Постанова № 41985649, 17.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р. Справа № 804/9786/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д. П. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районні м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2014 р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить: визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Самарсьому районні м. Дніпропетровська № 101 від 20.06.2014 року в частині застосування фінансової санкції у розмірі 43 469,14 грн. (сорок три тисячі чотириста шістдесят дев'ять гривень 14 коп.)

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20 червня 2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районні м. Дніпропетровська (далі за текстом відповідач) був складений акт № 84 по результатам позапланової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі за текстом позивач) з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загально обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за нарахування та сплатою покладеною на Пенсійний фонд України за період з 01.12.2008 року по 31.12.2010 року, а також подання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.12.2008 року по 31.12.2010 року. 20.06.2014 року було винесено рішення № 101 відповідно до кого була застосована фінансова санкція у розмір 43 469,14 грн. Позивач не згоден з вище зазначеним рішенням відповідача та важає його протиправним та таке, що підлягає скасуванню.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням заперечень до позову судом були встановлені наступні обставини.

Відповідачем було проведено позапланову перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.12.2008 року по 31.12.2010 року, а також подання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.12.2008 року по 31.12.2010 року, про що було складено акт № 84 від 22 червня 2014 року.

Перевіркою пункту 6 акту перевірки виявлено порушення платником вимог пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.9.3.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 16.01.2004 за № 64/8663, а саме: неподання індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2005,2009 роки до відділу обліку застрахованих осіб, граничний термін подання звітів: за 2005 рік до 01.04.2006; за 2009 рік до 01.04.2010.

Неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік, граничний термін подання розрахунку за 2009 рік - до 01.04.2010, та звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, граничний термін подання звіту за 2010 рік - до 01.04.2011 року.

Також, судом були досліджені письмові докази, а саме: копія рішення від 20.06.2014 року за № 101, копія акту перевірки за № 84 від 20.06.2014 року, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія В00 № 333460.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та згідно п.9.3.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 16.01.2004 за № 64/8663 - Страхувальник зобов'язаний вести облік платежів до Пенсійного фонду.

Отже страхувальник повинен самостійно подавати звітність не порушуючи встановленого граничного терміну подання звітності.

Згідно ст.. 13 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 16.01.2004 за № 64/8663 У разі порушення законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування винні особи притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Законом.

Так відповідно до ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Слід зазначити, акт перевірки був викладений з урахуванням вимог визначеними у Порядку оформлення результатів перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 01.12.2008 № 21-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2008 р. за N 1226/15917. Відповідно до даного порядку визначено, що акт - документ, який стверджує факт проведення перевірки з питань дотримання чинного законодавства платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Акт повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства щодо нарахування та сплати страхових внесків та інших платежів, а також щодо формування та надання відомостей про застрахованих осіб, детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства, а також невиконання платником законних вимог посадових осіб органів Пенсійного фонду України, які проводили перевірку. За результатами перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини, які мають відношення до фактів виявлених порушень законодавства.

Факти виявлених порушень законодавства викладаються в акті чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Керуючись висновками акту перевірки, виконуючим обов'язки начальника Управління було прийнято рішення про накладення фінансових санкцій № 101 від 20.06.2014 року на загальну суму 43469,14 грн. за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.

Позивач отримавши акт перевірки та рішення про накладення фінансових санкцій не скористався свої правом оскарження акту та рішень в адміністративному порядку відповідно до чинного законодавства.

Доводи Позивача про те, що не надано жодного розрахунку фінансової санкції в розмірі 43469,14 грн. є безпідставними й необгрунтованими так як форми рішень є додатками до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за ЛЬ 64 / 8663. Тому їх форма є встановленою і не підлягає зміні.

Позивач зазначив, що відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Дана думка є хибною, так як в Рішенні Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів га інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

В даному позові розглядаються правовідношення між позивачем, як підприємцем, та Управлінням. А також у частині 3, 7 Прикінцевих та Перехідних Положеннях Закону України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є пряма вказівка.

У зв'язку з вище наведеним суд вважає, що висновки відповідача в акті перевірки є обґрунтовані та такі, що відповідають дійсності, підстави таких висновків зроблені відповідачем у зв'язку з тим, що позивачем були порушено норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач діяв на законних підставах та в межах своєї компетенції, тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані дії та рішення відповідача є цілком правомірними та відповідають чинному законодавству України.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.П. Павловський