Ухвала суду № 41984763, 11.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2502/14 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор» до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Уманьавтодор» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.08.2014 № 0000572200 та № 0000562200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЗ-Сервіс» за період з 01.04.2011 по 31.03.2014, за результатами якої складено Акт 28.07.2014 №67/2201-22-053/14196857.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 138.1, п. 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 3 003 580 грн., а також п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 2 738 082 грн.

На підставі вище означеного Акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.08.2014

На підставі зазначеного Акту перевірки 12.08.2014 Тальнівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000562200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 3 003 580 грн. за основним платежем та 750 895 грн. за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення № 0000572200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 738 082 грн. за основним платежем та 684 521 грн. за штрафними санкціями.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не довів жодними належними та допустимими доказами наявність обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача та відсутність у останнього підстав до формування податкового кредиту та валових витрат за спірними господарськими операціями.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «АТЗ-Сервіс».

Так, 29.09.2011 позивачем було укладено з ТОВ «АТЗ-Сервіс» Договір №15 про поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на м. Люблін) на ділянці км 353+844-км447+638, км 451+000-км478+000, км 487+500-км505+286, в тому числі на ділянці км 410+000-км422+000.

20 Жовтня 2011 року між ПАТ «Уманьавтодор» та ТОВ «АТЗ-Сервіс» було укладено Договір №16 про реконструкцію міжнародної автомобільної дороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка (через Вінницю) на ділянці км 561+080-км564+160, Черкаська область.

Також, 29.11.2011 між вказаними підприємствами було укладено Договір №31 про поточний ремонт автомобільної дороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка (через Вінницю) на ділянці км 525+000-км531+100, Христинівський район Черкаської області.

Фактичне виконання договірних зобов'язань між позивачем та ТОВ «АТЗ-Сервіс» підтверджується наступними документами первинного бухгалтерського обліку: актами прийому виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями, тощо.

Вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На момент укладення договорів, ТОВ «АТЗ-Сервіс» мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, ТОВ «АЗС Сервіс» має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 07.09.2011. Оскільки однією з умов отримання ТОВ «АЗС Сервіс» вказаної ліцензії є наявність відповідного кваліфікованого персоналу, - наявність у підрядника позивача вказаної ліцензії підтверджує ту обставину, що підрядник має відповідний кваліфікований персонал.

Висновки податкового органу про заниження позивачем сум ПДВ та податку на прибуток підприємств, за період, що перевірявся, ґрунтуються виключно на факті винесення вироку Бориспільським міськрайонним судом Київської області 13.09.201 по справі №1 КП/359/261/2013, однак колегія суддів не може прийняти його як належний та допустимий доказ «фіктивності» спірних господарських операцій, з огляду на таке:

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Разом з тим, при винесенні вищеозначеномго вироку судом не досліджувались спірні господарські операції, їх характер та документальне підтвердження, а лише була затверджена угода винуватості між старшим прокурором Прокуратури Києво-Святошинського району Київської області Мойченко Л.П. та ОСОБА_4

Сама по собі наявність вироку у кримінальній справі стосовно посадової особи контрагента не є беззаперечним свідченням того, що позивач в момент здійснення господарських операцій з таким контрагентом був обізнаний з наявністю у останнього мети, що суперечить інтересам суспільства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 18.06.2014 по справі № К/800/48947/13.

В свою чергу, податковим органом не надано жодних належних та допустимих доказів обізнаності позивача про протиправний характер діяльності його контрагента або укладення спірних господарських Договорів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналогічних висновків дійшов і Вінницький апеляційний адміністративний суд, надаючи правову оцінку вказаному вироку, в ході розгляду адміністративної справи №802/2189/14-а була надана правова оцінка вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.09.201 по справі №1 КП/359/261/2013 як доказу «фіктивності» господарської діяльності ТОВ «АЗС Сервіс».

Що стосується кримінального провадження №42013250000000003, то воно закрите постановою Лінійного відділу на ст. ім. Т.Шевченка УМВС України на Одеській залізниці від 21.03.2013, у зв'язку з відсутністю в діяннях службових осіб публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Інших доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень апелянтом не надано.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій з отримання позивачем послуг, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 16 грудня 2014 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.