Рішення № 41988091, 16.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/132/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2014 Справа № 908/4238/14

за позовом Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (07442, Київська область, Броварський район, смт. В.Димерка, 51-км Санкт-Петербурзького шосе)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумсіті" (83092, м. Донецьк, вул. 230-ої Стрілецької дивізії, 1А)

про стягнення 154186 грн. 35 коп. основного боргу за договором поставки №22060242920/639 від 01.01.2013 р., 16446 грн. 63 коп. пені, 2283 грн. 45 коп. річних процентів, 14294 грн. 60 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - не з'явився (Шаповалов Р.В., дов. від 02.01.2014 р.- в сдоввому засіданні 19.11.2014 р.)

Відповідача - не з'явився

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 154186 грн. 35 коп. основного боргу за договором поставки №22060242920/639 від 01.01.2013 р., 16446 грн. 63 коп. пені, 2283 грн. 45 коп. річних процентів, 14294 грн. 60 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.10.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 908/4238/14., Розгляд справи, призначений на 19.11.2014 р., відкладався в зв'язку неявкою відповідача.

Рішення постановлено в судовому засіданні 16.12.2014 р.

Позовні вимоги заявлено з наступних підстав: на виконання умов договору поставки № 2606024290/639, укладеного з відповідачем 01.01.2013 р., за період 06.02.2014 р. по 03.03.2014 р. позивач поставив відповідачу товар. Зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 154186 грн. 35 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «Бумсіті» з посиланням на ст.. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 222, 230 - 232 ГК України. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно п. 8.1 договору № 22060242920/639 до стягнення заявлено 16446 грн. 63 коп. пені, нарахованої за період з 21.03.2014 р. по 01.10.2014 р. Також, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 14294 грн. 62 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з квітня 2014 р. по вересень 2014 р., та 2283 грн. 45 коп. річних процентів, нарахованих за період з 21.03.2014 р. по 24.10.2014 р.

В судове засідання 16.12.2014 р. позивач свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 22.10.2014 р. про порушення провадження по справі № 908/4207/14, яка направлялася на адресу відповідача, повернута органом зв'язку з посилання «за зазначеною адресою не проживає». Крім того, ухвала суду від 19.11.2014 р. про відкладення розгляду справи, яка направлялася на адресу голови комісії з припинення ТОВ «Бумсіті» також повернута органом зв'язку з посиланням «вручення неможливе».

Згідно листа УДППЗ «Укрпошта» від 01.12.2014 р. № 04-16-1682 місто Донецьк входить до переліку населених пунктів, до яких не здійснюються поштові відправлення. Шляхом направлення телефонограми суду не вдалося повідомити відповідача про розгляд даної справи, про що складено відповідний акт. Інформацію про час та місце судового засіданні розміщено на сторінці господарського суду Запорізької області на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Таким чином, господарським судом Запорізької області вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 р. (за наступними змінами та доповненнями).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 16.12.2014 року.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Іноземним підприємством "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (позивач у справі, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» (відповідач у справі, покупець) 01.01.2013 р. укладено договір № 2206024290/639, за умовами якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупцеві, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором та додатками до нього, товар в асортименті та за цінами, вказаними у специфікації, яка підписана та скріплена печатками сторін та є невід'ємною частиною договору. Поставка товару на склад покупця здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на умовах DDR склад покупця (відповідно до Інкотермс 2010) з урахуванням положень чинного законодавства України та цього договору.

Порядок розрахунків узгоджено розділом 4 договору, п. 4.2 якого передбачено, що усі розрахунки за цим договором здійснюються винятково в національній валюті України. Оплата партії поставленого товару провадиться на підставі товарно-транспортної накладної, підписаної сторонами в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника чи готівкою у відповідності з лімітами, та порядком, які встановлені чинним законодавством України. Терміни оплати продукції узгоджено сторонами в пункті 12.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей), відповідно до якого для категорія «безалкогольні напої» термін оплати складає 35 днів з дати поставки товару даного виду, для категорії «соки» - 35 днів з дати поставки товару даного виду, для категорії «алкогольні напої» - 60 днів з дати поставки товару даного виду.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 2206024290/639 від 01.01.2013 р. на підставі товарно-транспортних накладних (наявних в матеріалах справи) в період з 03.02.2014 р. по 06.03.2014 р. позивачем поставлено відповідачу товар, який отримано відповідачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб відповідача на зазначених товарно-транспортних накладних.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем зобов'язання щодо повної оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору.

Як вказує позивач, відповідач частково оплатив за отриманий товар. Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором № 2206024290/639 від 01.01.2013 р. складає 154186 грн. 35 коп. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 154186 грн. 35 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 16446 грн. 63 коп., нарахованої за період з 21.03.2014 р. по 01.10.2014 р., позивач обґрунтовує п. 8.1 договору 2206024290/639 від 01.01.2013 р., згідно до якого у випадку порушення покупцем строків оплати відповідно до п. 4.4.1 договору він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення боргу, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок заявленої до стягнення пені, здійснений позивачем за кожною накладною з урахуванням терміну оплати, встановленого для певних категорій товару, судом перевірено. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 2283 грн. 45 коп., нарахованих за період з 21.03.2014 р. по 01.10.2014 р., та втрат від інфляції грошових коштів в сумі 14294 грн. 60 коп., нарахованих за період з квітня 2014 р. по вересень 2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 549, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумсіті" (83092, м. Донецьк, вул. 230-ої Стрілецької дивізії, 1А, ЄДРПОУ 33913348) на користь Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (07442, Київська область, Броварський район, смт. В.Димерка, 51-км Санкт-Петербурзького шосе, ЄДРПОУ 21651322) 154186 (сто п'ятдесят чотири тисячі сто вісімдесят шість) грн. 35 коп. основного боргу, 16446 (шістнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 63 коп. пені, 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 45 коп. річних процентів, 14294 (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 60 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3744 (три тисячі сімсот сорок чотири тисячі) грн.. 22 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 22 грудня 2014 року.

Суддя І.А. Попова