Постанова № 41984463, 10.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року о 15 год. 15 хв.Справа № 808/6999/14 Провадження №ДО/808/498/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Маріупольського міського центру зайнятості

до ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення незаконно одержаної грошової допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Маріупольського міського центру зайнятості (далі - Маріупольський ЦЗ. позивач) до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача незаконно одержані матеріальні кошти у сумі 3033,49 грн. допомоги по безробіттю.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №1533-ІІІ), Закону України «Про зайнятість населення» №803-ХХІ від 01.03.1991 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №803-ХХІ) та зазначає, що в результаті розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення встановлено, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, отримав дохід за ІІІ квартал 2013 року, а відтак встановленно факт неповідомлення відповідачем про отримання доходу в періоді перебування на обліку в Маріупольському міському центру зайнятості. Таким чином позивач вказує на те, що відповідачем незаконно одержані матеріальні кошти у розмірі 3033 грн. 49 коп. які є допомогою по безробіттю за період з 02.03.2013 по 04.04.2014 підлягають поверненню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 24.11.2014 до суду надійшло клопотання, в якому останній просить суд розглянути справу без їх участі. На позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

27.06.2013 ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, у якій зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком в тому числі на пільгових умовах вислугою років, не укладав договору цивільно-правового характеру, як член селянського господарства не зареєстрований (а.с.7).

Із матеріалів справи встановлено, що Наказом Маріупольського міського центру зайнятості від 01.07.2013 №НТ130701 ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю Наказом від 04.07.2013 №130704 (а.с.10).

Відповідно до Акту №129 від 05.03.2014 Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», складеного Маріупольським міським центром зайнятості (а.с.13), на підставі інформації від ДПС за 3 квартал 2013 року, розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 у період перебування на обліку у Маріупольському міському центрі зайнятості уклав цивільно-правову угоду та отримав дохід.

Відповідно до Довідки Маріупольського міського центру зайнятості ОСОБА_2 виплачено матеріальну допомогу за період з 02.09.2013 по 04.03.2014 у сумі 9033 грн. 49 коп. (а.с.20).

05.03.2014 Маріупольським міським центром зайнятості видано Наказ №НТ140305 про повернення виплат (а.с.10-зворот).

Позивач надсилав відповідачу Претензію від 06.03.2014 №11-906 (а.с.17) про відшкодування коштів у сумі 9033 грн. 49 коп. протягом 15 календарних днів від дня отримання цього повідомлення.

Відповідно до відомостей з матеріалів адміністративної справи відповідачем частину суму незаконно одержаної допомоги у розмірі 6000 грн. 00 коп. - повернуто (а.с.21).

Проте, в добровільному порядку відповідачем сума заборгованості у розмірі 3033,49 грн. повернута не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду за примусовим стягненням з відповідача такої суми.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно статті 2 Закону України №803-ХІІ безробітні - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону України №803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Відповідно до статті 7 Закону України №1533-ІІІ видами забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України №1533-ІІІ одним із видів соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Положенням пункту 2 статті 36 Закону України № 1533-ІІІ передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1 встановлено, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

У пункті 7 Порядку зазначено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 під час перебування на обліку у Маріупольському міському центру зайнятості перебував у трудових відносинах з підприємством ТОВ Енергоспецкомплект», про що відповідач позивача не повідомив, отже ОСОБА_2 незаконно отримав соціальні послуги та матеріальну допомогу у сумі 9033 грн. 49 коп. у з 02.09.2013 по 04.03.2014, з яких 3033,49 грн. позивачем не повернуто.

Суд звертає увагу на те, що особи які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того чи отримують вони дохід від такої підприємницької діяльності чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Крім того, наявність чи відсутність умислу при отриманні допомоги по безробіттю особою яка є зайнятою не впливає на відповідальність зокрема на повернення такої допомоги, оскільки законодавством України чітко передбачено, що допомога по безробіттю виплачується виключно не зайнятим особам.

На момент розгляду спору відповідач добровільно не сплатив 3033,49 грн. безпідставно одержаної допомоги по безробіттю, у зв'язку з чим, позовні вимоги позивача про стягнення 3033,49 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) незаконно одержані матеріальні кошти в сумі 3033 грн. 49 коп., (три тисячі тридцять три гривні 49 копійок) (допомога по безробіттю), на р/р 37170300901052 в ГУДКСУ Донецької області, ОКПО 24815706, МФО 834016; одержувач - Маріупольський міський центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара