Ухвала суду № 41987957, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15916/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РБСА" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РБСА" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкової вимоги № 1295 від 05 листопада 2012 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 140 від 14 листопада 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Податкову вимогу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 05 листопада 2012 року № 1295 скасовано в частині 44911,49 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекціа у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва винесено податкову вимогу № 1295, адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю «РБСА» про сплату податкового боргу з податку на додану вартість на суму 47 708,10 грн.

В подальшому, 14 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва було прийнято рішення № 140 про опис майна у податкову заставу.

Не погоджуючись з вищевказаною вимогою про сплату боргу та рішенням про опис майна у податкову заставу та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "РБСА" подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9065237791 за вересень місяць 2012 року.

Судом встановлено, що у податковій декларації з податку на додану вартість в рядку 20.1. було задекларовано суму 44694 у рахунок зменшення сум податкового боргу з податку на додану вартість.

У зв'язку із самостійним виправленням помилок, позивачем разом із декларацією з податку на додану вартість було подано додаток «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ №9065238036 за лютий місяць 2012 року, оскільки податкові зобов'язання позивача були не донараховані на суму податкової накладної контрагента позивача № 27 від 22 лютого 2012 року, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вищевказаним уточнюючим розрахунком позивачем було донараховано зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 48753 гривень та штрафні санкції в розмірі 2438 гривень.

10 жовтня 2012 року Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача за травень місяць 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 10 жовтня 2012 року № 3215/15-21486550.

Перевіркою встановлено, що сума ПДВ у розмірі 48752,89 грн. (відображена у рядку 10.1 декларації) включена до податкового кредиту на підставі податкової накладної № 27 від 22 лютого 2012 року, отриманої від ТОВ «Люпекс-К», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі Акту камеральної перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008811520 від 01 листопада 2012 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з ПДВ за травень у розмірі 48753,00 грн. та штрафних санкцій 12188,25 грн.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0008811520 від 01 листопада 2012 року було відправлено рекомендованою кореспонденцією 13 листопада 2012 року, однак на час розгляду справи судом першої інстанції не було вручено адресату (позивачеві), а тому є не угодженим.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0008811520 від 01 листопада 2012 року, з огляду на дату свого формування та факт неузгодженості, не могло бути підставою для винесення податкової вимоги від 05 листопада 2012 року №1295.

Так, за результатами камеральної перевірки декларації позивача з податку на додану вартість за вересень місяць 2012 року відповідачем складено Акт № 4158/15-21486550 від 31 жовтня 2012 року.

Зі змісту даного Акту вбачається, що станом на день подачі декларації податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "РБСА" становить 0,00 грн.

Крім того, згідно зворотного боку облікової картки позивача, відповідачем було відображено збільшення нарахованого платником податку податкового зобов'язання за наслідком уточнюючого розрахунку за лютий місяць 2012 року, у зв'язку з чим направлено на його погашення переплату в розмірі 1583,43 грн. та суми платежів згідно платіжного доручення № 235 від 31 жовтня 2012 року у сумі 4465 грн., та нараховано пені 2565,53 грн.

З огляду на те, що відповідачем було враховано самостійно нараховані платником податків суми податкового зобов'язання в розмірі 48753 грн., на яку нарахована пеня та штрафні санкції, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно не враховано у декларації за вересень 2012 року рядок 20.1. з сумою 44694 у зменшення сум податкового боргу з податку на додану вартість.

Таким чином, оскільки самостійно визначене в уточнюючій декларації податкове зобов'язання позивача по спливу 10 днів після граничного терміну подання декларації не було сплачено, однак могло бути погашено за рахунок від'ємного значення різниці поточного звітного періоду.

Враховуючи наявність податкового боргу на дату винесення оскаржуваної податкової вимоги, проте в іншому розмірі, ніж зазначено відповідачем, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 05 листопада 2012 року № 1295 в частині суми 44911,49 грн.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РБСА".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.