Постанова № 41986365, 18.12.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/4614/14

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Дрібної Юлії Анатоліївни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради (надалі також позивач) звернулось до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (надалі - ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області), старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Дрібної Юлії Анатоліївни (надалі також державний виконавець) про визнання протиправними дій відповідачів при прийнятті постанови від 07 серпня 2014 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн за невиконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 07 березня 2014 року про зобов'язання позивача в установленому законом порядку і зважаючи на подану ОСОБА_2 заяву, прийняти рішення про надання планувальних обмежень та сервітутів на земельну ділянку по АДРЕСА_1 під збудований гараж НОМЕР_1; скасування постанови від 07 листопада 2014 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області безпідставно винесено оскаржену постанову про накладення на управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради штрафу в розмірі 680 грн за невиконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 07 березня 2014 року у справі №554/14034/13а, оскільки позивачем, як боржником у виконавчому провадженні №44992565, вчинено дії щодо виконання даного судового рішення, а саме: надано стягувачу планувальні обмеження та сервітути на земельну ділянку по АДРЕСА_1, про що завчасно поінформовано державного виконавця. Зазначив, що винесення спірної постанови є наслідком невірного трактування державним виконавцем положень чинного законодавства, адже у позивача відсутні повноваження для надання планувальних обмежень та сервітутів у формі рішення.

Відтак, позивач наголошував на неправомірності дій державного виконавця та протиправності спірної постанови.

Відповідачі позов не визнали. У письмових запереченнях державний виконавець посилався на те, що за змістом резолютивної частини постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 07 березня 2014 року позивач має прийняти рішення про надання ОСОБА_2 планувальних обмежень та сервітутів на земельну ділянку по АДРЕСА_1, а не відповідь у формі листа. Оскільки відомостей про прийняття саме рішення боржником не надано, державний виконавець дійшов висновку про невиконання боржником вимог судового рішення. Окрім того, відповідач зазначав, що листом від 11 вересня 2014 року вих. №01-02-21/1/2190 позивач повідомив гр. ОСОБА_2 про планувальні обмеження на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, а в судовому рішенні мова йде вже про збудований гараж.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Крім того, додатково пояснила, що відповідно до приписів Закону України "Про землеустрій" та Положення про управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради позивач не наділений повноваженнями щодо прийняття нормативних та інших актів у формі рішень, а видача планувальних обмежень не передбачає прийняття відповідного акта саме у формі рішення.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, у запереченні на адміністративний позов вказали на можливість розгляду справи без їх участі.

ОСОБА_2, залучена до участі у справі в якості третьої особи, в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового процесу у повній мірі реалізувати свої процесуальні права та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 07 березня 2014 року у справі №554/14034/13а зобов'язано управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради в установленому законом порядку і зважаючи на подану ОСОБА_2 заяву прийняти рішення про надання планувальних обмежень та сервітутів на земельну ділянку по АДРЕСА_1 під збудований гараж за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 9-11/.

На виконання даного судового рішення Октябрським районним судом м. Полтави 18 вересня 2014 року видано виконавчий лист №554/14034/13-а /а.с. 43/.

Вказаний виконавчий лист ОСОБА_2 07 жовтня 2014 року пред'явлено для виконання до ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області.

Постановою державного виконавця від 08 жовтня 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа та надано боржнику 7-денний строк для самостійного виконання рішення суду /а.с. 42/.

Листом від 17 жовтня 2014 року вих. №01-02-17/2520 управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради повідомило державного виконавця про виконання судового рішення, на підтвердження чого позивач надав копію листа від 11 вересня 2014 року вих. №01-02-21/1/2190, адресованого гр. ОСОБА_2 /а.с. 44-47/.

07 листопада 2014 року державним виконавцем, на підставі статей 11, 89 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення в розмірі 680 грн. /а.с. 48/.

Дану постанову державний виконавець мотивував тим, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 07 березня 2014 року позивача зобов'язано прийняти рішення про надання ОСОБА_2 планувальних обмежень та сервітутів на земельну ділянку по АДРЕСА_1, а не формально відписатись. Окрім того, державний виконавець зазначив, що боржник має прийняти рішення про надання планувальних обмежень та сервітутів стосовно вже збудованого гаража, а не для його будівництва.

Вказану постанову позивач отримав 13 листопада 2014 року /а.с. 21/ та, не погоджуючись з її змістом, 21 листопада 2014 року звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним діям та рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких дій/рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи вчинено (прийнято) їх: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення /частина друга статті 75 Закону України "Про виконавче провадження"/.

Частиною першою статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, підставою для застосування до боржника штрафних санкцій є невиконання останнім судового рішення без поважних на те причин.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 07 березня 2014 року у справі №554/14034/13а позивача зобов'язано в установленому законом порядку і зважаючи на подану ОСОБА_2 заяву прийняти рішення про надання планувальних обмежень та сервітутів на земельну ділянку по АДРЕСА_1 під збудований гараж за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 9-11/.

Суд зазначає, що планувальні обмеження за своєю суттю є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та містять інформацію про наявні обмеження, які діють на відведеній земельній ділянці відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Так, за приписами частини третьої статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, окрім іншого, включають перелік обмежень у використанні земельних ділянок.

Надання інформації про планувальні обмеження стосовно земельних ділянок в межах території м. Полтава Полтавської області відноситься до компетенції позивача, що діє відповідно до Положення про управління з питань містобудування та архітектури, затвердженого рішенням сорок четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 25 вересня 2014 року /а.с. 54-75/.

Матеріалами справи підтверджено, що управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, листом від 11 вересня 2014 року вих. №01-02-21/1/2190, повідомило гр. ОСОБА_2 про планувальні обмеження на земельну ділянку по АДРЕСА_1 /а.с. 16/.

Так, у вказаному листі позивач навів види і типи обмежень, а також, зазначив підстави для їх застосування.

Оскільки ні Земельний кодекс України, ані Закон України "Про землеустрій" не містять вимог щодо обов'язкового надання інформації про планувальні обмеження на земельну ділянку у формі рішення, а Положенням про управління з питань містобудування та архітектури не визначено повноважень останнього щодо прийняття актів у формі рішень, суд погоджується з доводами позивача про те, що надавши стягувачу інформацію у формі листа від 11 вересня 2014 року вих. №01-02-21/1/2190, Управління фактично виконало рішення суду у справі №554/14034/13а.

Суд зазначає, що відомості про відповідні планувальні обмеження на земельну ділянку викладено на офіційному бланку управління з питань містобудування та архітектури, підписано заступником начальника управління, начальником служби містобудівного кадастру Дронь М. та скріплено печаткою управління /а.с. 16/.

Стосовно посилань державного виконавця на ту обставину, що лист від 11 вересня 2014 року вих. №01-02-21/1/2190 містить вказівку про надання планувальних обмежень для будівництва індивідуального гаражу, а не під збудований гараж, як на те вказано в судовому рішенні, суд звертає увагу на те, що дану неточність виправлено листом управління з питань містобудування та архітектури від 12 листопада 2014 року вих. №01-02-21/372 /а.с. 18-19/.

Враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення в розмірі 680 грн державним виконавцем винесено без належного з'ясування фактичних обставин справи.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем таких доказів не надано. Натомість, в ході судового розгляду справи підтверджено факт виконання позивачем судового рішення у визначений державним виконавцем строк.

Водночас, суд звертає увагу на те, що передумовою судового захисту в адміністративному процесі є наявність фактів порушення законних прав та інтересів особи рішенням, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, юридично значимим наслідком дій відповідача в даному випадку є винесення останнім рішення у формі постанови від 07 листопада 2014 року ВП №44992565 про накладення на позивача штрафних санкцій в розмірі 680 грн. Що ж стосується дій державного виконавця щодо винесення зазначеної постанови, такі дії самі по собі жодним чином не порушують законні права та інтереси позивача, а також, не призводять до виникнення у останнього певних обов'язків.

А відтак, у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області та старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Дрібної Ю.А. щодо винесення оскарженої постанови необхідно відмовити.

Разом з цим, зважаючи на доведеність належними та допустимими доказами того факту, що при прийнятті спірного рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області від 07 листопада 2014 року ВП №44992565 про накладення на управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради штрафу за невиконання судового рішення в розмірі 680 грн.

При цьому, зважаючи на те, що спірна постанова державного виконавця є правовим актом індивідуальної дії, а штраф накладено саме на позивача, суд, відповідно до положень частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Дрібної Ю.А. від 07 листопада 2014 року ВП №44992565 "Про накладення штрафу".

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, на користь позивача з Державного бюджету України необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 грн /а.с. 31/.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Дрібної Юлії Анатоліївни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Дрібної Юлії Анатоліївни від 07 листопада 2014 року ВП №44992565 "Про накладення штрафу".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 02498808) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба