Ухвала суду № 41983285, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 грудня 2014 року м. Київ К/800/61667/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі за позовом Відділу освіти Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій протиправними,

у с т а н о в и в :

Предметом спору у цій справі є законність штрафу, накладеного за подання недостовірних відомостей до системи персоніфікованого обліку, що не призвело до несплати страхових внесків.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі від 8 травня 2014 року №60 про накладення штрафу у сумі 340 (триста сорок) грн.

Суди, задовольнивши позов, виходили з того, що пенсійний орган втратив право застосовувати санкції, передбачені частиною 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV, які не пов’язані з несплатою страхових внесків.

Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області звернулося з касаційною скаргою на вказані рішення судів, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки повторюють аналогічні доводи заперечень на позов та апеляційної скарги, які були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

За обставин, коли у такій категорії спорів існує усталена судова практика Верховного Суду України (відповідна правова позиція висловлена в постанові від 20 листопада 2012 року справа № 21-367а12), а оскаржувані судові рішення їй не протирічать, підстав для перевірки матеріалів справи не вбачається.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Цуркан