Постанова № 41984270, 17.12.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. № 809/3958/14

10 год. 15 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Мулі Х.О.

за участю представника позивача Тирського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до малого підприємства "Горгани" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

26.11.2014 року Державна податкова інспекція у місті Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до малого підприємства "Горгани" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку за землю, штрафних санкцій та пені в загальному розмірі 13 095,73 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові. Суду пояснив, що відповідачем було задекларовано податкове зобов'язання по податку за землю за 2014 рік в розмірі 22 218, 62 грн із щомісячною сплатою 1 851,56 грн. Однак свій податковий обов'язок мале підприємство "Горгани" виконало неналежно, внаслідок чого виникла недоїмка в загальному розмірі 12 404,52 грн. Крім того за результатами проведеної камеральної перевірки малого підприємства "Горгани" прийняті податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій до відповідача в загальному розмірі 666,56 грн., які залишились несплачені та нараховано пеню залишок якої становить 24,65 грн. Вказав, що на даний час сума заборгованості складає 13 095,73 грн., у встановлений строк не погашена, тому підлягає до стягнення в судовому порядку. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поштове відправлення із повісткою, направлене відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулося до суду без вручення у зв'язку із відмовою останнього від одержання. В такому випадку у відповідності до ст.37 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, особа вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у місті Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами з приводу сплати податкових зобов'язань, регулюються в першу чергу Податковим кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Кодексу.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПКУ визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПКУ).

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ плату за землю визначено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно п.п.14.1.136 п.14.1.ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі-орендна плата) - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ). У відповідності до п.288.7 ст. 288 ПКУ податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 даного Кодексу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).

Згідно п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі вищевказаних норм Кодексу відповідачем подано до Державної податкової інспекції у місті Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік. Згідно даної декларації сплаті до бюджету за підсумками річного періоду підлягає 22 218, 62 грн. Таким чином шляхом подання даної декларації мале підприємство "Горгани" самостійно визначило та узгодило податкове зобов'язання з плати за землю за 2014 рік в розмірі 22 218, 62 грн щорічно. із щомісячною сплатою 1 851,56 грн. Однак дане зобов'язання відповідачем повністю не виконано, тому на момент звернення податкового органу до суду недоїмка по податку на землю становить 12 404,52 грн.(за березень 2014 року у зв'язку із часткою сплатою - 1 295 грн., + 11 109,36 грн. за квітень - вересень 2014 року (1 851,56 х 6 місяців = 11109, 36 грн) = 12 404,52 грн.). Дана обставина підтверджується як поясненнями представника позивача, так і дослідженою судом особовою карткою платника податків.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.( п.287.3 ст.287 ПКУ).

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Крім того судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено камеральну малого підприємства "Горгани".

За результатами перевірки складено акт № 705/15-01/19395308 від 20.08.2014 року, яким встановлено, що малим підприємством "Горгани" порушено визначені п.287.4 ст. 287 Податкового кодексу України від 02. 12.2010 року за № 2755-VI терміни сплати самостійно задекларованого грошового зобов'язання з плати за землю .

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до висновків вищевказаного акту перевірки, у відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення за №0004751500 від 27.08.2014 року та за № 0004761500 від 27.08.2014 року, якими до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 481,4 грн. та 185,16 грн відповідно. Загальна сума штрафних санкцій складає 666, 56 грн. (481,4 грн. + 185,16 грн. = 666, 56 грн.)

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

На підставі наведеного, податковим органом було надіслано вищевказані податкові повідомлення - рішення відповідачу, які отримані останнім 02.09.2014 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати штрафних санкцій визначених податковими повідомленнями - рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження.

У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПКУ пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні- рішенні згідно із цим Кодексом. У відповідності до приписів даної норми Кодексу відповідачу нараховано пеню, залишок якої складає 24,65 грн, що підтверджується дослідженою судом особовою карткою платника податків та довідкою про борг.

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за № 11-25 від 16.06.2014 року на суму 3 724,26 грн, яка отримана останнім 16.06.2014 року, що підтверджується підписом посадової особи відповідача на корінці вказаної вимоги.

Однак зазначену в вимозі суму податкового боргу відповідач не погасив.

Відповідно до приписів п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного податковим органом інших вимог платнику не надсилалось.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 ПКУ).

Таким чином загальна сума заборгованості малого підприємства "Горгани" складає 13 095,73 грн (12 404,52 грн - плата за землю + 666, 56 - штрафні санкції + 24,65 грн - пеня = 13 095,73 грн. ).

Дослідивши надані докази, встановивши обставини справи, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Податковий борг відповідача підтверджується витягом з облікової картки платника податків, довідкою про борг, податковою декларацією, податковими повідомленнями - рішення та іншими письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 ПКУ). Відповідно до п.95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.67 Конституції України, п.14.1. ст. 14, ст.49, п.56.11 ст.56, п.59.1, ст.59, п.95.1 ст.95, п.286.2 ст.286, п.287.3 ст.287, п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.4 ст.128, ст.162 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків малого підприємства "Горгани" у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід місцевого бюджету м. Яремче 13 095 (тринадцять тисяч дев'яносто п'ять) грн. 73 коп.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 22.12.2014 року.

Суддя Гундяк В.Д.