Ухвала суду № 41987710, 23.12.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

УХВАЛА

"23" грудня 2014 р. Справа № 927/1847/14

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк",

вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094;

адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49094

Відповідач: Приватне підприємство "Дмитровський овочевопереробний завод",

вул. Пирятинська, 22, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500

про стягнення 22784,12грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: не з’явився,

відповідача: не з’явився.

Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" подано позов до Приватного підприємства "Дмитровський овочевопереробний завод" про стягнення 22784,12грн. боргу, в тому числі 11965,01грн. заборгованості по кредиту, 6354,75грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3064,39грн. пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, 1399,97грн. заборгованості по комісії за користування кредитом згідно договору банківського обслуговування № Б/Н від 25 січня 2013 року.

11 грудня 2014 року через канцелярію суду від представника позивача електронною поштою надійшла заява, в якій представник підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити та розглянути справу без його участі. Суд долучив заяву до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11 грудня 2014 року розгляд справи відкладався.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але позивач та відповідач повноважних представників в судове засідання 23 грудня 2014 року не направили. Заяв, клопотань та витребуваних судом документів, необхідних для розгляду справи по суті, позивач та відповідач не надали. Про причини невиконання вимог суду не повідомили.

Розглянувши подані матеріали, суд встановив:

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, а в силу ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: витребує від сторін документи, відомості, розрахунки, необхідні для вирішення спору.

Ухвалами суду від 02 грудня 2014 року та від 11 грудня 2014 року позивача було зобов’язано надати суду: докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу (а саме: оригінал фіскального чеку); оригінал заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитків печатки - для огляду в судовому засіданні; детальний обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум заборгованості за кредитом, в тому числі простроченої, і заборгованості по процентам за користування кредитом, зазначивши: підстави виникнення зобов’язання, термін, коли мало бути здійснено оплату, дату фактичної оплати, за який період виникла заборгованість по кредиту та відсоткам; розрахунок пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором із зазначенням: дати (число, місяць, рік) виникнення прострочки виконання відповідачем зобов’язань, сум, на які нараховується пеня, періодів нарахування пені.

Позивачем вищевказані докази не були надані суду, про поважність причин неможливості виконання вимог суду не повідомлено, жодних пояснень з приводу витребуваних документів також суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витребувані документи не надані позивачем без поважних причин.

Позовні вимоги повинні бути обґрунтовані певними обставинами, до яких належать, зокрема, обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги.

До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

До обставин, які мають значення для правильного вирішення спору відносять відомості, які підтверджують чи спростовують достовірність відомостей, що включаються в предмет доказування, а отже, дають можливість їх правильно оцінити. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, повинні бути зазначені у позовній заяві. При цьому слід вказати докази, що підтверджують кожну обставину окремо.

Позивач посилається на наявність заборгованості відповідача по кредитному договору в сумі 22784,12грн. Суд неодноразово, як зазначається вище, витребовував у позивача докази які б підтверджували заявлені до стягнення суми.

Відсутність обґрунтованого розрахунку заборгованості, оригіналу заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитків печатки перешкоджає встановленню фактичних обставин справи та вирішенню спору по суті, а саме: суд не може встановити і дослідити підставу виникнення правовідносин між сторонами; встановити строк виконання зобов’язання відповідачем та дослідити питання стану виконання сторонами взятих на себе зобов’язань по договору.

Позивач також не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання 11 грудня 2014 року та 23 грудня 2014 року, як того вимагав суд.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Розгляд справи без участі повноважного представника позивача порушує його права, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, щодо можливості прийняття участі у дослідженні доказів, наданні усних та письмових пояснень господарському суду, наведенні своїх доводів і міркувань з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, запереченні проти клопотань і доводів відповідача по справі.

Відповідно до ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

В силу ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не з’явлення в судове засідання повноважного представника позивача та не надання ним витребуваних судом додаткових документів перешкоджає встановленню фактичних обставин справи та вирішенню спору по суті.

Пунктом 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Пунктом 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” також передбачено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до частини 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені, зокрема, питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до підпункту 4 ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви без розгляду (крім випадків, якщо така заява залишена без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Оскільки позивач без поважних причин не виконав вимог суду, викладених в ухвалах від 02 грудня 2014 року та від 11 грудня 2014 року, не надав документів, необхідних для розгляду справи по суті, а також повторно не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання 11 грудня 2014 року та 23 грудня 2014 року, як того вимагав суд, а тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 7 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, судовий збір в розмірі 1827,00грн. покладається на позивача.

Відповідно до ч.4 ст.81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 4-7, 22, 43, 44, 49, п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги залишити без розгляду.

Суддя В.В. Моцьор