Рішення № 41984879, 16.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.14р. Справа № 904/7439/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-будівельна компанія "Валган", м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Шипунов Олексій Георгійович, с. Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором поруки № 5 від 19.10.2006 року у сумі 2330876,31 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Тимчук О.П., довіреність від 20.05.2014 року, представник

від відповідача: Вербова Е.В., довіреність № 35 від 13.10.2014 року, представник

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду з позовом у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26.11.2014 року, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-будівельна компанія "Валган" на свою користь заборгованості договором поруки № 5 від 19.10.2006 року у сумі 2330876,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням третьою особою договору кредиту № 09.2/355-6 від 19.10.2006 року щодо повного та своєчасного повернення кредиту, а також відсотків по кредиту, внаслідок чого у відповідача, як поручителя третьої особи за договором поруки № 5 від 19.10.2006 року, виникла заборгованість та відповідно нарахована пеня у загальному розмірі 2 330 876,31 грн.

Відповідач проти позову заперечує, у поясненнях на позов зазначає про неправомірність дій позивача, які полягають в укладенні між позивачем та третьою особою додаткової угоди № 1 від 25.06.2009 року до спірного кредитного договору, згоди на укладення якої відповідач, як поручитель третьої особи, не давав.

Відповідач зазначає, що наведеною додатковою угодою зобов'язання відповідача, як поручителя третьої особи, за договором поруки було змінене. Враховуючи відсутність згоди відповідача на зміну такого зобов'язання, відповідно договір поруки є припиненим на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Відповідач не погоджується із наданими позивачем до суду доказами повідомлення відповідача від 23.03.2011 року про укладення наведеної додаткової угоди з огляду на невідповідність останніх п. 5.1. договору поруки № 5 від 19.10.2006 року, а також наголошує на пропуску позивачем строку пред'явлення до відповідача вимоги відповідно до положень ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, так як остання датована 21.05.2014 року.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов Шипунов Олексій Георгійович до суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 16.10.2014 року на 11.11.2014 року, з 11.11.2014 року на 03.12.2014 року та з 03.12.2014 року на 16.12.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2014 року строк розгляду спору продовжений на 15 днів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (кредитор) та Шипуновим Олексієм Георгійовичем (позичальник) був укладений договір кредиту № 09.2/355-6 (далі - кредитний договір) за умовами п.1.1. якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 147 800,00 доларів США, зі сплатою 13,00 відсотків річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості: перший платіж у сумі 1 759,00 доларів США до 10.11.2006 року із наступними щомісячними платежами у такій же сумі до 10.12.2012 року, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 18.10.2013 року (далі - кредит), на умовах визначених цим договором.

Згідно п. 7.3. кредитного договору цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, з урахуванням положень п. 7.5. цього договору, за яким, у разі, якщо позичальник до настання терміну погашення першого платежу за кредитом згідно з п. 1.1. цього договору не звернеться до кредитора за одержанням кредиту в порядку, передбаченому п. 2.1. цього договору, зобов'язання кредитора щодо надання кредиту, а також дія цього договору припиняються.

Кредит надається позичальнику на підставі на наступні цілі: споживчі потреби із встановленням іпотеки. Позичальник не має право використовувати кредит для сплати відсотків по кредитах та інших боргових зобов'язаннях (п. 1.2. кредитного договору).

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор укладає:

- в день укладання цього договору - з майновим поручителем - ТОВ "Спілка-Діалог" (код ЄДРПОУ 33338309) іпотечний договір, за умовами якого майновий поручитель передає кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Красно заводська, будинок 14;

- в день укладання цього договору - з поручителем - ТОВ ТБК "Валган" (код ЄДРПОУ 31271578) договір поруки № 5, за умовами якого ТОВ ТБК "Валган" зобов'язується у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

Згідно п.п. 2.1.-2.3. кредитного договору надання кредиту здійснюється шляхом видачі позичальнику готівкових коштів в іноземній валюті (долари США) на цілі, визначені п. 1.2. цього Договору. Моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування з позичкового рахунку позичальника коштів в сумі кредиту згідно даного договору. Моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора: суми кредиту, нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором, якщо інше не випливає з умов цього договору.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на фактичну заборгованість за кредитом, за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360), щомісячно в останній робочий день місяця без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця, а також в день дострокового повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. Відсотки нараховуються з розрахунку факт/360 (п. 2.4. кредитного договору).

Відповідно до п.п. 2.4.1.-2.4.2. кредитного договору сплата відсотків здійснюється у валюті кредиту на рахунок № 22081085191561 в Дніпропетровській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" в період сплати, за який приймається період з "1" по "10" число місяця наступного за звітним, а також в день дострокового повернення кредиту. Якщо 10-те число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих відсотків, згідно з п. 2.4. цього договору, у попередній робочий день. Нарахування та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку відсотків враховуються день надання та не враховується день погашення кредиту.

Відсотки, нараховані на прострочену заборгованість за кредитом вважаються простроченими відсотками (п. 2.4.3. кредитного договору).

На підставі п. 1.3. кредитного договору, 19.10.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" Шипуновим Олексієм Георгійовичем (позичальник) та Товариством з відповідальністю торгово-будівельна компанія "Валган" (поручитель) був укладений договір поруки № 5 (далі - договір поруки) за умовами п. 1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту № 09.2/355-6, укладеним між кредитором та позичальником 19.10.2006 року.

Згідно п. 5.2. договору поруки цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Поручитель ознайомлений з умовами договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має (п. 1.2. договору поруки).

Пунктом 1.3. договору поруки передбачено, що при невиконанні позичальником забезпечених порукою зобов'язань, кредитор не пізніше одного робочого дня, з моменту настання позичальником зобов'язання за договором кредиту терміном до 45 діб після отримання поручителем першого письмового повідомлення про настання прострочки від кредитора. Якщо поручитель не виконує невиконані позичальником зобов'язання за договором кредиту у вищезазначений термін, то через 45 діб після настання прострочки позичальника, кредитор надає друге письмове повідомлення поручителю про виконання останнім своїх зобов'язань за цим договором не пізніше одного робочого дня, з моменту отримання другого письмового повідомлення.

Зміст забезпеченого порукою зобов'язання, згідно п. 2.1. договору поруки, складає:

- повернення позичальником кредиту у сумі 147 800,00 доларів США з наступним порядком погашення суми основної заборгованості: перший платіж у сумі 1 759,00 доларів США до 10.11.2006 року із наступними щомісячними платежами у такій же сумі до 10.12.2012 року, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 18.10.2013 року (далі - кредит), на умовах визначених цим договором, або достроково у випадках передбачених п.п. 2.6.3., 3.2.3., 4.4., 4.5.,5.4. договору кредиту;

- сплата відсотків за користування кредитом у розмірі 13 відсотків річних.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки поручитель зобов'язаний:

- протягом 45 діб отримання першого письмового повідомлення про настання прострочки від кредитора протягом одного робочого дня від дати отримання другого письмового повідомлення кредитора про невиконання позичальником, забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання, шляхом перерахування непогашеної сум кредиту на рахунок кредитора № 22036085191561, непогашеної суми процентів на рахунок кредитора № 22036085191561, які будуть зазначені у повідомленні кредитора;

- у випадку невиконання позичальником та поручителем зобов'язань забезпечених порукою відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

У випадку порушення поручителем вимог п. 3.1.1. цього договору, поручитель зобов'язаний сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від суми невиконаного забезпеченого порукою зобов'язання, за кожен день прострочення (п. 4.1. договору поруки).

Пунктом 3.3.1. договору поруки передбачено, що протягом одного робочого дня після дати невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, кредитор зобов'язаний направити поручителю перше письмове повідомлення з визначеним обсягом виконаного та невиконаного позичальником відповідного зобов'язання. Якщо поручитель не виконує свої зобов'язання протягом 45 (сорок п'ять днів) кредитор зобов'язаний направити поручителю друге письмове повідомлення про невиконання позичальником відповідного зобов'язання.

Згідно 3.3.2. договору поруки кредитор зобов'язаний до моменту виконання забезпеченого порукою зобов'язання, не змінювати умов договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя.

Усі повідомлення за договором поруки будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача (п. 5.1. договору поруки).

25.06.2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Шипуновим Олексієм Георгійовичем (позичальник) була укладена додаткова угода № 1 про внесення змін до договору кредиту № 09.2/355-6 від 19.10.2006 року (далі - додаткова угода), відповідно до якого сторони дійшли згоди викласти пункти 1.1 та 1.2 договору кредиту у наступній редакції:

"п. 1.1. Кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 147 800 доларів США з якої фактична заборгованість станом на 25.06.2009 року становить 100307,00 доларів США, а сума наданих коштів на поточні потреби становить 4 973,59 доларів США, зі сплатою 15 % річних, починаючи з 20.10.2008 року та кінцевим терміном погашення суми основної заборгованості до 18.10.2013 року (включно), на умовах визначених цим договором. Сплата комісій здійснюється в розмірі та в порядку, визначеному в Додатку №1 до договору, що є його невід'ємною частиною.

п. 1.2. Кредит надається позичальнику на наступні цілі та в наступному порядку:

- частина кредиту в розмірі 147 800,00 доларів США на споживчі цілі з встановленням іпотеки;

- частина кредиту в розмірі 4 973,59 доларів США на поточні потреби."

На виконання умов кредитного договору позивач надав третій особі кредит на суму 147800,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 746 390,00 грн. в підтвердження чого позивач надав до суду копію заяви на видачу готівки № 14-22 від 19.10.2006 року, яка підписана з боку позивача та з боку третьої особи.

Позивач зазначає, що Шипунов Олексій Георгійович (третя особа) повинен був повертати кредит, а також відсотки по кредиту відповідно до п.п. 1.1., 2.4. договору кредиту, а також п.п. 1.1., 1.2. додаткової угоди, кінцевим терміном повернення яких є 18.10.2013 року, проте Шипунов О.Г. лише частково повернув кредит та відсотки по кредиту, внаслідок чого у третьої особи утворилась заборгованість по кредиту та відповідно нарахована пеня на загальну суму 2 330 876,31 грн.

Позивач стверджує, що звернувся до відповідача із повідомленням про порушення основного зобов'язання та про звернення стягнення на предмет іпотеки № 11.4.4/96-1549 від 23.03.2011 року, із вимогою про оплату заборгованості Шипунова О.Г.

На підтвердження наведеного факту позивач надав до суду копію списку згрупованих поштових відправлень № 24.03.2011 та копію фіскального чеку (а.с. 79).

Також, за обставин невиконання третьою особою зобов'язань за договором кредиту, позивач звернувся до відповідача, як поручителя третьої особи за договором поруки, із вимогою № 08.403-186/67-8577 від 21.05.2014 року про оплату заборгованості кредиту, відсотків по кредиту, а також нарахованих штрафних санкцій на загальну суму 193 621,26 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 2 276 055,53 грн., однак відповіді від поручителя позивач не отримав.

На доказ направлення наведеної вимоги позивач надав до суду, безпосередньо при подачі позову до суду, копію опису вкладення у цінний лист та фіскальний чек (а.с. 21).

Позивач посилається на часткове повернення третьою особою кредиту за договором кредиту № 09.2/355-6 від 19.10.2006 року та додатковою угодою № 1, а також неоплатою відповідачем, як поручителем третьої особи, заборгованості за договором поруки № 5 від 19.10.2006 року, заборгованості у загальному розмірі 2 330 876,31грн., що і є причиною спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за забезпеченим порукою зобов'язанням.

Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою зобов'язання суди повинні розуміти як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти; установлення або збільшення розміру неустойки; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо.

Відповідно до п.4.1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів": Згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки. Якщо договором поруки передбачено зміну його умов за письмової згоди сторін, то у такому разі саме лише повідомлення кредитором або боржником поручителя про зміну умов договору не є доказом надання поручителем згоди.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами кредитного договору було збільшено розмір процентів річних з 13% до 15% та суму кредиту на 4 973,59 дол. США шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 25.06.2009 року, тобто було збільшено обсяг відповідальності поручителя.

Додаткова угода №1 від 25.06.2009 року містить лише напис про ознайомлення з умовами цієї угоди відповідачем, підпис директора товариства з обмеженою відповідальністю торгово-будівельна компанія "Валган" Степченкова Р.І. та печатку. При цьому навіть дата такого ознайомлення не зазначена.

Однак, письмового погодження поручителя щодо зміни умов кредитного договору матеріали справи не містять, отже порука припинилася в силу ч.4 ст. 559 ЦК України.

Також суд звертає увагу на наступне.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини другої статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За частиною 2 статті 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Договір поруки не обмежує відповідальність відповідача перед позивачем за неналежне виконання третьою особою зобов'язань за спірним договором поставки товару.

Відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлений, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Частиною 1 статті 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до частини 1 статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно з частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Пунктом 5.2 договору поруки встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Між тим, положення договору про дію поруки до повного виконання забезпеченого зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки.

Таким чином, строк дії поруки договором не встановлений.

З умов договору кредиту вбачається, що третя особа повинна була виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту до 18.10.2013 року, а отже позивач відповідно до п.4 ст.559 Цивільного кодексу України мав пред'явити вимогу поручителю не пізніше 18.04.2014 року.

Згідно п.5.1 договору поруки усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.

На виконання умов договору поруки позивач направив на адресу відповідача 24.03.2011 року повідомлення 11.4.4/96-1549 від 23.03.2011 року про порушення основного зобов'язання та про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якості доказу отримання відповідачем повідомлення позивачем надано копію (за поясненнями позивача оригінал втрачено) списку згрупованих поштових відправлень з поштовим штемпелем відділу зв'язку відправника від 24.03.2011 року.

Крім того, 21.05.2014 року позивачем направлено відповідачу вимогу відповідно до п.3.1 договору поруки, проте з пропуском шестимісячного терміну встановленого п.4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Отже, позивачем не надано належних доказів отримання відповідачем вимоги протягом встановленого законом строку.

За наведеного, в силу положень ч.4 ст. 559 ЦК України, в поєднанні з умовами договору поруки (п. 5.2. договору поруки), зобов'язання відповідача, як поручителя, є припиненим.

Також суд зазначає, що відповідно до Висновку Верховного Суду України, викладеного у Постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14: з огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Стосовно клопотання відповідача щодо застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до пункту 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Враховуючи те, що позовні вимоги є необґрунтовані, суд не вбачає підстав задовольнити клопотання відповідача про застосування до спірних відносин позовної давності.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 530, 559 Цивільного кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Повне рішення складено - 18.12.2014 року.

Суддя О.М. Крижний