Рішення № 41987586, 22.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.14р. Справа № 904/8642/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надати письмові пояснення щодо періоду нарахування пені та відсотків з урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема по

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс Україна", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 1396568,90дол.США = 18091087грн.89коп.; заборгованості за відсотками в розмірі 254575,99дол.США = 3297765грн.40коп.; заборгованості з пені в розмірі 231750,93дол.США = 3002090грн.65коп.

Представники:

Від позивача: Малєєва О.М, дов. № 3275-К-Н-О від 02.09.14р.

Від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні від 25.11.2014р. було оголошено перерву до 22.12.2014р. в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс Україна" з позовом про стягнення 1882895,82доларів США, що за даними офіційного сайту Національного банку України станом на 04.11.2014р. становить 24390943грн.95коп., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 1396568,90дол.США = 18091087грн.89коп.; заборгованість за відсотками в розмірі 254575,99дол.США = 3297765грн.40коп.; заборгованість з пені в розмірі 231750,93дол.США = 3002090грн.65коп.

В обґрунтування заявленої позиції позивач посилається на порушення відповідачем умов кредитного договору №А138Д/С від 17.03.2006р.; додаткові угоди №1 від 03.11.2006р., №2 від 06.11.2006р., №3 від 25.12.2007р., №5 від 11.09.2008р., №6 від 28.11.2008р., №7 від 15.12.2008р., №8 від 23.02.2009р., №9 від 19.02.2010р., №б/н від 03.12.2010р., №10 від 21.02.2011р., №11 від 24.01.2012р., №б/н від 20.08.2012р. та №б/н від 21.08.1012р. до кредитного договору №А138Д/С від 17.03.2006р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2014р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 02.12.2014р. та 22.12.2014р.

27.11.2014р. позивач надав письмові пояснення, в яких визначив порядок та період нарахування пені та надав документи для залучення до матеріалів справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранс Україна" 28.11.2014р. надало відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в повному обсязі. Відзив підписаний директором підприємства відповідача. На підтвердження повноважень директора наданий наказ від 29.05.2013р. про призначення на посаду та протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс Україна" від 28.05.2013р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

17.03.2006р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранс Україна" (далі - позичальник) підписаний кредитний договір №А138Д/С (далі - кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору відповідачу був встановлений кредитний ліміт у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 500000,00 доларів США. Строк повернення кредиту за приписами пункту 1.2 договору становив 17.03.2009р.

В подальшому сторони неодноразово збільшували кредитний ліміт та строк повернення кредиту шляхом підписання додаткових угод до кредитного договору №А138Д/С від 17.03.2006р.

Так, додатковою угодою №1 від 03.11.2006р. до кредитного договору №А138Д/С від 17.03.2006р., кредитний ліміт за договором було збільшено до 1000000,00 доларів США, а строк повернення встановлений до 17.03.2009р.; додатковою угодою №3 від 25.12.2007р. сторони збільшили кредитний ліміт до 1980000,00 доларів США, а строк повернення кредиту встановлений до 30.12.2010р.; додатковою угодою №5 від 11.09.2008р. сторони встановили строк повернення кредиту до 30.12.2011р.; додатковою угодою №7 від 15.12.2008р. сторони збільшили кредитний ліміт до 1980000,00 доларів США, а строк повернення кредиту встановлений до 22.02.2010р.; додатковою угодою №9 від 19.02.2010р. сторони встановили строк повернення кредиту до 22.02.2011р.; додатковою угодою №10 від 21.02.2011р. сторони встановили кредитний ліміт в розмірі 1980000,00 доларів США, а строк повернення кредиту встановлений до 22.02.2012р.

Додатковою угодою №б/н від 21.08.2012р. кредитний договір № А138Д/С від 17.03.2006р. було викладено українською мовою в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 договору (в редакції додаткової угоди №б/н від 21.08.2012р.) банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у формі згідно з пунктом А.1 цього договору з лімітом і на цілі, зазначені у пункті А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці пункту 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені цим договором терміни.

Згідно з пунктом А.2 (в редакції додаткової угоди №б/н від 21.08.2012р.) кредитного договору ліміт цього договору складає 1980000,00 доларів США та видається на поповнення оборотних коштів.

За приписами пункту 1.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №б/н від 21.08.2012р.) термін повернення кредиту зазначений в пункті А.3 цього договору. Як вбачається з пункту А.3 кредитного договору термін повернення кредиту згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток №1 цього договору). Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, термін повернення кредиту встановлюється згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток №1)цього договору.

Відповідно до графіку зменшення поточного ліміту, який визначений в додатку №1 від 21.08.2012р. до кредитного договору №А138Д/С від 17.03.2006р., сторони встановили строк повернення кредиту до 22.02.2014р.

Згідно з умовами пункту 1.3 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №б/н від 21.08.2012р.) усі істотні умови кредитування приведені у розділі А - "Істотні умови кредитування".

За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 12% річних. У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк збільшує процентну ставку на 5% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань передбачених п. 2.2.13 цього договору, позивальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 12% річних. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із значенням процентної ставки у розмірі 12% річних і дату початку її нарахування (пункт А.6 кредитного договору).

Пунктом А.7 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого з грошового зобов'язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 12% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця починаючи з 25.06.2013р., якщо інше не передбачене пунктом 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (пункт А.8 кредитного договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору у випадку порушення позичальником будь-якого з зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, цього договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Пунктом 5.4 кредитного договору передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань передбачених п.п. 5.1, 5.2, 5.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане позичальником.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі та надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотранс Україна" кредитний ліміт у розмірі 1980000,00 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку відповідача, копіями платіжних доручень та меморіальним ордером №90224L00GW від 23.02.2009р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранс Україна" не виконано належним чином умов кредитного договору №А138Д/С від 17.03.2006р. Внаслідок цього позивачем нарахована та заявлена до стягнення заборгованість за кредитом в розмірі 1396568,90дол.США = 18091087грн.89коп.; заборгованість за відсотками в розмірі 254575,99дол.США = 3297765грн.40коп.; заборгованість з пені в розмірі 231750,93дол.США = 3002090грн.65коп.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору кредитного договору №А138Д/С від 17.03.2006р. в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за кредитом в розмірі 1396568,90дол.США = 18091087грн.89коп.; заборгованість за відсотками в розмірі 254575,99дол.США = 3297765грн.40коп.; заборгованість з пені в розмірі 231750,93дол.США = 3002090грн.65коп.

З огляду на приписи умов кредитного договору №А138Д/С від 17.03.2006р. (в редакції додаткової угоди №б/н від 21.08.2012р.) строк виконання грошових зобов'язань є таким, що настав.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачами не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 1396568,90дол.США, що становить 18091087грн.89коп. та заборгованості за відсотками в розмірі 254575,99дол.США, що становить 3297765грн.40коп. підтверджені матеріалами справи та не спростовані.

Таким чином, відсутні підстави для ухилення відповідача від виконання обов'язку виконати зобов'язання з оплати заборгованості за кредитом в розмірі 1396568,90дол.США, що становить 18091087грн.89коп. та заборгованості за відсотками в розмірі 254575,99дол.США, що становить 3297765грн.40коп.

Крім того, позивач на підставі пункту 5.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період 26.06.2013р. по 21.10.2014р. в розмірі 231750,93дол.США = 3002090грн.65коп.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 231750,93дол.США = 3002090грн.65коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс Україна" про стягнення 1882895,82доларів США, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 1396568,90дол.США, заборгованість за відсотками в розмірі 254575,99дол.США, заборгованість з пені в розмірі 231750,93дол.США.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс Україна" (код ЄДРПОУ: 34060701; Місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, просп. Праці, буд. 2-т) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ: 14360570; Місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) 1882895,82доларів США з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 1396568,90дол.США, заборгованість за відсотками в розмірі 254575,99дол.США, заборгованість з пені в розмірі 231750,93дол.США та суму сплаченого судового збору в розмірі 73080грн.00коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 22.12.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 23.12.2014р.

Суддя Р.Г. Новікова