Постанова № 41988240, 17.12.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4108/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтович І.І.,

при секретарі: Сердюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Алексєєвої Н.С.,

представника відповідача - Белінської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона № 132"

до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона № 132" (далі - позивач) з позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2014 р. №0000942200, №0000972200, від 17.09.2014 р. №0001142200, №0001152200.

Представник позивача в судовому позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та зазначив, що 22.07.2014 р. Цюрупинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000942200, яким ПАТ "МПК№132" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 6250,00 грн., з яких 5000,00 грн. за основним платежем та 1250,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, №0000972200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5938,00 грн., основний платіж - 4750,00 грн. штрафні (фінансові) санкції -1188,00 грн. Зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акту перевірки Цюрупинської ОДПІ від 08.07.2014 р. №293/22/01036471 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "ПМК №132" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "А-Буд" за січень 2013 р. Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями ПАТ "ПМУ №132" було подано первинну скаргу до Гловного управління Міндоходів у Херсонській області. Відповідно до рішення ГУ Міндоходів у Херсонській області від 28.08.2014 р. №5357/10/21-22-10-06-06 про результати розгляду первинної скарги, скарга ПАТ "ПМК №132" була залишена без задоволення, та було збільшено розмір штрафних санкцій. У зв'язку цим 17.09.2014 р. Цюрупинською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення - рішення №0001142200 (збільшено штрафну санкцію з податку на прибуток в сумі 1188,00 грн.), №0001152200 (збільшено штрафну санкцію з податку на додану вартість в сумі 1250,00 грн). За твердженням податкового органу укладені між позивачем і даним підприємством правочини містять ознаки фіктивності, а господарські операції є безтоварними. Також, документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із даними контрагентами. Просить позовні вимоги задовольнити та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.07.2014 р. №0000942200, №0000972200, від 17.09.2014 р. №0001142200, №0001152200.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених в письмових заперечення на адміністративний позов. Зазначив, що у період з 01.07.2014 р. по 03.07.2014 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Пересувна механізована колона №132" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "А-Буд" за січень 2013 р. За результатами перевірки податковим органом складено акт від 08.07.2014 р. №293/22/01036477. Висновками акту встановлені порушення п.п.138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 р. на суму 4750,00 грн.; також, встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5000,00 грн. На підставі даного акту, Цюрупинською ОДПІ винесені оскаржувані податкові повідомлення -рішення. Зазначив, що між позивачем та ТОВ "А Буд" було укладено договір поставки брусу обрізного в кількості 37,5 куб.м., поте до перевірки первинних документів, що підтверджують транспортування товару від продавця до покупця та первинних документів, що відображають факт оприбуткування придбаного товару на підприємстві, а також договору - не надано. Вважає, що позивачем не доведено реальність отримання ТМЦ від ТОВ "А Буд". Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

У період з 01.07.2014 р. по 03.07.2014 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Пересувна механізована колона №132" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "А-Буд" за січень 2013 р.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 08.07.2014 р. №293/22/01036477.

З вищенаведеного акта вбачається, що перевіркою встановлено порушення порушення п.п.138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI(із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 р. на суму 4750,00 грн.

Також, встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу Українивід 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5000,00 грн., у тому числі за січень 2013 р. - 5000,00 грн.

З наведеного акта вбачається, що таких висновків податковий орган дійшов з наступних обставин.

В ході проведення перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських взаємовідносин між ПАТ "Пересувна механізована колона №132" та ТОВ "А - Буд".

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товару (брусу обрізного) від постачальника ТОВ "А - Буд".

Усі операції по ланцюгу з придбання товару (брусу обрізного) від ТОВ "А - Буд" не спричиняють реального настання правових наслідків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковим органом встановлено відсутність у контрагента позивача технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність за податковою адресою, первинні документи, оформлені контрагентом не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання вигоди покупцеві, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій. Складені акти виконаних робіт носять ознаки фіктивності, бо мають суперечливі дані щодо кількості зайнятих на роботах працівників, відомості про розмір заробітної плати в актах суперечать звітності ТОВ "А - Буд".

Враховуючи вищевикладене, господарські взаємовідносини між ПАТ "Пересувна механізована колона №132" та ТОВ "А - Буд" у січні 2013 р. не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі акта перевірки позивача відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000942200, яким ПАТ "МПК№132" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 6250,00 грн., з яких 5000,00 грн. за основним платежем та 1250,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Також, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000972200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5938,00 грн., основний платіж - 4750,00 грн. штрафні (фінансові) санкції -1188,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями ПАТ "ПМУ №132" було подано скаргу до Гловного управління Міндоходів у Херсонській області. Відповідно до рішення ГУ Міндоходів у Херсонській області від 28.08.2014 р. №5357/10/21-22-10-06-06 про результати розгляду первинної скарги, скарга ПАТ "ПМК №132" була залишена без задоволення, та було збільшено розмір штрафних санкцій. 17.09.2014 р. Цюрупинською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення - рішення №0001142200 (збільшено штрафну санкцію з податку на прибуток в сумі 1188,00 грн.), №0001152200 (збільшено штрафну санкцію з податку на додану вартість в сумі 1250,00 грн).

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як зазначалось судом, рішення про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток прийнято податковим органом у зв'язку з формуванням податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "А-Буд", які податковий орган вважає не реальними. Крім того, податковий орган вказує на те, що господарські операції з ТОВ "А-Буд" не спричиняють реального настання правових наслідків та є безтоварними.

Суд вважає, що установленим обставинам справи належить надавати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності.

Суд ураховує, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Надаючи оцінку наявним у справі доказам суд виходить з того, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

При цьому суд вважає, що в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд бере до уваги, що обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України). Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.

Однак, вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту реальності господарської операції, за результатом здійснення якої податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона №132" зареєстровано Голопристанським районним управлінням юстиції Херсонської області 20.11.1995 р. №14881200000000407.

Перебуває на обліку в Цюрупинській ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області з 20.11.1995 р. №141.

Відповідно до Витягу ДП "Інформаційно - ресурсний центр", види діяльності ПАТ "Пересувна механізована колона №132" за КВЕД є: виробництво дерев'яної тари; виготовлення виробів із бетону для будівництва; виробництво бетонних розчинів, готових для використання; знесення; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиоцінування (основний); інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; вантажний автомобільний транспорт; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво доріг і автострад.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2012 року між ТОВ «А БУД» (продавець) та ПАТ «ПМК №132» (покупець) було укладений договір купівлі-продажу №29/12.

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити товар згідно Специфікацій до даного Договору.

Специфікацією № 2 до Договору було визначено, що ТОВ «А - БУД» передає, а ПАТ «ПМК № 132» приймає брус обрізний в кількості 37,5 куб.м за ціною 800,грн. за 1 куб.м на суму 30 000,00грн.

Відповідно до п.2.2 Договору Товар поставляється Продавцем на склад Покупця, який розташований у м. Гола Пристань по вул. 1 Травня, буд.302.

29 січня 2013 року ТОВ «А - БУД» було поставлено ПАТ «ПМК №132» брус обрізний в кількості 37,5 куб.м за ціною 800,грн. за 1 куб.м на суму 30 000,00грн. ( податкова накладна від 29.01.2013 року № 4, видаткова накладна від 29.01.2013 року № 3, рахунок на сплату № 11 від 29.01.2013 року, випискою з банківського рахунку від 31 січня 2013 року, матеріали звітів, акти переробки матеріалів.).

Суд зазначає, що підставою для встановлення позивачу вищезазначених порушень, слугував також акт перевірки ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.02.2014 р. №137/26-54-22-2-36567362 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "А- Буд" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.". Відповідно до висновків даного акту встановлено факти, які свідчать про відсутність ознак реального здійснення фінансово - господарської діяльності, а саме: підприємство за його податковою адресою не знайдено, директора та службових осіб опитати не було можливо, у зв'язку із їх відсутністю за податковою адресою ТОВ "А-Буд", виробничі потужності відсутні, що підтверджується звітністю по податок на прибуток, працюючих в товаристві обліковувалось три особи, за звітністю форми 1ДФ за І квартал 2013 р. кількість штатних працівників склала 2 особи. за цивільно - правовими договорами чисельність працюючих 0.

Суд звертає увагу на те, що у січні - лютому 2013 року ТОВ "А-Буд" мало єдиного постачальника - ТОВ "Сімба - Дніпро", яке займалося закупкою збутом цитрусових фруктів, відповідно не пов'язано з реалізацією товару - брус обрізний в кількості 37,5 куб.м.

Крім того, із рішення господарського суду Івано - Франківської області від 08.04.2014 р. по справі №909/190/14 вбачається, що задоволено позов прокурора про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів Управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано -Франківської міської ради, оформленого протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів від 21.10.2013 р. щодо вибору переможця - ТОВ "А-Бут" на закупівлю робіт з будівництва дитячого садка в с. Микитині Івано -Франківської міської ради та визнання недійсним договору підряду на виконання робіт по будівництву даного об'єкту, так як Прокуратурою м. Івано - Франківська виявлено факт порушення вимог чинного законодавства при проведенні Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету міської ради, як замовником, закупівлі робіт з будівництва дитячого садка. В судовому рішенні зазначено, що пропозиція конкурсних торгів переможця процедури ТОВ "А-Буд" не відповідає вимогам технічної документації конкурсних торгів, а саме: в наданій довідці ТОВ "А - БУД" про наявність власної (орендованої) матеріально - технічної бази, машин та механізмів та в договорі про надання послуг спецтехнікою відсутня належна інформація щодо наявності необхідних для виконання робіт машин та механізмів з вказівкою найменування вантажопідйомності та інше.

Таким чином, суд вважає, що у ТОВ «А - Буд» були відсутні технічні можливості та трудові ресурси для здійснення господарської операції з позивачем.

З огляду на викладене, суд вважає підтвердженим висновок податкового органу про те, що фактичного здійснення господарської операції не могло відбутися, відтак відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, збільшення відповідачем податкових зобов'язань є правомірним і відповідає вимогам чинного законодавства.

Відносно твердження позивача щодо наявності у підприємства видаткових і податкових накладних, які є підставою для формування податкового кредиту, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг і потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної видаткової і податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Суд враховує, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на дані бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Оцінюючи докази у їх взаємозв'язку, а також зважаючи на викладені обставини відсутності дійсного економічного змісту в договорах, укладених між позивачем і ТОВ "А - Буд", суд дійшов висновку, що внаслідок укладення даних договорів позивач отримав очевидну податкову вигоду.

У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому задоволенню не підлягають.

Законом України від 19.09.2013 року 590-VІІ внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, зокрема і до Закону України "Про судовий збір". Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Оскільки, позивачем при подачі позовної заяви сплачено 182, 70 грн. судового збору, а спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, і доказів понесення ним інших витрат пов'язаних з розглядом справи суду не надано, то з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору 1644, 30 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона № 132" ( код ЄДРПОУ 01036477) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1644,30 грн. (Одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 грудня 2014 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3