Ухвала суду № 41987967, 17.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 р.Справа № 524/5648/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Мельнікової Л.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014р. по справі № 524/5648/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (відповідач) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014 року позовні вимоги задоволено.

Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до вимог ст.ст. 51, 52, 67 ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до вимог ст.ст. 51, 67 ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до вимог ст.ст. 52, 67 ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою у якій вказує, що вирішення справи є правильним, але з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції прийняти постанову, якою змінити постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014 року, скасувавши з мотивувальної та резолютивної частин кінцеву дату (02.08.2014 року) нарахувань та виплат його щомісячних державних пенсій (основної та додаткової), призначених йому довічно.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, як пенсіонерка і їй призначено з 01.03.2010 року щомісячна компенсація за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З матеріалів справи вбачається, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виплачується з 01.01.2014 року в розмірі визначеному з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.

ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області з вимогою щодо здійснення їй з 01 січня 2014 року перерахунку та виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановлених ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до вимог ст.ст. 51, 52, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до листа управління Пенсійного фонду в м. Кременчуці Полтавської області від 26.06.2014 року за вих. № 207/М-07 позивачу відмовлено в задоволенні заяви щодо перерахунку пенсії.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача позивачу в перерахунку та виплаті основної та додаткової пенсій, з посиланням на те, що Кабінет Міністрів України має всі достатні правові підстави врегулювати питання здіснення соціальних виплат та допомоги в межах фінансових ресурсів, передбачених ЗУ "Про Державний бюджет України на 2014 рік", є необґрунтованою та такою, що порушує права, свободи та законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію ( ст. 49 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Частиною 4 ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 3 ст. 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", (у редакції Закону України від 05.10.06 р. N 231-V) встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Верховною Радою України 14.06.2011 року прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19.06.2011 року Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнані такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 1, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, ст.ст. 51, 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011 та 2012, 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вищевказаних вимог, постановами Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.11 року та № 1210 від 23.11.11 року були визначені мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, у період з 23.07.2011 року по 31.12.2013 року розмір основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначався відповідно до вказаних постанов КМУ.

В свою чергу, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено обмежень щодо застосування ст.ст. 51, 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому з 01.01.2014 року діяли положення ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами ІІ групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Щодо вимог позивача про скасування з мотивувальної та резолютивної частин кінцеву дату (02.08.2014 року) нарахувань та виплат його щомісячних державних пенсій (основної та додаткової), призначених йому довічно, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року, який набрав чинності 03.08.2014 року, доповнено Розділ "Прикінцеві положення" ЗУ "Про державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 6-7, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням внесених змін у Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", які набрали чинності 3 серпня 2014 року, починаючи з цієї дати до спірних правовідносин повинні застосовуватись положення Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення".

Таким чином, позивач має право на отримання основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, який встановлено положеннями ст.ст. 51,52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014р. по справі № 524/5648/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Мельнікова Л.В. Пянова Я.В.