Ухвала суду № 41984084, 19.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 грудня 2014 року м. Київ справа № 800/572/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Адміністрація Президента України, Відділ державної міграційної служби Печерського району м. Києва, про скасування Указу від 27 грудня 2013 року № 715 в частині, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2014 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із адміністративним позовом, в якому просить скасувати Указ Президента України від 27 грудня 2013 року № 715 в частині припинення громадянства України ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Згідно пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Частиною четвертою статті 18 КАС України передбачено, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 171-1 КАС України.

Частиною п'ятою статті 171-1 КАС України встановлено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині;

2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії.

Визначений перелік повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції є вичерпним.

Частиною третьою статті 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Між тим, до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору або належним чином завіреного документа, який би підтверджував наявність пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, проте зазначена норма не звільняє відповідача від сплати судового збору щодо інших позовних вимог.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2014 року становить 1218,00грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги про скасування Указу Президента в частині в розмірі 73,08 грн. на розрахунковий рахунок 31210255700007, банк отримувача ГУДКУ у м. Києві, отримувач УДК у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26077922, код банку отримувача 820019, код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)" та додати до позовної заяви оригінал документу про сплату судового збору.

Крім того, відповідно до частини другої статті 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В порушення вищезазначених норм позивачем не надані докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 106, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід звернути увагу позивача на те, що захисту підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.

Звертаючись до суду з позовом про скасування Указу Президента України № 715 від 27 грудня 2013 року в частині, позивачем не зазначено, в чому конкретно полягає незаконність зазначеного вище Указу, відсутнє правове обґрунтування.

Крім того, із заявлених позовних вимог, вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується та просить скасувати в частині Указ Президента України від 27 грудня 2013 року.

З даним адміністративним позовом представник позивача звернувся до Вищого адміністративного суду України 18 грудня 2014 року.

За приписами частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статт 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пункту 116 Указу Президента Украхни № 215/2001 від 27 березня 2001 року управління, відділи (сектори) міграційної служби в районі, районі у місті, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, диплолматичні представництва чи консульські установи України у тижневий строк повідомляють у письтмовій формі відповідну особу про прийняте Президентом України рішення.

Таким чином, позивач поивнен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів в січні 2014 року, проте з позовною заявою звернувся лише в грудні 2014 року.

Відтак, з урахуванням наведеного позивачу слід обґрунтувати обставини та надати докази щодо дотримання процесуальних строків звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху з наданням строку, достатнього для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Адміністрація Президента України, Відділ державної міграційної служби Печерського району м. Києва, про скасування Указу від 27 грудня 2013 року № 715 залишити без руху та надати строк до 5 січня 2014 року для усунення недоліків.

Належними реквізитами для сплати судового збору є: код ЄДРПОУ 38004897, розрахунковий рахунок 31210255700007, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22030005.

У випадку, коли вказані недоліки не будуть усунуті у встановлений в ухвалі строк, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Єрьомін