб з 03.04.2014 року.

Зобов'язати управління ПФУ у м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з 03.04.2014 року з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради Вінницької області від 26.08.2014 року за №1884/09-11/03 про складові заробітної плати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Боровицький О. А.

Сапальова Т.В.