Ухвала суду № 41986273, 04.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 рокусправа № 808/6668/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 р. по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0000551702 від 11.03.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на добавлену вартість у розмірі 50 000,00 грн. з них 40 000,00 грн. - за основним платежем та 10 000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 03.11.2014 року надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, в якому в якості поважних причин зазначено про неможливість направити у судове засідання повноважного представника у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем та неможливість самостійно прибути до суду для прийняття участі у розгляді справи, оскільки не обізнаний у справі та не є фахівцем у галузі права, проте доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин позивачем не надано, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку щодо неявки позивача у судове засідання з неповажних причин.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 24.09.2004 року виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серії НОМЕР_3.

У період з 25.01.2013 по 31.01.2013, Бердянською ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість по взаєморозрахунках із ТОВ "Матадор" за період листопад 2011 року, лютий - березень 2012 року, від 07.02.2013 року № 16/1720/НОМЕР_2.

В акті перевірки встановлено порушення, зокрема: п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 40 000,00 грн., у т.ч. за листопад 2011 року у сумі 13333,33 гри., за лютий 2012 року у сумі 13133,67 грн., за березень 2012 року у сумі 13533,00 грн.

На підставі вказаного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000551702 від 11.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на добавлену вартість у розмірі 50 000,00 грн. з них 40 000,00 грн. - за основним платежем та 10 000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки від 07.02.2013 року № 16/1720/НОМЕР_2 позивачем подано первинну та повторну скарги до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та Міністерства доходів і зборів України відповідно, які за результатами розгляду були залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0000551702 від 11.03.2013 року - без змін.

Матеріали справи свідчать, що підставою для зазначеного вище донарахування став висновок податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Матадор», а надані позивачем акти надання-приймання робіт (послуг) не є підтвердженням реального факту виконаних робіт.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано відповідні первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави колегії суддів вважати, що юридичні наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, підтверджені належним чином оформленими документами.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі договорів від 01.08.2011 №01/08, від 01.09.2011 №01/09, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Матадор", ТОВ "Матадор" надало ФОП ОСОБА_1 аудиторські послуги на загальну суму 240000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 40000,00 грн.), а саме на суму 80000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 13333,33 грн.) аудиторські послуги щодо перевірки відображення у обліку нарахування та виплати заробітної плати та відрахувань до фондів, звітності до фондів, взаєморозрахунків із постачальниками та замовниками за період з 01.04.2011 по 30.10.2011 та на суму 160000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 26666,67 грн.) аудиторські послуги щодо перевірки правильності нарахування, сплати, звітності та дотримання законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 30.11.2011.

Розрахунок за вищевказані послуги ФОП ОСОБА_1 було здійснено шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки TOB "Матадор" у загальній сумі 240000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 40000,00 грн.), а саме: у сумі 80000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 13333,33 грн.) на р/р № 26004145134001 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299 платіжним дорученням від 06.12.2011 № 162; у сумі 100000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 16666,67 грн.) на р/р № 26009519000030 ПАТ "КБ "АКСІОМА" МФО 307305 платіжним дорученням від 27.12.2011 № 1684; у сумі 60000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 10000,00 грн.) на р/р № 26009519000030 ПАТ "КБ "АКСІОМА" МФО 307305 платіжним дорученням від 29.12.2011 № 1694.

Суми сплаченого ПДВ були віднесені позивачем до податкового кредиту.

При цьому, на підтвердження здійснення операцій позивачем на запит податкового органу було надано лише акти надання-приймання робіт (послуг), що не заперечується позивачем.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що первинні бухгалтерські документи мають відповідати приписам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, надані позивачем документи (акти надання-приймання робіт (послуг)) не відображають зміст, обсяг та вартість наданих послуг. Як убачається із відповідних актів, які є невід'ємною частиною договору, в них відсутня ціна кожної окремо наданої послуги, надання якої передбачено договором, а зазначена лише загальна вартість усіх виконаних робіт разом. Акти не розкривають змісту наданих послуг, позаяк не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності товариства.

У наданих позивачем актах міститься лише вказівка про виконання робіт відповідно до договору та їх вартість.

Таким чином, надані позивачем акти надання-приймання робіт (послуг) складені з порушенням правил складання первинних документів, установлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, з огляду на відсутність в них змісту та обсягу наданих послуг.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено про обґрунтованість висновку податкового органу, що таке відображення отриманих та наданих послуг не є достатнім доказом, що вони дійсно надавались та були використані у господарській діяльності позивача. Зазначене підтверджується тим, що інші документальні результати отриманих послуг, надані не були.

При цьому, надані позивачем аудиторські висновки до суду не приймаються судом, оскільки вони не були надані податковому органу на момент проведення перевірки.

Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідно до акту ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 21.12.2012 № 7200/224/31820299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України TOB "Матадор" серед видів діяльності ТОВ "Матадор" відсутній вид "надання аудиторських послуг", надання яких відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» можливе лише за наявності відповідної ліцензії.

Тому податковим органом правомірно встановлено, що правочини між TOB "Матадор" та ФОП ОСОБА_1 не пов'язані з господарською діяльністю TOB "Матадор".

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка обставинам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 15.12.2014 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим