Ухвала суду № 41984352, 17.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 р.Справа № 820/17887/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. по справі № 820/17887/14

за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - позивач, Ізюмська ОДПІ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (далі по тексту - відповідач, Ізюмського КПТМ), в якому просить суд: стягнути з Ізюмського КПТМ податковий борг по податку на додану вартість з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків шляхом стягнення коштів в сумі 1290176,00 грн. на наступні реквізити: розрахунковий рахунок: №31110029700012; отримувач: Ізюмське УДКСУ Харківської області; код: 37283992; банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській області; МФО: 851011; код платежу 14010100.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. по справі № 820/17887/14 в задоволенні адміністративного позову Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляцій скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. по справі № 820/17887/14 та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального (п.54.1 ст.54, п.57.1 ст.57, п.59.1 ст.59, ст.96 Податкового кодексу України) та процесуального (ст. 159 КАС України) права без належної оцінки доводам та аргументам відповідача з підстав та мотивів, викладених в скарзі.

В надісланих до суду апеляційної інстанції письмових запереченнях відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Вважає, що позивачем не наведено доказів вжиття органом податкової служби відповідних заходів, передбачених Податковим кодексом для погашення заборгованості, а податкові вимоги не стосуються податкового боргу, який виник у 2014 році, податкові вимоги №1/27 від 16.01.2004 року та №2/28 від 21.02.2004 року є нелегітимними.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж зареєстроване як юридична особа та взято на податковий облік до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області 25.06.2003 р. як платник податків за реєстраційним номером 04/72 (а.с. 4).

Відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1290176,00 грн., що виник внаслідок несплати в установлений строк грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у поданих до контролюючого органу деклараціях: №9088458687 від 21.01.2014 року на суму 239015,00 грн., №9008933029 від 20.02.2014 року на суму 198150,00грн., №9013555372 від 17.03.2014 року на суму 51583,00 грн., №9014892142 від 20.03.2014 року на суму 214632,00 грн., №9021705709 від 18.04.2014 року на суму 190243,00 грн., №9034559791 від 18.06.2014 року на суму 151497,00 грн., №9040908133 від 17.07.2014 року на суму 73039,00 грн., №9047917230 від 19.08.2014 року на суму 75735,00 грн., №9053486626 від 18.09.2014 року на суму 96282,00 грн. (а.с. 5-22).

В зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку узгодженої суми податкової заборгованості у розмірі 1290176,00 грн. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів здійснення встановлених Податковим кодексом України заходів, які дають право контролюючому органу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Також, суд першої інстанції зазначив, що позивач звернувся до суду не у спосіб, встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач є комунальним підприємством та перебуває у власності Ізюмської територіальної громади, від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області (а.с. 32-33).

Згідно п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. При цьому відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу порядок надіслання платникові податків податкової вимоги тотожний порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу згідно з п. 58.3 ст.58 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Колегія суддів зазначає, що податкові вимоги № 2/28 від 12.03.2004 року та № 1/27 від 16.01.2004 року не стосуються податкового боргу відповідача, який виник з 2012 року та який позивач просить стягнути, оскільки такі податкові вимоги виставлені у 2004 р.

Крім того, з наданої до матеріалів справи довідки від 21.10.2014 року не вбачається, що податковий борг за весь цей час, починаючи з 2004 року не переривався, а лише повідомляється про це без надання відповідних доказів.

Отже, до матеріалів справи не надано доказів здійснення встановлених ПК України заходів, які дають податковому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Крім того, статтею 96 ПК України встановлений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Відповідно до приписів п. 96.2 ст.96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів вжиття органом податкової служби передбачених ПК України заходів погашення податкового боргу, звернення до суду не у спосіб, встановлений законом, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та апеляційної скарги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. по справі № 820/17887/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.