Ухвала суду № 41985780, 09.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3920/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від « 29» липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікроторг» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000162220 від 13 січня 2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 29.07.2014 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції в грудні 2013 року Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Мікроторг" за вересень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 02.12.2013 №241/22-2/37213349.

Відповідно до п. 3 Акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 201.10, п. 201.6 ст. 201, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в наслідок чого позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 17333,38 грн.

Крім того, в п. 6 Акту перевірки зазначено, що до податкового кредиту ТОВ "Мікроторг" було включено податкову накладну по взаєморозрахункам з ТОВ "Вікант" від 24.09.2013 №22713 на суму ПДВ 17333,38 грн., яка незареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим ТОВ "Мікроторг" завищено суму податкового кредиту на 17333,38 грн. та занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 17333,38 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2014 №0000162220, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 21666,73 грн., з яких: 17333,38 грн. - за основним платежем; 4333,35 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року позивачем до складу податкового кредиту безпідставно було включено податкову накладну по взаєморозрахункам з ТОВ "Вікант" від 24.09.2013 №22713 на суму ПДВ 17333,38 грн., яка незареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, 20 листопада 2013 року позивачем поданий до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за вересень 2013 року, в якому було виправлено помилку.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Як передбачено п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлені обмеження на подання уточнюючих розрахунків виключно під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.1 та п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, з аналізу статті 75 Податкового кодексу України вбачається, що камеральна перевірка не відноситься до документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи, документальні планові та позапланові виїзні перевірки за період, за який подавався позивачем уточнюючий розрахунок, Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області не проводились.

Отже, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за вересень 2013 року поданий позивачем 20.11.2013 з дотриманням вимог, встановлених Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач уточнив показники податкової звітності до проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок, а відтак позивач діяв в межах статті 50 Податкового кодексу України.

Як визначено в п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Відповідач своїм правом на проведення позапланової перевірки ТОВ "Мікроторг" не скористався, всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення не з'ясував, у зв'язку з чим колегія суддів вважає податкове повідомлення-рішення від 13.01.2014 №000162220 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, а його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від « 29» липня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від « 29» липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.