Рішення № 41986864, 16.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2014 р. Справа № 914/4086/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Текспрайм Сервіс», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврідей Україна», м. Львів

про: стягнення 23 241,25 грн. заборгованості за Договором поставки № 0406_2013/2 від 04.06.2014 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін: не з’явились

Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 16.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Текспрайм Сервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еврідей Україна” про стягнення 23 241, 25 грн. заборгованості за Договором поставки № 0406_2013/2 від 04.06.2014 року.

Ухвалою суду від 20.11.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.12.2014 року. Ухвалою суду від 02.12.2014 року розгляд справи відкладено на 16.12.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору поставки № 0406_2013/2 від 04.06.2014 року в частині повної оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 12.12.2014 року на адресу суду надійшла довідка вх.№54142/14 на підтвердження відсутності у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також рішення цих органів з такого спору.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву та доказів погашення заборгованості не подав, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

04.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Текспрайм Сервіс» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еврідей Україна» (Покупець) укладено Договір поставки №0406_2013/2 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю Товар, а Покупець зобов’язався приймати й оплачувати Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

На виконання умов Договору 25.10.2013 р. позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 17562,97 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією видаткової накладної №248 від 25.10.2013 р.

У свою чергу відповідач здійснив часткову оплату у сумі 1562,97 грн. згідно виставленого рахунку №293 на суму 17562,97 грн. за поставлений згідно накладної №248 від 25.10.2013 р. товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 16000,00 грн.

29.07.2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити наявну заборгованість протягом семи днів з моменту одержання вимоги, яка залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Окрім суми основного боргу, відповідач просить суд стягнути з відповідача 2544,66 грн. пені, 1600,00 грн. штрафу, 414,25 грн. 3 % річних, 2682,34 грн. інфляційних нарахувань.

Станом на час прийняття рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості не надано, про наявність таких доказів не повідомлено.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов’язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі Договору поставки №0406_2013/2 від 04.06.2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що оплата вартості партії Товару здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з дати виставлення рахунку шляхом перерахування 100 % (сто відсотків) вартості партії Товару на поточний рахунок Постачальника. Допускається відстрочення платежу за домовленістю Сторін, але не більше ніж на 90 (дев’яносто) календарних днів.

Всупереч зазначеному відповідач не оплатив повністю вартість поставленого позивачем товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 16000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 16000,00 грн. основного боргу підлягає до задоволення.

Що стосується заявлених до стягнення штрафних санкцій, то слід зазначити таке.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.4. Договору встановлено, що у випадку порушення строків розрахунків за поставлений Товар, Покупець зобов’язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, розрахованої від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону України розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також в пункті 8.6. Договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати Товару Покупцем на строк, більший ніж 90 календарних днів, Покупець зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 10 % (десять відсотків) від простроченої суми грошових коштів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд встановив, що розрахунок розміру штрафних санкцій здійснено вірно та у відповідності із вимогами законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 2544,66 грн. пені, 1600,00 грн. штрафу, 414,25 грн. 3 % річних, 2682,34 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 625, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 265 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврідей Україна» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, корпус 4; код ЄДРПОУ 37206237) на користь стягувача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Текспрайм Сервіс» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, будинок 13/2Б, офіс 3; код ЄДРПОУ 38570508) 16000,00 грн. основного боргу, 2544,66 грн. пені, 1600,00 грн. штрафу, 414,25 грн. 3 % річних, 2682,34 грн. інфляційних нарахувань та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.12.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А