Ухвала суду № 41984771, 11.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4863/14 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Фастівське лісове господарство» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Фастівське лісове господарство» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 № 000119200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року позов задовольнено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 18 квітня 2014 року посадовою особою Васильківської ОДПІ проведено камеральну перевірку дотримання своєчасності сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів, за результатами якої складено Акт від 18.04.2014 №1631/2502-00992059.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем пункту 57.1 статі 57 Податкового кодексу України, шляхом порушення термінів сплати грошового зобов'язання у сумі 200000,00 грн. - на 35 днів та суми 395910,87 грн. - на 50 днів.

За результатами перевірки Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 № 000119200, згідно з яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 119182,17 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган неправильно визначив розмір податкового зобов'язання позивача, не врахував дані податкової звітності за попередні звітні (податкові) періоди, уточнюючий розрахунок, пояснювальну записку та відомості про переплату та сплату сум податку, - що призвело до прийняття неправомірного оскаржуваного рішення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України в разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Аналіз положень статті пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України свідчить про те, що штраф, передбачений цією статтею, застосовується лише у випадку заниження податкового зобов'язання, а розмір штрафу визначається у співвідношенні до суми недоплати. У разі, якщо відбулось завищення податкового зобов'язання, штраф, передбачений статтею 50 Податкового кодексу України не застосовується, а платник податків може бути притягнутий до відповідальності тільки на підставі 120 Податкового кодексу України за несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 лютого 2014 року позивач подав до Васильківської ОДПІ податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2013 рік, в якому самостійно визначив (нарахував) суму збору за звітний квартал (рядок 5) у розмірі 1246371,00 грн.

Однак, у 4 рядку податкового розрахунку за 2013 рік позивач припустився помилки і неправильно зазначив показник «нарахованої суми за попередні звітні періоди». Ця помилка вплинула на показник суми збору за звітний квартал (рядок 5), який мав становити не 1246371,00 грн., як це задекларував позивач, а - 332136,00 грн.

10 Квітня 2014 року позивач, самостійно виявивши помилку подав до Васильківської ОДПІ уточнюючий податковий розрахунок за 2013 рік, в якому виправив помилку та визначив суму збору за звітний квартал (рядок 5) у розмірі 332136,00 грн. Разом з уточнюючим податковим розрахунком позивач подав до Васильківської ОДПІ пояснювальну записку від 11.04.2014 № 124, у якій пояснив причини виникнення і суть помилки.

З послідовного аналізу податкових розрахунків позивача за три квартали 2013 року, за 2013 рік та уточнюючого податкового розрахунку за 2013 рік вбачається, що розмір податкового зобов'язання позивача зі сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2013 рік дійсно становив 332136,00 грн.

Станом на 01.01.2014 позивач мав переплату за даним видом платежу у сумі 250460,13 грн.

Крім того, платіжним дорученням від 14.01.2014 № 134 позивач перерахував до державного бюджету кошти у сумі 100000,00 грн. з призначенням платежу «Збір за спеціальне використання лісових ресурсів за 4-й квартал 2013 року».

Тобто, станом на 20.02.2014 (визначений законом термін сплати податкових зобов'язань) разом із сумою переплати (сальдо станом на 01.01.2014 - 250460,13 грн.) позивач сплатив до державного бюджету збір за спеціальне використання лісових ресурсів у сумі 350460,13 грн., у той час як розмір податкового зобов'язання за цим видом платежу становив 332136,00 грн. Тобто, станом на 20.02.2014 позивач об'єктивно мав переплату у сумі 15324,13 грн.

Таким чином, враховуючи, що станом на день подання позивачем податкової звітності за 2013 рік у останнього мало місце завищення податкового зобов'язання внаслідок помилки, яка у подальшому була виправлена позивачем самостійно, шляхом подання уточнюючого розрахунку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій податкового органу щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штраф) на підставі статті 126 Податкового кодексу України та, як наслідок, прийняття неправомірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду, - немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.