Постанова № 41988824, 12.12.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4812/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 року 11:30м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіНіколайчука М.Є. при секретаріПисаренко О.Р. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУМ ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «РУМ ЛТД» звернулося в суд з позовом до ДПІ у м. Хмельницькому, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000311501/2235 від 09.09.2014, яким Позивачеві донараховано податку на додану вартість, в сумі 22 642 240 грн., у тому числі: 15 094 827 грн. основного платежу та 7 547 413 грн. штрафних санкцій.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено Акт №3546/15-01/37098319 від 22.08.2014. У висновках акту перевірки зазначено, що по взаємовідносинам TOB «РУМ ЛТД» з TOB «ПРАУС», TOB «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ», TOB «ТАЛИС ПЛЮС», TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС» здійснювалося лише формальне документування господарських операцій з метою отримання податкової вигоди, на що вказує відсутність належно оформлених первинних бухгалтерських документів, а також результати зустрічних перевірок вказаних суб'єктів господарювання. Позивач з такими висновками податкового органу не погоджується, вважає, що його господарські відносини з зазначеними контрагентами підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а тому податкове повідомлення рішення прийнято неправомірно та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені у позові вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства. Пояснив, що в ході проведення перевірки встановлено, що господарські операції з придбання бензину, дизпалива та газу скрапленого TOB «РУМ ЛТД» у TOB «ПРАУС», TOB «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ», TOB «ТАЛИС ПЛЮС», TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС» фактично не відбувалась, а зміст таких операцій відображався лише на первинних документах, які складені з порушеннями чинного законодавства, а відтак, і договори поставки нафтопродуктів були укладені з метою створення штучних обставин (використання в ланцюгу постачання посередників), за яких передбачається придбання бензину за менш вигідних умов, що в свою чергу призведе до завищення податкового кредиту та собівартості товарів, а відтак до заниження сплати ПДВ. Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши додані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

Суд встановив, що ТОВ «РУМ ЛТД» (код ЄДРПОУ - 37098319) 14.05.2010 зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та з 17.05.2010 перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Хмельницькому. Основними видами діяльності товариства за КВЕД є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

На підставі направлень на проведення перевірки №001651, №001562 від 04.08.2014 та наказу №2407 від 01.08.2014 ДПІ у м. Хмельницькому у період з 04.08.2014 по 08.08.2014 (з врахуванням продовження терміну з 14.08.2014 по 15.08.2014) проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «РУМ ЛТД» з питань документального підтвердження господарських відносин із TOB «ВТФ «Авіас» за лютий 2014 року в частині формування податкових зобов'язань та TOB «Праус» за квітень 2014 року, TOB «Київ Ліквід Петролеум» за квітень, травень, червень 2014 року, TOB «Талис Плюс» за період з 01.11.13 по 30.06.14, ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» за лютий 2014 року, TOB «Барилит Плюс» за травень 2014 року, TOB «Стронг Групп» за червень 2014 року в частині формування податкового кредиту, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки складено акт №3546/15-01/37098319 від 22.08.2014, яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижений ПДВ в загальній сумі 15094827 грн., в.т.ч.: квітень 2014 року 3644058 грн., травень 2014 року 5764859 грн., червень 2014 року 5685910 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000311501/2235 від 09.09.2014 про сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22 642 240 грн., у тому числі 15094827 грн. - основного платежу та 7547413 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, однак рішенням №610716/99-99-10-01-15 від 04.11.2014 воно залишене без змін, а скарга без задоволення.

З висновків Акту вбачається, що податковий орган дійшов висновку, що господарські відносини ТОВ «РУМ ЛТД» з TOB «ПРАУС», TOB «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ», TOB «ТАЛИС ПЛЮС», TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС» з придбання бензину, дизпалива та газу скрапленого фактично не відбувалась, а їх документування здійснювалось лише формально.

Досліджуючи правомірність зроблених податковим органом висновків, суд встановив, що позивачем - ТОВ «РУМ ЛТД» укладено типові договори купівлі-продажу на поставку нафтопродуктів з TOB «ПРАУС» за № П-10/07№ 01/30 від 01.04.14, № 22/23 від 22.04.14, №22/43 від 22.04.14, № 16/12 від 16.04.14, № 01/68 від 01.04.14, № 09/1 від 09.04.14, з TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС» за №01/88-НП та №01/35-НП від 01.05.14, з TOB «ТАЛИС ПЛЮС» за №01/06-32П від 01.06.14. За умовами договорів під час передачі нафтопродуктів постачальники за вимогою покупця надають копії сертифікатів відповідності. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, «значеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належить ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовується ним на підставі цивільно-правових договорів.

Так, позивачем до перевірки надано сертифікати відповідності на: бензин А-95 №0193651-11, бензин А-92 №0193654-11, дизпаливо №0070536-12, згідно яких виробником паливо-мастильних матеріалів є TOB «Укртатнафта» м.Кременчук Полтавська область. Проте, згідно баз даних ДФС України встановлено, що у переліку постачальників TOB «ПРАУС», TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС», TOB «ТАЛИС ПЛЮС» відсутній виробник нафтопродуктів ПАТ «Укртатнафта», таким чином відповідачем зроблено висновок, що дані постачальники є лише одними із посередників у ланці постачання ПММ на адресу TOB «РУМ ЛТД».

Окрім цього, згідно вищевказаних договорів поставка товару проводилась на умовах «EXW» - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт. Умови «EXW», відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс, редакція 2000р.) означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий засіб.

Під час проведення перевірки перевіряючими встановлено, що всі акти прийому - передачі бензину, дизпалива TOB «РУМ ЛТД» складені у м. Дніпропетровськ, в той час як, поставка товару проводилась на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт». Таким чином, здійснювалось лише підписання таких актів без перевірки TOB «РУМ ЛТД» кількості та якості товару у резервуарах.

Крім цього, до перевірки не представлено жодного документа, який би засвідчував наявність на вищевказаних резервуарах відповідної кількості товару, що належить на праві власності TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС», TOB «ПРАУС», TOB «ТАЛИС ПЛЮС», який передавався даними суб 'єктами господарювання TOB «РУМ ЛТД» на дату такої передачі чи на дату підписання специфікації згідно якої був переданий такий товар.

Відповідно до п.5.2.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року зa № 805/15496) результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання. Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП є підставою для оприбутковування нафти і нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в підзвіт матеріально відповідальних осіб».

Так, позивачем під час проведення перевірки не надано, а перевіряючими не виявлено Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, що передбачено інструкцією №281/171/578/155 від 20.05.2008.

Окрім цього, відповідно до пункту 5.2.12 зазначеної Інструкції, представнику, уповноваженому взяти участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за кількістю, видається довіреність за підписом уповноваженої особи підприємства, скріплену гербовою печаткою підприємства. У довіреності обов'язково зазначається найменування, марка та кількість нафти або нафтопродуктів, які прийматиме вповноважений представник. Довіреність надається голові комісії і після приймання нафти або нафтопродуктів зберігається разом з актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП на підприємстві, де зберігаються нафтопродукти.»

Суд бере до уваги той факт, що до перевірки посадовими особами надано журнали реєстрації довіреностей за квітень, травень, червень 2014 року, відповідно до яких не зареєстровано довіреності, виписані TOB «РУМ ЛТД» на отримання ТМЦ від TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС», TOB «ПРАУС», TOB «ТАЛИС ПЛЮС». Таким чином, не можливо підтвердити факт виписки довіреностей на отримання ТМЦ від TOB «ТАЛИС ПЛЮС».

Досліджуючи правовідносини зокрема між ТОВ «РУМ ЛТД» та ТОВ «ТАЛИС ПЛЮС», суд встановив, що між даними суб'єктами господарювання укладено договір поставки нафтопродуктів №01/06-32П від 01.06.2014 та додаткова угода від 01.06.2014 №140630000000039 до Договору №01/06-32П від 01.06.2014.

Відповідно до податкової накладної від 30.06.14 за № 41 TOB «ТАЛИС ПЛЮС» м.Дніпропетровськ поставлено TOB «РУМ ЛТД» бензин автомобільний та дизпаливо вартістю 30913163,72 грн., у т.ч. ПДВ 5152193,95 грн.

Відповідно до реєстру отриманих податкових накладних TOB «РУМ ЛТД» за червень 2014 року, вищенаведена податкова накладна, виписана TOB «ТАЛИС ПЛЮС» включена у відповідному періоді до складу податкового кредиту на загальну суму ПДВ 5152193,95 грн.

Згідно системи автоматизованого співставлення на рівні Міністерства доходів і зборів України АІС «Податковий Блок» встановлено розбіжність між даними податкових зобов'язань TOB «ТАЛИС ПЛЮС» та податкового кредиту TOB «РУМ ЛТД» за червень 2014 року на загальну суму ПДВ - 5152193,95 грн.

В ході проведення перевірки посадовими особами TOB «РУМ ЛТД» до перевірки не надано видаткової накладної виписаної TOB «ТАЛИС ПЛЮС» на адресу TOB «РУМ ЛТД» за червень 2014 року.

Наданий до перевірки приймально-здавальницький акт від 30.06.2014 № 00039 на суму 30913163,72 грн. складений у м.Дніпропетровськ.

В ході проведення перевірки, посадовими особами TOB «РУМ ЛТД» надано реєстр товарно-транспортних накладних за червень 2014р., відповідно до якого встановлено лише факт перевезення нафтопродуктів з нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» у Хмельницькій області на адресу АЗС що перебувають у оренді TOB «РУМ ЛТД».

Суд враховує той факт, що жодного іншого документу щоб засвідчував факт перевезення нафтопродуктів від продавця - TOB «ТАЛИС ПЛЮС» з м. Дніпропетровськ, до нафтобаз відповідального зберігача - ПАТ «Дніпронафтопродукт» у Хмельницькій області позивачем не надано. Таким чином, неможливо підтвердити факт перевезення ТМЦ від TOB «ТАЛИС ПЛЮС» з м.Дніпропетровськ.

Окрім зазначеного, згідно АІС «Податковий блок» на рівні Міністерства Доходів та зборів України» відомості щодо здійснення господарських операцій між TOB «ТАЛИС ПЛЮС» та ПАТ «Укртатнафта» за червень 2012 року відсутні, тобто неможливо підтвердити факт придбання ТМЦ TOB «ТАЛИС ПЛЮС» у ПАТ «Укртатнафта».

Щодо господарських операцій, здійснюваних між позивачем та ТОВ «ПРАУС», то на підставі Договору поставки нафтопродуктів № 01/30 від 01 квітня 2014 p., № 22/23 від 22 квітня 2014 р. № 22/43 від 22 квітня 2014 р. № 16/12 від 16 квітня 2014 р. № 01/68 від 01 квітня 2014p., № 09/1 від 09 квітня 2014 р. та відповідно до податкових накладних TOB «ПРАУС» у квітні 2014 року поставлено на адресу TOB «РУМ ЛТД» бензин автомобільний на загальну суму 19173718,92 грн., в т.ч. ПДВ 3195619,23 грн. Перевіркою показників Декларацій з податку на додану вартість за квітень 2014 р. встановлено документування операцій з контрагентом TOB «ПРАУС» на загальну ПДВ - 3195619,83 грн.

До перевірки надано типові акти приймання-передачі нафтопродуктів від 31.04.12 за №№0072, 0076, 00133, 00182, 00187, 0236, які складені у м. Дніпропетровськ.

Згідно системи автоматизованого співставлення на рівні Міністерства доходів і зборів України АІС «Податковий Блок» встановлено розбіжність між даними податкових зобов'язань TOB «ПРАУС» та податкового кредиту TOB «РУМ ЛТД» за квітень 2014 року на загальну ПДВ - 3195619,83грн.

В ході проведення перевірки посадовими особами TOB «РУМ ЛТД» до перевірки не надано видаткових накладних виписаних TOB «ПРАУС» на адресу TOB «РУМ ЛТД» за квітень 2014 року.

При проведенні перевірки посадовими особами TOB «РУМ ЛТД» надано реєстр товарно-транспортних накладних за квітень 2014 року, відповідно до якого, як і у випадку з TOB «ТАЛИС ПЛЮС», встановлено лише факт перевезення нафтопродуктів з нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» у Хмельницькій області на адресу АЗС що перебувають у оренді TOB «Рум ЛТД». Факт перевезення нафтопродуктів від продавця ТОВ «ПРАУС» з м. Дніпропетровськ до нафтобаз у Хмельницькій області не встановлено.

Між TOB «РУМ ЛТД» та TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС» укладено Договори поставки нафтопродуктів №01/88-НП від 01.05.2014, №01/35-НП від 01.05.2014.

Відповідно до податкових накладних від 31.05.14 за №№ 97, 266 TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС» поставлено на адресу TOB «РУМ ЛТД» паливо-мастильні матеріали на загальну суму 32281943,85 грн., в т.ч. ПДВ 5380323,98 грн. До складу податкового кредиту травня 2014 року віднесений ПДВ у відповідній сумі.

Згідно системи автоматизованого співставлення на рівні Міністерства доходів і зборів України АІС «Податковий Блок» встановлено розбіжність між даними податкових зобов'язань TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС» та податкового кредиту TOB «РУМ ЛТД» за травень 2014 р. на загальну суму ПДВ - 5380323,98 грн.

В ході проведення перевірки посадовими особами TOB «РУМ ЛТД» до перевірки не надано видаткових накладних виписаних TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС» на адресу TOB «РУМ ЛТД» за травень 2014 року. До перевірки надано приймально-здавальні акти нафтопродуктів від 31.05.2014 № 000130 про прийняття палива дизельного на суму 15905021,14 грн. та №00095 про прийняття бензину автомобільного підвищеної якості. Вказані акти складені у м.Дніпропетровськ.

У даному випадку позивачем також не надано підтверджуючих транспортних документів, що засвідчили б факт перевезення/переміщення товару з одного регіону України в інший.

Згідно АІС «Податковий блок» на рівні Міністерства Доходів та зборів України» відомості щодо здійснення господарських операцій між TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС» та ПАТ «Укртатнафта» за травень 2014 року відсутні, тобто неможливо підтвердити факт придбання ТМЦ TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС» у ПАТ «Укртатнафта».

Щодо взаємовідносин TOB «РУМ ЛТД» та TOB «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ» суд зазначає наступне.

На поставку газу вуглеводневого скрапленого TOB «РУМ ЛТД» укладено типові договори купівлі - продажу з TOB «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ» № 30/14-П від 27.03.14, № 60/14-П від 11.04.14, № 83/14-П від 15.04.14, № 115/14-П від 22.04.14. За умовами договорів якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 4047-2001 і повинна бути підтверджена паспортом якості виробника. Продавець на вимогу покупця повинен надати документи про походження товару, копію сертифікату відповідності на товар.

Згідно наданих до перевірки сертифікатів відповідності №№0229470-13, 0229460-13, 0229463-13 газ скраплений вироблявся на виробничих потужностях ПАТ «Укрнафта». Проте, згідно до баз даних ДФС України у переліку постачальників TOB «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ» відсутній виробник ПАТ «Укрнафта», таким чином відповідач дійшов висновку, що даний постачальник є одними із посередників у ланці постачання газу скрапленого на адресу TOB «РУМ ЛТД».

З метою підтвердження факту поставок у квітні-травні 2014 року TOB «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ» газу вуглеводневого скрапленого марки СПБТ вартістю 8200135,43 грн., в т.ч. ПДВ 1366689,30 грн. до перевірки надані податкові та товарно-транспортні накладні.

Аналізом, наданих до перевірки товарно-транспортних накладних встановлено, що вантажовідправником газу скрапленого є ПАТ «Укрнафта», пункт навантаження м. Кременчук, Долинський ГПЗ та Одеський ГПЗ замовник та вантажоодержувач TOB «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ», пункти розвантаження АЗС TOB «РУМ ЛТД». Таким чином, дані товарно-транспортні накладні не підтверджують перевезення ТМЦ від TOB «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ» до TOB «РУМ ЛТД». Із вказаних документів вбачається перевезення газу від ПАТ «Укрнафта» до АЗС TOB «РУМ ЛТД».

Відповідно до договорів поставки встановлено: «приймання-передача товару здійснюється відповідно до інструкції, затвердженої наказом Міністерства палива та «энергетики України від 03.08.2002р. № 332, зареєстрованої в МЮ України 24.04.2003р. №331/7652.

Відповідно до п. 5.2.2 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.08.2002 № 332, зареєстрованої в Мін'юсті України 24.04.2003 №331/7652, приймання скрапленого вуглеводного газу, що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (типова форма № 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля») та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов'язковим складанням акту приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою № 3-ГС (додаток 3).

В ході перевірки посадовими особами не надано видаткових накладних виписаних ТОВ «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ» на адресу TOB «РУМ ЛТД» за квітень, червень 2014 року. У наданих до перевірки видаткових накладних за травень 2014 р. не вказано реквізити довіреностей виписаних ТОВ «РУМ ЛТД» на отримання ТМЦ від ТОВ «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ».

До перевірки посадовими особами надано журнал реєстрації довіреностей за квітень-червень 2014р., відповідно до якого не зареєстровано довіреності, виписані TOB «РУМ ЛТД» па отримання ТМЦ від ТОВ «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ». Таким чином, перевіркою не можливо підтвердити факт виписки довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ».

З огляду на досліджені обставини суд дійшов висновку, що позивачем як у ході проведення перевірки, так і у судовому засіданні не надано ряд документів, зокрема видаткових накладних, товаро-транспортних накладних, подорожніх листів, сертифікати якості, тощо, які б свідчили про реальність здійснюваних господарських правовідносин між ТОВ «РУМ ЛТД» та TOB «ПРАУС», TOB «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ», TOB «ТАЛИС ПЛЮС», TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС» з придбання бензину, дизпалива та газу скрапленого.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 встановлено вимоги до первинних документі, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою: підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства під час здійснення господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту положень ст.44 ПК України вбачається, що наслідки за даними податкового обліку створює лише фактично здійснена господарська операція, а не задекларована за даними бухгалтерського та податкового обліків.

У п. 3 Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначається, що «при встановленні зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання».

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до п. 198.3 ст.198 цього ж Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи із системного аналізу наведених вище законодавчих норм, наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту по операціях, що фактично не здійснювались у межах господарської діяльності підприємства.

Суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що постачальники - TOВ «ПРАУС», TOB «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ», TOB «ТАЛИС ПЛЮС», TOB «БАРИЛИТ ПЛЮС», були завідомо включені позивачем в «ланцюг» постачання виключно з метою збільшення вартості нафтопродуктів на етапах постачання. Відпускна ціна заводу виробника, є значно нижчою, ніж у підприємств, в яких задокументовано придбання нафтопродуктів за аналогічний період. TOB «РУМ ЛТД» володіло інформацією про фактичного виробника нафтопродуктів ПАТ «Укртатнафта» та скрапленого газу TOB ВТФ «Авіас» та ціни у виробників. Вказане підтверджується тим, що TOB «РУМ ЛТД» придбавало нафтопродукти у виробників в травні 2014 року, а саме: TOB ВТФ «Авіас» (бензин) та у ПАТ «Укртатнафта» (дизельне паливо).

Ні при проведенні перевірки податковими органами, ні у судовому засіданні не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Таким чином, TOB «РУМ ЛТД», застосовуючи складний механізм поставки продукції, використовуючи проміжні підприємства, з метою завищення валових витрат та завищення податкового кредиту від виробника, здійснюючи господарську діяльність в такому складному сегменті ринку як нафтовий бізнес, будучи обізнаним про незначну кількість підприємств, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами, свідомо вчиняло дії по завищенню вартості нафтопродуктів, сплачуючи податкові зобов'язання з торгової націнки в кінцевому споживанні, без сплати податків та зборів до Державного бюджету України. Суд вважає, що позивачем не доведено та не обґрунтовано доцільність здійснення господарських операцій з досліджуваними у даній справі контрагентами-суб'єктами господарювання.

У відповідності до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому ст.86 цього ж Кодексу встановлює, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Хмельницькому у судовому засіданні повною мірою доведено обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000311501/2235 від 09.09.2014, яким позивачеві донараховано податку на додану вартість, в сумі 22 642 240 грн., у тому числі: 15 094 827 грн. основного платежу та 7 547 413 грн. штрафних санкцій. За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 71, 72, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю "РУМ ЛТД" в задоволенні позову - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2014 року о 17:30

Суддя М.Є. Ніколайчук"Згідно з оригіналом" Суддя М.Є. Ніколайчук