Постанова № 41988370, 11.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11169/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕЛІТАЖ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕЛІТАЖ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕЛІТАЖ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва та просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Гранделітаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Фірма «Асія», ТОВ «Альта Ком», ТОВ «Каліон», ТОВ «Капексбуд», ТОВ «Альтаїр Компані» за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 та щодо внесення висновку про недійсність господарських договорів та інших господарських документів до Акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гранделітаж» від 19.02.2014 №576/22-08/37078879, скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014 №0003702213 та №0003692213.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гранделітаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за

взаємовідносинами з ТОВ «Фірма «Асія», ТОВ «Альта Ком», ТОВ «Каліон», ТОВ «Капексбуд», ТОВ «Альтаїр Компані» за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено Акт №576/22-08/37078879 від 19.02.2014.

З акту перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем норм: п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та заниження позивачем суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, в розмірі 446 426 грн.; п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на прибуток у розмірі 1 155 699 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014: №0003692213, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 444 623 грн. (за основним платежем 1 155 699 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 288 924 грн.), №0003702213, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 669 638 грн. (за основним платежем 446 426 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 223 212 грн.).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при проведенні перевірки та прийнятті оскаржених податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно із п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з визначених цим пунктом обставин, зокрема, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 78.2 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

З матеріалів справи вбачається, що перевірку позивача проведено на виконання постанови СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Мін доходів у м. Києві від 12.12.2013, тобто за наявності підстав визначених п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновком суду першої істанції про відсутність підстав до задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Гранделітаж».

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправними дій податкового органу щодо внесення висновку про недійсність господарських договорів та інших господарських документів до Акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гранделітаж» від 19.02.2014 №576/22-08/37078879, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про їх необґрунтованість, з огляду на таке:

Відповідно до п.п. 86.1, 86.4 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань

дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень вказаного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні або інші документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів з посиланням на відповідні норми чинного законодавства.

Зокрема, згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Акт є носієм доказової інформації щодо підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також щодо підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, тобто є податковою інформацією, у разі використання якої, можуть виникнути правові наслідки. Однак оцінка акту (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо їх складання) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, або у випадку можливого використання такого акту як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Висновки ж, викладені Акті перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу, і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року по справі № 21-237а13 .

В даному випадку належним способом захисту порушеного права є оскарження рішення прийнятого на підставі висновків перевірки, оскільки саме рішення безпосередньо впливає на права, інтереси та обов'язки платника податків.

Аналізуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з наступними контрагентами:

1) ТОВ «Фірма АСІЯ» відповідно до договорів субпідряду: від 23.07.2012 №23-07/12, від 01.11.2012 №01/11/12, від 01.11.2012 №01/12/12;

2) ТОВ «Альта-ком» відповідно до договорів субпідряду від 24.07.2012 №24-07/12, від 01.11.2012 №2/11/12;

3) ТОВ «Каліон» відповідно до договорів субпідряду від 06.11.2013 №06-11/12, від 06.02.2013 №06-02/13, від 01.04.2013 №01-04/13, від 03.06.2013 №03-06/13;

4) ТОВ «Капексбуд» відповідно до договору поставки від 10.04.2013 №10-04/13;

5) ТОВ «Альтаїр Компані» відповідно до договорів субпідряду від 01.07.2013 №01-07/13, від 01.08.2013 №01-08/13.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем

України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Частиною 2 ст.14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що судові рішення в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для врахування і в інших справах, що розглядаються судами за участю тих самих сторін, тобто преюдиційними. Після набрання судовим рішенням законної сили сторони не можуть оспорювати встановлені судом обставини.

Так, факт здійснення позивачем господарської діяльності з контрагентами ТОВ «Каліон», ТОВ «Капексбуд», ТОВ «Альтаір Компані» на підставі вищеозначених договорів за період з 01 січня 2011 року по 01 вересня 2013 року вже був предметом судового розгляду в межах адміністративної справи №826/6054/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕЛІТАЖ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та рішення, скасування результатів перевірки та податкового повідомлення-рішення.

Поставою кружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року вказано постанову скасовано та ухвалено нову, якою скасувано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18 квітня 2014 року №0005902213.

Вищеозначеною постановою Київського апеляційного адміністративного суду було встановлено реальність спірних господарських операцій та правомірність форування ТОВ «ГРАНДЕЛІТАЖ» валових витрат та податкового кредиту за такими операціями за період з 01 січня 2011 року по 01 вересня 2013 року.

В ході апеляційного перегляду даної адміністративної справи представник позивача пояснив, що з 01.09.2013 по по 31.12.2013 товариство не мало господарських взаємовідносин з ТОВ «Каліон», ТОВ «Капексбуд», ТОВ «Альтаір Компані» .

Враховуючи вищевикладені норми, зокрема і те, що судове рішення по справі №826/6054/14 набрало законної сили та має преюдиційне значення в даній справі, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 №0003692213 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 858 461,40 грн. за основним платежем та 214 615,35 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) за операціями з ТОВ «Каліон», ТОВ «Капексбуд», ТОВ «Альтаір Компані».

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог та безпідставність формування позивачем спірних сум податкових вигод за господарськими операціями з ТОВ «Альта - ком» та ТОВ «Фірма «Асія» за період, що перевірявся, з огляду на таке.

Так, вироком Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/19615/13-к від 02 вересня 2013 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.27 ч.5, ст.205 ч.1 Кримінального кодексу України, а саме: в пособництві у вчиненні фіктивного підприємництва, тобто надання засобів чи знарядь для створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконною діяльності. Крім того, зазначеним вироком встановлено, зокрема, за результатами незаконної діяльності ТОВ «Альта - ком» незаконної діяльності, не встановлені слідством особи уникли від контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, всі первинні бухгалтерські документи за спірними господарськими операціями з ТОВ «Альта - ком» підписані саме ОСОБА_3, з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за вказаними господарськими операціями лише оформлювались окремі первинні бухгалтерські документи, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Щодо взаємовідносин позивача з TOB «Фірма АСІА», за період, що перевірявся та правомірності формування податкового кредиту та валових витрат за такими операціями, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Гранделітаж» (Генпідрядник) та TOB «Фірма АСІА» (Субпідрядник), було уклаладено Договір субпідряду №23-07/12 від 23.07.2012, відповідно до якого Генпідрядник доручає і оплачує, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання з виконання будівельно-монтажних робіт із матеріалів Генпідрядника з будівництва «під ключ» секції Г-8 на об'єкті: «Будівництво третьої черги мікрорайону житлових будинків і громадських будівель м. Вишневе по вул. Л.Українки, Києво-Свтошинського району, Київської області».

Аналогічний договір субпідряду між сторонами також був укладений 01.11.2012 за №01/11/12 щодо виконання дівельно-монтажних робіт із матеріалів Генпідрядника з будівництва «під ключ» секції Г-8, 9, Г-10, Е-11 на об'єкті: «Будівництво третьої черги мікрорайону житлових будинків і громадських будівель м. Вишневе по вул. Л.Українки, Києво-Святошинського району, Київської області».

Також, між TOB «Гранделітаж» (Генпідрядник) та TOB «Фірма АСІА» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №01/12/12 від 01.11.2012 про виконання своїми силами комплексу будівельно-монтажних робіт з фарбування фасаду на об'єкті: Житловий динок по вул. Чкалова, 4в, м. Буча Київської обл.

Всі первинні бухгалтерські документи за спірними Договорами підписані з боку ТОВ «Гранделіта» директором в особі Вітовського Олега Ігоровича, з боку ТОВ «Фірма Асія», - директором в особі ОСОБА_5.

Разом з тим, податкрвим органом було отримано постанову слідчого першого відділу кримінальних розслідувань ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з доданими матеріалами кримінального провадження, з яких вбачається, що допитаний у кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомив, що директором TOB «Фірма «АСІА» він не є, жодних документів від імені ТОВ «Фірма «АСІА» не підписував, підприємство не реєстрував. Повноважень від імені директора не здійснював, доручень не виписував, нікого на посаду не призначав, банківські рахунки рахунки від імені службових осіб TOB «Фірма «АСІА» не відкривав та на це нікого не уповноважував.

Також, згідно довідки головного лікаря КЗ 1 ОСЛ м. Ромни, від 17.04.13 ОСОБА_5, 1972 року народження, мешканець м. Ромни, перебуває під наглядом лікаря-психіатра з 13.05.1982 із ДЗ «Легка розумова відсталість».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що, співпрацюючи протягом тривалого часу з посадовими особами ТОВ «Фірма «Асія», позивач не міг не знати про «фіктивний» характер діяльності такого підприємства, а тому на переконання колегії суддів, необґрунтовано та за відсутності законних підстав сформував валові витрати та податковий кредит за такими операціями.

Таким чином, в ході перегляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, та, як наслідок, доводів апеляційної скарги.

В зв'язку із зазначеним суд апеляційної інстанції у судовому засіданні, що відбулося 13.11.2014 року, витребував від представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва розрахунок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за періодами та контрагентами. Однак ухвала суду не виконана, вказаний розрахунок суду наданий не був, в судове засідання, призначене на 11.12.2014, представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що суд не наділений повноваженнями щодо порядку застосування фінансової відповідальності, визначення розміру штрафних санкцій до платника податків, а також не має права і повноважень самостійно, на власний розсуд, поділити суми застосованих санкцій, то, встановивши часткову протиправність податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 №0003702213, зобов'язаний поновити порушене право позивача , скасуваши зазначене вище податкове повідомлення-рішення повністю.

Отже, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2014 року підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 №0003692213 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 858 461,40 грн. за основним платежем та 214 615,35 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) та податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 №0003702213, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕЛІТАЖ» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 №0003692213 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕЛІТАЖ» грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 858 461,40 грн. за основним платежем та 214 615,35 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) та податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 №0003702213.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 №0003692213 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕЛІТАЖ» грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 858 461,40 грн. за основним платежем та 214 615,35 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) та податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 №0003702213.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.