Постанова № 41982149, 18.12.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2014 р.Справа № 923/1401/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Шевченко В.В.

Суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.

за представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВВ"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 28 жовтня 2014 року

у справі № 923/1401/14

за позовом Комунального виробничого управління "Каховський водоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВВ"

про стягнення 4565 грн. 48 коп.

ВСТАНОВИЛА:

24.09.2014 р. Комунальне виробниче управління "Каховський водоканал" (далі позивач, КВУ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" (далі відповідач, ТОВ) про стягнення грошових коштів у сумі 4565 грн. 48 коп.

Позов мотивований тим, що 04.06.2014 р. уповноваженими представниками сторін було проведення зняття проб стічних вод, що скидалися відповідачем до міської каналізації про що був складений акт відбору стічних вод № 57. За результатами хімічного аналізу відібраної проби № 177 від 04.06.2014 р., здійсненого лабораторією позивача, встановлено, що відповідачем допущено перевищення граничнодопустимих концентрацій у стічних водах, а саме: сухого залишку в 1,2 рази (тобто 952 мг/дм.куб. при допустимому 780 мг/дм.куб.), хлоридів у 1,2 рази (тобто 269,4 мг/дм.куб. при допустимому 230 мг/дм.куб.) та нітратів у 1,9 разів (тобто 29,98 мг/дм.куб. при допустимому 16 мг/дм.куб.), внаслідок чого відповідно до умов договору № 246/13 від 21.11.2013, п. п. 6.5, 6.7 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Каховки, затверджених рішенням виконкому Каховської міської ради від 21.05.2013 р. № 120 (далі Правила) позивач здійснив відповідачеві нарахування плати за скид понаднормативних забруднень за період з 15.05.2014 р. по 15.06.2014 р. в сумі 4565 грн. 48 коп. про що повідомив останнього листом № 519/1-4-07 від 18.06.2014 р. та виставив для оплати рахунок № СФ-0000101.

Але, відповідач посилаючись на висновок № 635 від 04.06.2014 р. Каховського райвідділу лабораторних досліджень Державного підприємства „Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" безпідставно відмовився від оплати названого рахунку за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Каховки, а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову в сумі 1827 грн.

У відзиві на позов ТОВ вимоги КВУ не визнавав та вважав їх безпідставними посилаючись на те, що один із зразків відібраних проб стічних вод за актом № 57 від 04.06.2014 р. був ним направлений на дослідження до Каховського райвідділу лабораторних досліджень Державного підприємства „Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", за висновком якого № 635 від 04.06.2014 р. в аналізованому зразку не виявлено перевищення граничнодопустимих норм концентрації забруднюючих речовин, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.10.2014 р. (Закурін М.К.) позов задоволений у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто: 4565 грн. 48 коп. за доочищення скинутих стічних вод у зв'язку з перевищення допустимих величин концентрації речовин у стічних водах та 1827 грн. - понесених судових витрат по справі на сплату судового збору за подання позову.

Рішення суду мотивовано тим, що 04.06.2014 р. уповноваженими представниками сторін було проведення зняття проб стічних вод, що скидалися відповідачем до міської каналізації про що був складений акт відбору стічних вод № 57. За результатами хімічного аналізу відібраної проби № 177 від 04.06.2014 р., здійсненого лабораторією позивача, встановлено, що відповідачем допущено перевищення граничнодопустимих концентрацій у стічних водах, а саме: сухого залишку в 1,2 рази (тобто 952 мг/дм.куб. при допустимому 780 мг/дм.куб.), хлоридів у 1,2 рази (тобто 269,4 мг/дм.куб. при допустимому 230 мг/дм.куб.) та нітратів у 1,9 разів (тобто 29,98 мг/дм.куб. при допустимому 16 мг/дм.куб.), внаслідок чого відповідно до умов договору № 246/13 від 21.11.2013, п. п. 6.5, 6.7 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Каховки, затверджених рішенням виконкому Каховської міської ради від 21.05.2013 р. № 120 позивач правомірно здійснив відповідачеві нарахування плати за скид понаднормативних забруднень за період з 15.05.2014 р. по 15.06.2014 р. в сумі 4565 грн. 48 коп. про що повідомив останнього листом № 519/1-4-07 від 18.06.2014 р. та виставив для оплати ТОВ рахунок № СФ-0000101, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так як за наявності розбіжностей у результатах хімічних досліджень стічних вод відповідач, всупереч вимогам п. 6.8.4 Правил, не передав іншій (арбітражній) хімічній лабораторії на дослідження зразки відбору стічних вод, а тому протилежні доводи ТОВ до уваги прийнятими бути не можуть.

В апеляційний скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати оскільки воно ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що за результатами проведених Каховським райвідділом лабораторних досліджень ДП "Херсонським обласним лабораторним центром Держсанепідемслужби України" лабораторних досліджень № 635 від 04.06.2014 р. в аналізованому зразку не виявлено перевищення граничнодопустимих норм концентрації забруднюючих речовин, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Про день, час і місце розгляду справи сторони були своєчасно та належним чином повідомлені, але не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим судом 21.11.2013 р. між сторонами у справі укладено договір № 246/13 на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків до комунальної каналізації за умовами якого позивач зобов'язався приймати від відповідача стічні води в кількості 38290 м. куб. на рік, а останній, в свою чергу, зобов'язався сплачувати вартість наданих послуг за встановленими тарифами на підставі виставленого рахунку до 25 числа кожного місяця.

У п. 1.2. договору сторони передбачили, що при виконанні договору останні керуються Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.1994 р. № 65 та Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Каховки, затверджених рішенням виконкому Каховської міської ради від 21.05.2013 р. № 120.

Згідно п. 7.1 договору останній діє з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.

У п. 4.10 договору сторонами обумовлені граничнодопустимі показники якості стічних вод, а відповідно до п. 4.9 договору відповідач зобов'язався сплачувати вартість прийнятих позивачем стічних вод за підвищеним тарифом у випадку перевищення концентрацій забруднюючих речовин у таких водах.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції уповноваженими представниками сторін було проведення зняття проб стічних вод, що скидалися відповідачем до міської каналізації про що був складений акт відбору стічних вод № 57. За результатами хімічного аналізу відібраної проби № 177 від 04.06.2014 р., здійсненого лабораторією позивача, встановлено, що відповідачем допущено перевищення граничнодопустимих концентрацій у стічних водах, а саме: сухого залишку в 1,2 рази (тобто 952 мг/дм.куб. при допустимому 780 мг/дм.куб.), хлоридів у 1,2 рази (тобто 269,4 мг/дм.куб. при допустимому 230 мг/дм.куб.) та нітратів у 1,9 разів (тобто 29,98 мг/дм.куб. при допустимому 16 мг/дм.куб.), внаслідок чого відповідно до умов договору № 246/13 від 21.11.2013, п. п. 6.5, 6.7, 6.8.4 названих Правил позивач здійснив відповідачеві нарахування плати за скид понаднормативних забруднень за період з 15.05.2014 р. по 15.06.2014 р. в сумі 4565 грн. 48 коп. про що повідомив останнього листом № 519/1-4-07 від 18.06.2014 р. та виставив для оплати ТОВ рахунок № СФ-0000101.

Як вбачається з матеріалів справи від оплати за скид понаднормативних забруднень відповідач ухилився посилаючись на висновок Каховського райвідділу лабораторних досліджень Державного підприємства „Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" № 635 від 04.06.2014 р., згідно якого в аналізованому зразку не виявлено перевищення граничнодопустимих норм концентрації забруднюючих речовин.

Але, з такими доводами відповідача підставне не погодився суд першої інстанції, оскільки відповідно до вищевказаних Правил водоканалу надано право, зокрема, здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, проводити обстеження водопровідних і каналізаційних систем та складати акти за результатами цих обстежень, здійснювати раптовий (в будь-який час доби), не погоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб, проводити хімічний аналіз проб стічних вод підприємств, робити офіційні висновки про відповідність фактичних концентрацій забруднювальних речовин стічних вод до допустимих. Одночасно, на абонента покладені не лише відповідні обов'язки, а також захищені і його права. Зокрема, згідно п. 2.3. Правил абонент має право перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах свого підприємства, виконані водоканалом, та вимагати роз'яснення по них, брати участь у відборі проб стічних вод, робити паралельний відбір проб.

У п. 4.8 договору сторонами обумовлено оплату за скидання стоків з перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин на підставі "Правил приймання стічних вод підприємств у каналізаційну мережу м. Каховка", затверджених рішенням виконкому Каховської міської ради від 21.05.2013р. № 120, а відповідно до п. 6.7 цих Правил з метою контролю якості стічних вод підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб з контрольного колодязя, що фіксується в Акті відбору проб. Виявлені в цих пробах перевищення забруднюючих речовин є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень, а:

- у п. 6.8.1 Правил передбачено, що відповідач має право вимагати паралельного відібрання контрольних проб з відповідним оформленням акту;

- у п. 6.8.2. Правил встановлено, що у разі потреби хімічні аналізи можуть бути виконані у лабораторії відповідача, позивача, а також у незалежній акредитованій у даній галузі лабораторії;

- у п. 6.8.4 Правил визначено, що у випадку розбіжностей у результатах хімічних аналізів паралельних проб, виконаних лабораторією позивача та відповідача або іншою акредитованою лабораторією, на вимогу або за ініціативи відповідача, стічна вода із контрольної проби передається іншій хімічній лабораторії, на яку вкаже відповідач за бажанням.

Таким чином, відповідно до умов укладеного договору (п. 6.8.4 договору) відповідач, за наявності розбіжностей у результатах хімічних досліджень стічних вод між висновками лабораторії позивача № 177 від 04.06.2014 р. та відповідача № 635 від 04.06.2014 р. повинний був передати контрольні проби на дослідження іншої акредитованої незалежної арбітражної хімічній лабораторії, що ТОВ зроблено не було, а тому суд першої інстанції дійшов до підставного висновку про те, що висновки власної лабораторії позивача мають, у даному випадку, пріоритетне значення, внаслідок чого правомірно задовольнив позов у повному обсязі та не прийняв до уваги протилежні доводи відповідача.

Обґрунтовано, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, понесені позивачем судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову покладені судом першої інстанції на відповідача у повному обсязі.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Херсонської області від 28.10.2014 р. у справі № 923/1401/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.12.2014 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Колоколов С.І.