Постанова № 41988205, 10.11.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року Справа №П/811/3655/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Діброва-ЛВГ»

до відповідача: Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Приватне підприємство «Діброва-ЛВГ» звернулося з позовом до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001472200 від 02.10.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 175 219,50 грн., у тому числі 116 813,00 грн. основного платежу та 58 406,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Агротрейдсіті», яке на період здійснення господарських операцій було зареєстроване платником ПДВ. Позивач наголошує на тому, що реальність вчинення господарських операцій з ТОВ «Агротрейдсіті» підтверджується тим, що надані послуги використані виключно в господарських цілях, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу і рухом активів. Також позивач зазначає, що ним правомірно укладено договір на виконання послуг, який не визнано недійсним у судовому порядку, а висновки акту перевірки порушують принцип персональної відповідальності.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій на суму податкового кредиту між ПП «Діброва-ЛВГ» та ТОВ «Агротрейдсіті» з огляду на неможливість реального здійснення платниклм податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

У судовому засіданні 10 листопада 2014 року представником позивача подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, яке письмово погоджене представником відповідача (а.с.170).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 10.11.2014 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.171), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 08.09.2014 р. по 12.09.2014 р. посадовими особами Гайворонської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі направлень №105, №106 від 08.09.2014 р. (а.с.150, 151) та відповідно до наказу №474 від 05.03.2014 р. (а.с.149) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Діброва-ЛВГ» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Агротрейдсіті», їх реальності та повноти відображення в обліку за січень - лютий 2014 року, за результатами якої складено акт №17/22-00/38401385 від 19.09.2014 р., висновками якого є порушення ПП «Діброва-ЛВГ», на думку відповідача, абз.«а» п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму податкового кредиту за період 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р. у сумі 116 813,00 грн. (а.с.12-30).

На підставі акта перевірки Гайворонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001472200 від 02.10.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 175 219,50 грн., у тому числі 116 813,00 грн. основного платежу та 58 406,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.11).

Як встановлено судом, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податковим органом визначено ПП «Діброва-ЛВГ» грошові зобов'язання у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Агротрейдсіті», які на думку Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що відповідно до договору про надання транспортних послуг №1/11/2013 від 01.11.2013 р. (а.с.55-58) ТОВ «Агротрейдсіті» у січні 2014 року надало ПП «Діброва-ЛВГ» послуги з доставки сільськогосподарської сировини від населення та підприємств у вартість яких включено доставку молока з підсобних господарств населення на приймальні пункти Виконавця, охолодження молока на приймальних пунктах та супутні витрати, на загальну суму 700 875,00 грн., у тому числі ПДВ - 116 812,50 грн., що підтверджується податковими накладними, актами виконаних робіт та спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини, маршрутними листами (а.с.59-82, 116-138, 168, 169). При цьому суму ПДВ 97 286,90 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за січень 2014 року (а.с.88-96), суму ПДВ 19 525,50 грн. - за лютий 2014 року (а.с.102-110).

Оплату вартості наданих послуг здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується виписками по рахунку та платіжними дорученнями (а.с.83-87).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ видом діяльності за КВЕД ПП «Діброва-ЛВГ» є, зокрема, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (а.с.9).

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що ПП «Діброва-ЛВГ» надає послуги з доставки молока до ПАТ «Новоархангельський сирзавод», ТОВ «Інтер Фуд», ПАТ «Христинівський молокозавод» на підтвердження чого до суду надано копії договорів про надання послуг та договору оренди нежитлового приміщення (а.с.158-167).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «Агротрейдсіті» пов'язані з господарською діяльністю ПП «Діброва-ЛВГ».

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому ТОВ «Агротрейдсіті» у перевіряємому періоді. Водночас ТОВ «Агротрейдсіті», на час видачі податкових накладних було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України мало обов'язок виписувати податкові накладні.

Водночас суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Гайворонською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарської операції позивача з ТОВ «Агротрейдсіті». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0001472200 від 02.10.2014 р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Діброва-ЛВГ».

Керуючись ст.ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001472200 від 02 жовтня 2014 року, винесене Гайворонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Приватному підприємству «Діброва-ЛВГ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 175 219,50 грн., у тому числі 116 813,00 грн. основного платежу та 58 406,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Приватному підприємству «Діброва-ЛВГ», код ЄДРПОУ 38401385 (26522, с. Перегонівка Голованівського району Кіровоградської області, вул. Пушкіна, 14) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.М. Момонт