Постанова № 41984009, 03.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року Справа № 808/4134/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Горбовій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ІЛК Аверс - Транс»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2014 року Приватне підприємство "ІЛК Аверс - Транс" (далі - позивач або ПП "ІЛК Аверс - Транс") звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя) в якій просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.04.2014 №0000682205 та №0000692205.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ТОВ «Форганг ГМБХ» на момент здійснення господарських операцій знаходилося на податковому обліку як платник ПДВ; свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій не було анульовано; правочини з ТОВ «Форганг ГМБХ», а також відповідні первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними. В Акті перевірки взагалі не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають вимогам чинного законодавства. Усі первинні документи з обліку господарських операцій з ТОВ «Форганг ГМБХ» оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.

Таким чином, правочини, укладені між ПП "ІЛК Аверс - Транс" та ТОВ «Форганг ГМБХ» у повному обсязі за формальними та матеріальними критеріями відповідають вимогам чинного законодавства України, при їх укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвих умов; предметом правочинів є послуги, що не обмежені в цивільному обороті України; правочини реально сторонами було виконано: послуги надано, грошові кошти сплачено. В Акті перевірки не наведено жодного доказу протилежного. Уся аргументація податкового органу, наведена в Акті перевірки, по суті, за своєю правовою природою, є нічим іншим як певними припущеннями (підозрою) ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя, що не підтверджено жодним належним засобом доказування. Просить позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав до суду заперечення, в яких зазначив, що перевіркою не підтверджено фактичне здійснення господарської операції ПП "ІЛК Аверс-Транс" з ТОВ «Форганг ГМБХ», та що документи, на підставі яких були сформовані витрати та податковий кредит ПП "ІЛК Аверс-Транс", не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Акти здавання-приймання наданих бухгалтерських послуг не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт (послуг), обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які безпосередньо виконували роботи (послуги), способу вчинення дій. До перевірки не додано документів, які б дали змогу чітко відстежити, що є результатом замовлених робіт (послуг), а також встановити, яким чином результати цих робіт (послуг) платник використовує у власній господарській діяльності. Виписані податкові накладні у графі "номенклатура постачання товарів/послуг продавця" містить лише назву "бухгалтерські послуги". Проте конкретні види робіт, їх назва та кількість не зазначено. Вважає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

На підставі обставин викладених в запереченнях на адміністративний позов, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. На підставі вищевикладеного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено з матеріалів справи, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "ІЛК Аверс-Транс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Форганг ГМБХ» за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011. За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 24.03.2014 року № 178/08-27-22-05/36358930 (далі - Акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення вимог п.п.138.1.1 п.138.1, п. 138.2, п. 138.5 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 24917 грн. та порушення вимог п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п.198.1, 198.3, ст.198, п.200.1, ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 21667 грн.

На підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя винесені податкові повідомлення-рішення від 07.04.2014 №0000692205 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21667 і штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10833,50 грн. та №0000682205 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 24917 грн.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст.142 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Між ПП "ІЛК Аверс-Транс" (Замовник) та ТОВ «Форганг ГМБХ» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку від 01.07.2011 року №01-0711-БО, відповідно до якого передбачається виконання зобов'язання з надання послуг по веденню бухгалтерського обліку.

Умовами пункту 2.1 Договору №01-0711-БО від 01.07.2011 передбачено, що ТОВ «Форганг ГМБХ» - виконавець зобов'язаний виконати роботи по веденню бухгалтерського обліку ПП "ІЛК Аверс-Транс", зокрема: забезпечувати складання і представлення в установлені строки фінансової звітності, організувати контроль за відображенням на рахівницях бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, здійснювати організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства і контроль над економічним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства, забезпечувати своєчасне складання бухгалтерської і податкової звітності на підставі даних первинних документів і бухгалтерських записів, представлення їх у встановленому порядку у відповідні органи тощо.

В пункті 3.1 Договору №01-0711-БО від 01.07.2011 зазначено, що вартість обслуговування орієнтовно становить 300000 грн. та складається із сум фактично виконаних послуг у відповідності до Актів прийому-передачі виконаних послуг підписаних сторонами.

До перевірки були надані наступні первинні документи на підтвердження виконання умов договору:

- Договір про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку №01-0711-БО від 01.07.2011 укладений між ПП "ІЛК Аверс-Транс" та ТОВ «Форганг ГМБХ»;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.08.2011р. № ОУ-25087761 на загальну суму 37500,00 грн. без ПДВ - бухгалтерські послуги;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.09.2011р. № ОУ-2709776 на загальну суму 37500,00 грн. без ПДВ - бухгалтерські послуги;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.07.2011р. № ОУ-2507776, на загальну суму 33333,33 грн. - бухгалтерські послуги;

- Податкова накладна від 25.07.2011р. № 54 на загальну суму 40000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 6666,67 грн. - надання бухгалтерських послуг;

- Податкова накладна від 25.08.2011р. № 68 на загальну суму 45000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 7500 грн. - надання бухгалтерських послуг;

- Податкова накладна від 27.09.2011р. № 136 на загальну суму 45000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 7500,00 грн. - надання бухгалтерських послуг;

- Банківські виписки щодо сплати коштів за виконані послуги.

Що стосується правомірності формування підприємством податкового кредиту та відображення суми валових витрат слід зазначити наступне.

Стан фінансово-господарської діяльності підприємства, досліджений під час перевірки, дозволяє зробити висновок про відсутність спрямованості отриманих послуг для використання у власній господарській діяльності та на отримання користі - доходу.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує ї здійснення, господарською операцією є подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно статті 4 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності є:

- повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймається на її основі.

Підприємство необгрунтовано віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту вказані послуги (ведення бухгалтерського обліку), а надані документи не підтверджують зв'язок даних послуг з господарською діяльністю підприємства.

Крім того, по наданим актам виконаних робіт не можливо встановити місце виконання послуг, де саме, яким чином, на підставі яких подій, були виконані послуги з ведення бухгалтерського обліку, що зумовили їх виконання саме за ціною вказаною в актах виконаних робіт.

Згідно із ст. 9 Закону № 996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу (форми); дату і місце складення; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні фінансово- господарської операції.

Зазначені вище акти здавання-приймання наданих бухгалтерських послуг не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт (послуг), обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які безпосередньо виконували роботи (послуги), способу вчинення дій. До перевірки не додано документів, які б дали змогу чітко відстежити, що є результатом замовлених робіт (послуг), а також встановити, яким чином результати цих робіт (послуг) платник використовує у власній господарській діяльності. Виписані податкові накладні у графі «номенклатура постачання товарів/послуг продавця» містить лише назву «бухгалтерські послуги». Проте конкретні види робіт, їх назва та кількість не зазначено.

Таким чином, зазначені акти не можуть вважатися первинними документами, оскільки не містять обов'язкових реквізитів первинного документу і не підтверджують зв'язок отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Актом перевірки ТОВ «Форганг ГМБХ», проведеної ДПІ у Комунарському району м. Запоріжжя на виконання постанови слідчого відділу УСБ України в Запорізький області від 23.04.2012, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у періоді з 27.10.2010 по 01.03.2012.

Згідно даних акта перевірки у підприємства відсутні необхідні умови для здійснення відповідної фінансово-господарської діяльності - відсутній персонал, основні засоби, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) в розумінні ст. 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 3 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», ст. 134 та ст. 185 Податкового Кодексу України.

В Акті перевірки від 24.03.2014 року № 178/08-27-22-05/36358930 ДПІ у Комунарському районі Запорізької області ДПС зроблено висновок, що перевіркою не підтверджено фактичне здійснення господарської операції ПП «ІЛК Аверс-Транс» з ТОВ «Форганг ГМБХ», та що документи, на підставі яких були сформовані витрати та податковий кредит ПП «ІЛК Аверс-Транс», не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів,, що - передбачені законодавством.

Крім того, головною умовою для врахування у складі валових витрат на проведенню бухгалтерських послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарської діяльністю.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що підприємство ПП «ІЛК Аверс Транс» не мало право включати до складу валових витрат операції з придбання бухгалтерських послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням встановлених законом обмежень. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів.

Зі змісту ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України вбачається, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в законодавстві, заборонено.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вимогами п. 200.1 ст. 200 Кодексу передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З урахуванням вищевикладеного факту порушення та з метою зменшення сплати до бюджету своїх податкових зобов'язань, підприємство ПП «ІЛК Аверс Транс» придбавало бухгалтерські послуги з метою отримання податкової вигоди, а не доходів від господарської діяльності.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що операції з надання бухгалтерських послуг мають бути підтверджені відповідними документами, обов'язковість ведення яких передбачена податковим законодавством.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку наявність податкового правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим спірні рішення є обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака