Ухвала суду № 41986233, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 2а-757/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Свідерський К.Е., дов. від 06.03.14 р., Мироненко І.М., дов. від 01.10.13 р.

відповідача: - Лисенко О.В., дов. від 26.06.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у справі № 2а-757/10/0870

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2010 р. Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, т.4, а. с.143, 144) просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № 0000840805/1 від 17.11.2009 р. в частині: на загальну суму 4 354 237, 48 грн., з яких за основним платежем на суму 2 183 121,99 грн., за штрафними санкціями на суму 2 171 115,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, наведені в акті перевірки є хибними та безпідставними, а отже формування позивачем податкового зобов'язання та податкового кредиту є правомірним, а визначення податкових зобов'язань з ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення в оскарженій частині - безпідставним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у справі № 2а-757/10/0870 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ №0000840805/1 від 17.11.2009 р. в частині визначення ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 4 111 719,50 грн., у тому числі: у розмірі 2 079 711,05 грн. за основним платежем, у розмірі 2 032 008,45 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано правомірністю дій позивача щодо ведення господарської діяльності та її відображення в податковому обліку. Відмова у задоволенні решти позовних вимог обґрунтована обґрунтованістю висновків податкового органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у справі № 2а-757/10/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог повністю. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не в повному обсягу встановив та дослідив обставини по справі та надав невірну оцінку доводам податкового органу, що призвело до винесення неправомірного рішення по справі.

ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою і правомірною.

Представниками сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримані визначені сторонами правові позиції по суті спірних питань даної справи, надані пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується наступне:

СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів) проведено планову виїзну перевірку ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2007 р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки № 144/08-05-03345716 від 31.08.2009 р. (т.1, а. с.62-194).

17.11.2009 р. на підставі даного акту перевірки СДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000840805/1, яким Товариству донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 505 670 грн., з яких: за основним платежем - 2 284 077 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями - 2 221 593 грн. (т.2, а. с.104).

ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», вважаючи вказане донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість неповністю законним, звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000840805/1 від 17.11.2009 р. у частині: 4 354 237, 48 грн., з яких за основним платежем на суму 2 183 121,99 грн., за штрафними санкціями на суму 2171115,49 грн.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга СДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав:

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З апеляційної скарги вбачається, що податковим органом фактично заперечується правомірність постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, тобто в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000840805/1 від 17.11.2009 р. щодо визначення Товариству суми податкового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 4 111 719,50 грн., у тому числі: у розмірі 2079711,05 грн. за основним платежем, у розмірі 2 032 008,45 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З матеріалів справи вбачається, що до складу вищевказаної загальної суми, на обґрунтованості донарахування якої наполягає скаржник, входять встановлені в акті перевірки від 31.08.2009 р. порушення приписів податкового законодавства, за якими Товариству донараховано основний платіж з податку на додану вартість та, відповідно, штрафні санкції, за такі виявлені податківцями порушення, а саме:

- щодо заниження позивачем суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість шляхом оформлення розрахунків-коригувань на зменшення суми податкових зобов'язань на користь покупців - не платників податку на додану вартість на загальну суму 105 279,81 грн.;

- щодо заниження позивачем суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість при відображенні у податковому обліку вартості відтоків природного газу та послуг з їх транспортування, некомпенсованих притоками газу та послугами їх транспортування на загальну суму 1 965 461,22 грн.;

- щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що містився в складі безоплатно відпущеного меду у розмірі 2 109 грн.;

- щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 17 077,29 грн. по операціях, які не призначені для використання в господарській діяльності Товариства.

Так, стосовно кожного з наведених порушень колегія суддів зазначає наступне:

Щодо заниження Товариством податкових зобов'язань на суму 105 279,81 грн. внаслідок оформлення розрахунків коригування на зменшення суми податкових зобов'язань на користь покупців - неплатників податку на додану вартість

Перевіркою встановлено, що Товариством в порушення п.п.4.5.1, 4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» оформлено розрахунки коригувань на зменшення суми податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, в якому відбулось зменшення кількості поставленого газу (послуг по транспортуванню газу тощо) на користь покупців - не платників податку на додану вартість на загальну суму 105 279,81 грн. (стор.73-75 акту перевірки).

Положення п.п.4.5.1, 4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) стосуються порядку оподаткування випадку зміни компенсації вартості товару.

Так, у відповідності до п.п.4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону № 168 зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:

а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;

б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.

Згідно пояснень Товариства, наданих податківцям (№ 09/4074 від 18.08.2009 р., т.4, а. с.124-126; № 09/4231 від 28.08.2009 р., т.1, а. с.127-129), в даному випадку коригування здійснено не у зв'язку зі зміною суми компенсації їх вартості після поставки товарів (послуг), а у зв'язку із зменшенням кількості поставленого газу, тобто фактично мав місце випадок повернення споживачами передплати.

Так, на дату отримання передоплати позивач відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168 за правилом «першої події» визнав податкове зобов'язання, що мале місце у деклараціях з ПДВ відповідних звітних періодів, наслідком чого стала сплата відповідного податку.

Після повернення передплати розрахунки коригування на загальну суму 105279,81 грн. відображались Товариством в рядку 8.4 декларації з ПДВ, який передбачав «інші випадки» коригувань, ніж передбачені в п.4.5 ст.4 Закону № 168, тому, за позицією позивача, коригування податкових зобов'язань здійснені цілком правомірно.

За позицією податкового органу вартість товарів - це добуток кількості товарів та їх ціни, тому при зменшенні кількості поставленого відбувається зміна компенсації вартості товарів, при цьому, п.п.4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону № 168 є прямою нормою, яка забороняє зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки.

Згідно п.4.5 ст.4 Закону № 168 якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

З аналізу наведених норми вбачається, що коригування здійснюється після поставки товару (послуги), тобто повинна мати місце поставка, після якої має бути переглянута ціна товару (послуги) або здійснене повернення товару.

У п.4.1 Закону № 168 визначено, що «База оподаткування операцій з поставки товарів(послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни...».

В свою чергу, у п.1.4 Закону № 168 визначено, що «Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари...».

Згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Водночас, відповідно до п.1.6 ст.1 Закону № 168 податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Отже, у разі не здійснення газопостачання не відбувається передача прав власності, тобто не здійснюється поставка товару, а значить відсутня база оподаткування.

При цьому, у разі розірвання договору або повернення попередньої оплати постачальник має право на коригування раніше відображених податкових зобов'язань з ПДВ, а покупець повинен скоригувати податковий кредит.

Тобто, вірним є висновок суд першої інстанції про те, що коли зобов'язання за договором не виконано і відбулось повернення коштів (передоплати), об'єкт оподаткування зникає, тому податкове зобов'язання, яке було визнано за «першою подією» згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168 слід відкоригувати.

З огляду на те, що іншого порядку коригування чинним на момент виникнення спірних відносин законодавством не передбачалось, позивач не порушив приписів податкового законодавства, здійснивши відповідне коригування шляхом складення розрахунків коригувань.

Таким чином, донарахування відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 105279,81 грн. грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 98 330,71 грн. (згідно розрахунку відповідача, т.4, а. с.119-121) за оформлення Товариством розрахунків коригування на зменшення суми податкових зобов'язань на користь покупців - неплатників ПДВ є протиправним, тому спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині скасовано судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно.

Щодо заниження Товариством податкових зобов'язань на суму 1 965 461,22 грн. внаслідок відтоків природного газу та послуг з їх транспортування, некомпенсованих притоками газу та послугами їх транспортування:

Перевіркою встановлено і не спростовується позивачем, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» є підприємством, яка має ліцензію на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та на постачання природного газу за регульованим тарифом для різних категорій споживачів: населенню, установам та організаціям, що фінансуються з держаного і місцевих бюджетів, промисловим та комунально-побутовим споживачам (стор.75-79 акту перевірки).

Придбання природного газу для різних категорій споживачів ВАТ «Запоріжгаз» здійснює у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» згідно договорів, укладених окремо по кожній категорії споживачів.

Аналогічним чином відбувається придбання послуг з транспортування природного газу для різних категорій споживачів.

Питання щодо відтоків/притоків природного газу регулюється нормативно-правовими актами, зокрема:

- Порядком забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1729, відповідно до якого газотранспортні та газодобувні підприємства НАК «Нафтогаз України», а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами, забезпечують транспортування природного газу згідно з порядком використання газотранспортної системи на договірній основі із постачальниками, виконують диспетчерські функції з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу, ведуть облік газу, протранспортованого та реалізованого споживачам, складають із споживачами та постачальником газу акти про обсяги газу, використаного за місяць, і на підставі цих актів до 10 числа місяця, що настає за звітним, складають реєстри обсягів реалізації газу;

- Положенням про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в газорозподільчих мережах, затвердженим Наказом Мінпалива та енергетики України від 25.02.2004 р. № 112, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. за №287/8886, яким встановлені методичні засади формування щомісячних даних та бухгалтерського обліку відхилень обсягів природного газу, що надійшли до газорозподільної мережі, від обсягів газу, реалізованих - споживачам, які виникають через сезонні невідповідності встановлених середньорічних норм споживання обсягам фактично спожитого населенням газу):

п.1.2 - Обсяги розбалансування розраховуються ГЗП на підставі: даних про надходження газу до газорозподільної мережі ГЗП; даних про обсяги реалізації ГЗП газу всім категоріям споживачів; розрахунків витрат та втрат газу, що виникають під час його транспортування газорозподільними мережами ГЗП; даних про обсяги використання газу ГЗП на власні потреби;

п.2.1. - Бухгалтерський облік надходження газу до газорозподільних мереж та його розподіл ведеться ГЗП у гривнях та фізичних обсягах відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за № 892/4185;

п.2.5. - У бухгалтерському обліку щомісяця відображається негативне або позитивне значення обсягів розбалансування газу в газорозподільних мережах.

Обсяги негативного розбалансування газу відображаються за дебетом аналітичного рахунку "Витрати сезонного розбалансування газу" субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" у кореспонденції з кредитом відповідного субрахунку рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та компенсуються у періодах виникнення позитивного розбалансування газу...";

- Наказами НАК «Нафтогаз України» «Про ціни на природний газ для споживачів України» № 736 від 31.12.2004 р., № 623 від 02.11.2005 р., № 263 від 20.04.2006 р., відповідно до яких обраховується вартість відтоків та притоків;

- Порядком доступу до газотранспортної системи, затвердженим Наказом НАК "Нафтогаз України" від 26.03.2001 р. № 79, яким визначено, що:

- відтоки газу - перевитрачання газу, яке може виникати внаслідок перевищення фактично "вжитих населенням (за відсутності приладів обліку) обсягів газу в осінньо-зимовий період порівняно з діючими середньорічними нормами споживання газу;

- притоки газу - недобір газу, який може виникати внаслідок того, що у весняно-літній період тактично спожиті населенням (за відсутності приладів обліку) обсяги газу менші за діючі середньорічні норми споживання газу.

З наведеного вбачається, що нормативними актами передбачена можливість виникнення відтоків природного газу і визначений правовий механізм обліку цих відтоків, зокрема, складання відповідних актів.

За позицією відповідача відтоки газу - це природний газ, спожитий населенням (фізичними особами) для задоволення особистих потреб понад встановлені норми, вартість якого ніколи не буде компенсовано, тому такі відтоки вважаються газом, який передано споживачам безкоштовно і операції з такої передачі газу повинні оподатковуватись згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168 за першою подією і у відповідності до вимог п.4.2 ст.4 Закону № 168, згідно якої «У разі… здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг)… передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації… база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни».

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, таку позицію податкового органу вважає неправомірною з огляду на наступне:

Відповідно до п.11.11 ст.11 Закону № 168 тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

За визначенням, наведеним у п.1.11 ст.1 Закону № 168 касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Отже, з п.11.11 ст.11 Закону № 168 вбачається необхідність визначення платником податку бази оподаткування з операцій з поставки газу природного за касовим способом, при якому виникнення податкових зобов'язань можливе лише у випадку зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг).

З огляду на те, що норми п.11.11 ст.11 Закону № 168 є спеціальними для Товариства, безпідставними є посилання відповідача на необхідність застосування позивачем вищенаведених положень п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168.

Тобто, за відсутності настання події у вигляді отримання позивачем від споживачів коштів або інших видів компенсації вартості поставленого газу, у позивача, відповідно, відсутня і дата виникнення податкових зобов'язань.

З наведених же вище обставин вбачається, що Товариство ніяким чином не впливає на розмір відсотків природного газу, оскільки їх виникнення не залежить від позивача, та не може збільшити вартість природного газу, що споживається населенням у разі відсутності газових лічильників, в зв'язку з тим, що ціни на природний газ для населення за відсутності газових лічильників регулюються наказами НАК «Нафтогаз Україна» та розпорядженням НУКРЄ.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що понесені позивачем витрати пов'язані з вартістю відтоків природного газу та послуг з їх транспортування, некомпенсованих притоками газу та послугами їх транспортування, являються складовою частиною операцій з купівлі-продажу природного газу, і не являються окремою операцією з безоплатної поставки товарів (результатів робіт).

Таким чином, донарахування відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 1965461,22 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 924707,72 грн. (згідно розрахунку відповідача, т.4, а. с.119-121) внаслідок відтоків природного газу та послуг з їх транспортування, некомпенсованих притоками газу та послугами їх транспортування є протиправним, тому спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині скасовано судом першої інстанції правомірно.

Щодо заниження Товариством податкового зобов'язання на вартість безоплатно переданого меду у розмірі 2109 грн.

Перевіркою встановлено, що в Філії Кам'янсько-Дніпровського Управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Запоріжгаз» (далі - Філія) утримувалось 41 бджоло-родина за рахунок використання прибутку, витрати на яке до валових витрат Товариства не включалось (стор.84-85 акту перевірки).

В серпні 2008 року на підставі акту викачки меду від серпня 2008 року встановлено оприбуткування меду в кількості 843,6 кг по ринковій вартості 25 грн. за 1 кг на загальну вартість 21090 грн. Згідно з бухгалтерською довідкою за жовтень 2008 року даний мед було переоцінено за звичайними цінами на загальну вартість 10 545 грн.

В грудні 2008 р. Філією мед в кількості 843,6 кг на загальну вартість 10545 грн. відвантажено Головному підприємству - ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз».

В подальшому відповідно до Колективного договору ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» та згідно наказу НАК «Нафтогаз України» № 459 від 01.12.2008 р., наказу ДК «Газ України» № 501 від 17.11.2008 р., розпорядження міського голови від 24.11.2008 р. № 1328к, згідно рішення правління (протокол № 152 від 04.12.2008 р.) та з нагоди святкування 50-ої річниці створення ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», отриманий мед було розподілено безоплатно між пенсіонерами - робітниками Товариства.

Вказані обставини позивачем не заперечуються.

За позицією відповідача в зв'язку тим, що Товариством на вказану господарську операцію податкова накладна з податку на додану вартість не виписувалась, до реєстру виданих податкових накладних Головного підприємства з податку на додану вартість за грудень 2008 року та відповідно до складу податкових зобов'язань загальної декларації з ПДВ за грудень 2008 року, до складу податкових зобов'язань загальної декларації з ПДВ за грудень 2008 року сума ПДВ по даній господарській операції не включалась, позивачем порушено приписи п.4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168.

При цьому, колегія суддів погоджується з зауваженням суду першої інстанції про те, що відповідачем не конкретизовано чітко за якою саме господарською операцією встановлено заниження податкового зобов'язання: при передачі меду від філії до Головного підприємства чи при передачі меду від Головного підприємства до фізичних осіб-пенсіонерів.

Так, при безоплатній передачі меду від Філії (яка не є юридичною особою і, відповідно, не є платником податку на додану вартість) до Головного підприємства, така передача здійснюється в рамках однієї юридичної особи і право власності не передається у такому випадку (тобто власник не змінюється), а тому така операція з поставки товарів не об'єктом оподаткування податком на додану вартість у розумінні вищенаведеного п.1.4 ст.1 Закону № 168.

Отже, при здійсненні безоплатної передачі меду від Філії до Головного підприємства - ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», відсутнє заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Також відсутнє заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість при передачі меду пенсіонерам, оскільки матеріалами справи підтверджується, що Товариством безоплатна операція з поставки меду була здійснена з випискою податкових накладних і нарахуванням податкових зобов'язань (т.3, а. с.185, 189-193).

Тобто висновок податків про порушення позивачем п.4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168є безпідставним.

Таким чином, донарахування відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 2 109 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 109 грн. (згідно розрахунку відповідача, т.4, а. с.119-121) внаслідок безоплатного відпуску меду є протиправним, тому спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині скасовано судом першої інстанції правомірно.

Щодо висновку акту перевірки про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 17 077,29 грн. на суму ПДВ по операціях, які не призначені для використання в господарській діяльності платника податку

З заяви про уточнення до позовних вимог № 36135 від 12.09.2013 р. вбачається, що позивач підтримує позовні вимоги в цій частині лише на суму 6 861,02 грн., а саме - стверджує про правомірність віднесення ним до складу податкового кредиту відповідного періоду сум ПДВ по операціям з придбання консультативно-інформаційних послуг, наданих ТОВ «Києво-Могилянська Бізнес Школа».

В одному з додатків до акту перевірки від 31.08.2009 р. (стор.101, 102 акту перевірки) наведено перелік товарів і послуг, які, на думку податківців, не призначались для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, зокрема, це консультативно-інформаційні послуги, отримані Товариством за виписаними ТОВ «Києво-Могилянська Бізнес Школа» податковими накладними (т.2, а.с.200, 204, 208, 213).

Проте. матеріали справи містять постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2011 р. у справі № 2а-756/10/0870 за позовом ВАТ «Запоріжгаз» до СДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток, прийнятого також на підставі акту перевірки від 31.08.2009 р., якою, зокрема, було встановлено правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат сум, сплачених позивачем ТОВ «Києво-Могилянська Бізнес Школа» та підтверджених вищезазначеними податковими накладними та факт використання зазначених послуг позивачем у власній господарській діяльності (т.3, а. с.48-59).

Зазначена постанова суду залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і набрала законної сили 08.11.2012 р. Сторонами зазначене не заперечується.

Підставою для звільнення від доказування згідно положень ч.1 ст.72 КАС України є обставини, встановлені у судовому рішенні в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

При цьому, за приписами ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, враховуючи наявність судового рішення, що набрало законної сили, не потребують доказування обставини, що свідчать про встановлення факту придбання Товариством зазначених послуг з метою використання їх у власній господарській діяльності, тобто про неправомірність позиції податкового органу про завищення останнім валових витрат на вартість вищевказаних послуг, і відповідно завищення податкового кредиту.

Отже, оскільки всі витрати, пов'язані з придбанням у ТОВ «Києво-Могилянська Бізнес Школа» консультативно-інформаційних послуг, відносяться до складу валових витрат позивача, то і суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) Товариством у зв'язку з придбанням вищевказаних послуг, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту.

Таким чином, донарахування відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 6861,02 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 861,02 грн. (згідно розрахунку відповідача, т.4, а. с.119-121) по операціях, які не призначені для використання в господарській діяльності платника податку, є протиправним, тому спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині скасовано судом першої інстанції правомірно.

За приписами ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановою суду першої інстанції від 18 грудня 2013 р. у даній справі правомірно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ № 0000840805/1 від 17.11.2009 р. в частині визначення Товариству суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 4 111 719,50 грн., у тому числі: у розмірі 2 079 711,05 грн. за основним платежем, у розмірі 2 032 008,45 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, тому підстави для скасування оскарженої постанови суду першої інстанції, передбачені ст.202 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у справі № 2а-757/10/0870 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у справі № 2а-757/10/0870 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко