Ухвала суду № 41986214, 04.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2014 рокусправа № 808/7709/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянськ-Курорт-Буд"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р. у справі № 808/7709/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянськ-Курорт-Буд"

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001061504 від 29.04.2013р., -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердянськ-Курорт-Буд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0001061504 від 29.04.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу щодо завищення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки господарська діяльність між ТОВ "Бердянськ-Курорт-Буд" та ТОВ «Азовекспресбуд» реально здійснювалась, про що свідчать наявні в справі первинні документи.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р. у справі № 808/7709/13-а у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальний характер господарської операції з надання послуг та відповідно правомірність їх відображення в податковому обліку.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ "Бердянськ-Курорт-Буд" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р. у справі № 808/7709/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а прийняти нову постанову про задоволення позову. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що Податковим кодексом України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку-покупця належно оформленої податкової накладної, і право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи почали товари/послуги та основні фонди використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Щодо ненадання позивачем звітів виконаних робіт, передбачених п.2.2 договору, скаржник зазначає, що такі звіти виконаних робіт не є первинним документом, а тому його складання не є обов'язком позивача ані згідно чинного законодавства, ані за умовами договору, тому їх відсутність не є підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Бердянська ОДПІ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на законність та обґрунтованість оскарженої постанови суду першої інстанції, зазначаючи, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про не підтвердження наданими позивачем документами факту реального отримання від ТОВ «Азовекспресбуд» робіт, послуг та не підтвердження зв'язку понесених позивачем витрат з його господарською діяльністю, у зв'язку з чим зазначені суми ПДВ безпідставно віднесені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів, внаслідок чого позивачем завищено від'ємне значення податку на додану вартість.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін, відповідно до приписів ч.4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в зв'язку з неявкою представників сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою, не здійснювалось.

Обставини, пов'язані з проведенням Бердянською ОДПІ позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Бердянськ-Курорт-Буд" з питань дотримання вимог податкового за період з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р. (акт № 8/15-4/35875158 від 15.04.2012 р., а. с.12-20), встановлене під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень, зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення (а. с.21) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2013 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним в даній справі є питання правомірності зменшення відповідачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, заявленого позивачем в зв'язку з формуванням Товариством податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого у вартості послуг, отриманих від ТОВ «Азовекспресбуд», які, на думку податкового органу, не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Бердянськ-Курорт-Буд".

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Бердянськ-Курорт-Буд" не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків акту перевірки від 15.04.2013 р. Бердянською ОДПІ встановлено, що ТОВ "Бердянськ-Курорт-Буд" порушені вимоги п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК в частині завищення податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість за вересень-грудень 2012 року, що призвело до завищення від'ємного значення на суму 7 766 грн.

Так, перевіркою встановлено, підтверджено матеріали справи і не заперечується позивачем, що у періоді, який перевірявся, ТОВ "Бердянськ-Курорт-Буд" (Замовник) мало господарські відносини з ТОВ «Азовекспресбуд» (Виконавець) за договором надання адміністративно-побутових послуг № 19 (а. с.42, 43).

За умовами даного договору Виконавець зобов'язався виконати роботу з надання адміністративно-побутових послуг:

проведення досліджень на предмет пошуку інвестиційної сторони для продовження будівництва об'єкту,

проведення аналізу розміщуваних по регіону об'яв купівлі об'єктів незавершеного будівництва санаторно-курортного напрямку,

проведення аналізу доцільності та ефективності рекламних акцій, періодична ревізія та підтримка тимчасових інженерних мереж будівельного майданчика у робочому стані,

здійснення поточного ремонту огородження будівельного майданчика,

здійснення періодичного візуального обстеження збереження матеріальних цінностей, які знаходяться на будівельному майданчику за адресою: м.Бердянськ, вул.Макарова, 52-Ж.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 цього договору Виконавець зобов'язаний власними силами та з власних матеріалів, на власній матеріальній базі виконувати необхідні дії для безумовного здійснення надання адміністративно-побутових послуг, а також за письмовою вимогою Замовника надавати звіт виконаних робіт.

У розділі 4 Договору сторони домовились, що ціна послуг складає 8 500 грн. у тому числі ПДВ 1 416,67 грн. на місяць, розрахунки за виконану роботу здійснюються Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця або надання готівкою 100 % передплати.

Так, у відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п.«б» п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з тим, згідно положень п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи підтверджується і не спростовується відповідачем, що до перевірки Товариством надано копії первинних документів як доказ реальності зазначеної господарської операції, а саме: податкові накладні, в яких номенклатура послуг продавця (графа 3 податкової накладної) зазначена як передплата за адміністративно-побутові послуги (а. с.44-47); акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) (а.с.48-651); платіжні доручення на підтвердження переказу коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Азовекспресбуд» за виконані роботи (надані послуги) № 31 від 27.09.2012 р. на суму 17000 грн., № 33 від 16.10.2012 р. на суму 9300 грн., № 35 від 16.11.2012 р. на суму 9300 грн., №36 від 14.12.2012 на суму 11 000 грн. (а. с.126-129).

Посилання скаржника на те, що єдиною умовою відсутності у платника податку права на формування податкового кредиту є включення будь-яких витрат по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними (відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України), колегією суддів до уваги не приймається з огляду на необхідність встановлення зв'язку придбаних робіт (послуг) з господарською діяльністю платника податку, як цього вимагають наведені вище положення Податкового кодексу України.

Так, колегія суддів при дослідженні вищевказаних первинних документів дійшла висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції про те, що розмір сплачених передплат на користь ТОВ «Азовекспресбуд» є такою, що відрізняється, оскільки Договором № 19 від 30.08.2012 р. передбачена фіксована ціна послуг 8 500 грн. на місяць і відповідні суми зазначені у актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), в той час як у податкових накладних зазначені інші суми.

Крім того, дані акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) не місять інформації які саме послуги (вид послуг з тих, що передбачені умовами договору № 19 від 30.08.2012 р.) та в якому обсязі надано контрагентом.

При цьому, звіти виконаних робіт, передбачені у п.2.2. вказаного договору, які не є обов'язковими, але які могли б бути підтвердженням обсягу та видів отриманих позивачем послуг, останнім не надано.

Також позивачем у захист порушеного права не наведено яким чином придбані послуги використовувались у господарській діяльності Товариства.

Отже, з огляду на те, що Товариством включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, щодо яких немає можливості встановити зв'язок з господарської діяльністю ТОВ "Бердянськ-Курорт-Буд", колегія суддів вважає правомірним висновок податківців про відсутність у позивача права включення до податкового кредиту вищевказаних операцій.

Тим більш, що позивачем не доведена доцільність придбання у вказаних контрагентів послуг, направлених на просування товару в місцях роздрібного продажу, оскільки, як встановлено податковим органом і не спростовано позивачем, ТОВ ТГ «Лідер» не здійснює

Проте, положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Відповідно до визначення, наведеного у п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих послуг, а також підставою для формування податкового кредиту за рахунок ПДВ, є факт реального надання (отримання) послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

В свою чергу, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлено з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Як зазначено вище, відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Колегія судів погоджується з доводами скаржника про те, що чинним законодавством не наведено виключного переліку вимог щодо оформлення результатів виконання вказаних послуг.

Проте, первинні документи мають бути достатніми для визначення характеру, виду, обсягу наданих послуг. При цьому відповідні відомості можуть бути викладені у декількох окремих документах.

В наданих позивачем актах приймання-передачі робіт (наданих послуг), зокрема, зазначено (мовою оригіналу): «надання адміністративно-побутових послуг згідно Договору № 19 від 30.08.2012 р.» (а. с.48-51).

Отже, з даних актів приймання-передачі неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, обсягу наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача. Види наданих згідно з актами здачі-прийому послуг носять загальний характер і містять загальну вказівку про надання таких послуг. Тобто, вказані акти не є належними (у розумінні ч.1, ч.4 ст.70 КАС України) документальними доказами витрат понесених позивачем на зазначені послуги.

Таким чином, з огляду на ненадання Товариством відповідних доказів стосовно кількісних та якісних характеристик послуг, наданих ТОВ «Азовекспресбуд», а також на ненадання доказів використання результатів отриманих послуг у власній господарській діяльності, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає обґрунтованим і законним здійснене податківцями зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2012 року на 2833 грн., за жовтень 2012 року на 1550 грн., за листопад 2012 року на 1550 грн., за грудень 2012 року на 1833 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001061504 від 29.04.2013 р.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянськ-Курорт-Буд" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р. у справі № 808/7709/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р. у справі № 808/7709/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко